Справа № 466/8138/24
Провадження № 2/444/219/2025
29 жовтня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Олещук М. М.
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
з участю відповідачки ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Яциник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області державного нотаріуса Чериба Златослави Василівни про визнання недійсним договору дарування квартири та рішення про державну реєстрацію, -
На адресу суду від Шевченківського районного суду м.Львова на підставі ухвали судді від 06.09.2024 року за підсудністю до Жовківського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області державного нотаріуса Чериба Златослави Василівни про визнання недійсним договору дарування квартири та рішення про державну реєстрацію.
Ухвалою судді від 02.12.2024 року відкрито провадження у даній справі та справу призначено в підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 07.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.09.2025 року (арк. спр. 121-122).
24.09.2025 року розгляд справи відкладено на 29.10.2025 року у зв'язку з неявкою позивача та представника позивача в судове засідання (арк. спр. 133).
Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Яцишин І.В. були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи та відповідними підтвердженнями про отримання судових повісток про виклик до суду на 24.09.2025 року (арк. спр. 127, 130).
29.10.2025 року позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Яцишин І.В. в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутності не подавали.
Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Яцишин І.В. були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи та відповідними підтвердженнями про отримання судових повісток про виклик до суду на 29.10.2025 року (арк. спр. 139, 140).
29.10.2025 року в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Яциник В.В. просили суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач та її представник повторно в судове засідання не з'явилися.
Крім того, адвокат Яциник В.В. просив стягнути з позивачки понесені судові витрати, про що ним була подана письмова заява до суду
Заслухавши думку відповідачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Яциник В.В., оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
За змістом частини 3 статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши вказані документи, суд приходить до переконання, що позивачка не проявляла належної зацікавленості у розгляді поданої нею позовної заяви. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Отже, позивачка та її представник, які були у встановленому законом порядку належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися в судове засідання 24.09.2025 року, та повторно не з'явилися в судове засідання 29.10.2025 року, заяв про розгляд справи у відсутності позивачки та її представника до суду не подано.
Враховуючи те, що позивачка і її представник повторно не прибули в судове засідання в справі, суд розцінює таку їх поведінку як повторну неявку в судове засідання без поважних причин.
Оскільки належним чином повідомлені позивачка та її представник повторно не з'явилися в судові засідання без поважних причин, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали, суд вважає, що клопотання відповідачки та її представника про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення, а відтак, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області державного нотаріуса Чериба Златослави Василівни про визнання недійсним договору дарування квартири та рішення про державну реєстрацію належить залишити без розгляду.
Окрім цього, представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Яциник В.В. подав заяву про стягнення понесених судових витрат, в якій зазначає, що у відзиві на позовну заяву Позивач зазначив про орієнтовну суму судових витрат, які становитимуть 30000 грн. у суді першої інстанції. Відповідачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 27000,00 грн, що підтверджується Актом надання послуг від 28.10.2025 року, договором про надання правничої допомоги та додатковою угодою до договору про надання правничоїдопомоги. Представник стягнути з Тур Руслани Степанівни на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч.3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно із ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
З матеріалів справи встановлено, що професійна правнича допомога надавалась відповідачці ОСОБА_1 - адвокатом Яциник В.В. відповідно до договору про надання правничої допомоги від 06 лютого 2025 року на підставі ордеру про надання правничої допомоги від 13.02.2025 року. Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001072, Яциник Володимир Васильович має право на заняття адвокатською діяльністю.
Представником відповідачки - адвокатом Яциник В.В. подано Додаткову угоду №1 до Договору №06/02 про надання правничої допомоги від 06.02.2025 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 27 000 грн.
Із врахуванням наведеного, з огляду на обставини розгляду справи, процесуальні дії, вчиненні сторонами, тривалість розгляду справи, співмірність та розумність витрат, суд вважає обґрунтованим розмір витрат, понесених відповідачкою - ОСОБА_1 на надання професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 5 000 грн., які підлягають стягненню з позивачки на користь відповідачки. Саме такий розмір витрат належить вважати необхідним і неминучим для відповідачки, та залучення нею для надання їй професійної правничої допомоги адвоката.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області державного нотаріуса Чериба Златослави Василівни про визнання недійсним договору дарування квартири та рішення про державну реєстрацію - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Копію ухвали направити учасникам справи - для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Повний текст ухвали складено 29.10.2024 року.
Суддя: Олещук М. М.