Справа №442/4395/25
Провадження №2/442/1382/2025
15 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої - судді Грицай М.М.,
секретар судового засідання - Антоненко В.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Заремби О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Заремба Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 , про припинення права власності на частку квартири, визнання права власності на квартиру,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку квартири, визнання права власності на квартиру, компенсування на користь відповідача суми коштів у розмірі 436227,50 грн, що внесені позивачем на депозитний рахунок суду.
Позов мотивує тим, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 28.08.2014. У подружжя народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачем усиновлено сина позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15.10.2020 між позивачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 . У відповідності до п. 2.2 договору до відома продавця доведено зміст заяви чоловіка покупця про те, що квартира придбавається дружиною за його згодою. Вказана квартира ніколи не використовувалася в інтересах сім'ї, сторони проживали за адресою реєстрації до початку 2023 року. З моменту купівлі квартири і станом на даний час тягар утримання майна несе позивач, яка здійснила у квартирі ремонтні роботи, привела її в належний стан і протягом всього часу здійснює оплату комунальних послуг. У свою чергу, відповідач ніяким чином не брав участі в проведенні ремонтних робіт у квартирі, не оплачував і не оплачує комунальні послуги. Шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 03.08.2023. Даним судовим рішенням встановлено, що з початку 2023 року між сторонами припинені будь-які шлюбно-сімейні відносини, сторони не ведуть спільного господарства. Судовим наказом від 03.08.2023 у цивільній справі №452/2760/23 судом вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.07.2023 і до досягнення кожною дитиною повноліття. Станом на даний час на виконанні в Самбірському ВДВС у Самбірському районі Львівської області Західного МРУ МЮ перебуває виконавче провадження №72780753 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів згідно вищезгаданого судового наказу. Як вбачається з розрахунку заборгованості, з липня 2023 року по вересень 2024 року така складає 57834,9 гривні, боржник з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів не заплатив їх жодного разу. Діти продовжують проживати спільно з позивачем, перебувають на повному її утриманні та забезпеченні, відповідач в свою чергу ніякої участі в утриманні та забезпеченні дітей не бере, не цікавиться їх побутом та потребами, не оплачує аліменти, не говорячи про додаткові витрати на дітей, викликані навчанням, лікуванням, дозвіллям тощо. Рішенням суду від 10.03.2025 у цивільній справі №442/9807/24 позов задоволено частково та ухвалено в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Також вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1211,20 гривень. Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили. Квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 41,8 квадратних метри, є неподільною, не може бути виділена сторонам у натурі. Спільне володіння та користування квартирою неможливе, оскільки відповідач не є членом сім'ї позивача, між сторонами відсутнє порозуміння і будь-яке спілкування загалом і щодо користування квартирою, відповідач не цікавиться долею його частки у квартирі, не несе тягар утримання спільного майна. Відповідач у спірній квартирі не проживає та забезпечений іншим житлом. Очевидно, що припинення права власності відповідача на частку у квартирі ніяким чином не може завдати істотної шкоди його інтересам. Відповідно до висновку експерта №01/04-25 від 30.04.2025 за результатами проведення судової оціночно - будівельної експертизи по заяві ОСОБА_1 , ринкова вартість об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертного дослідження у національній валюті становить 872455 гривень. Відповідно, 1/2 частка відповідача у даній квартирі коштує 436227,5 гривень. Вартість частки відповідача внесена на депозитний рахунок суду до подання позовної заяви. Зважаючи на вказане, просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 вцілому, компенсувати в користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в розмірі 436227,50 гривень, що внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду згідно квитанції №73243714 від 05.06.2025.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з урахуванням обґрунтувань та доводів, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві доводи сторони позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 15.10.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_6 (продавець) укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Спариняк Л.В., номер в реєстрі 611. Згідно з умовами п. 1.1 договору, продавець передає у власність, а покупець приймає у власність належну продавцю на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , і оплачує її вартість за ціною та на умовах, які встановлені договором. Пункт 1.3 договору вказує, що квартира складається з двох житлових кімнат та однієї кухні, житлова площа становить 27 квадратних метрів, загальна площа 41.8 квадратних метрів. У відповідності до п.2.2 договору, продаж вчинено за 219 490 гривень. У відповідності до п.4.4 договору, до укладення договору до відома продавця доведено зміст заяви чоловіка покупця про те, що квартира придбавається дружиною за його згодою.
Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2025 у справі №442/9807/24, з урахуванням ухвали від 08.04.2025 про внесення виправлення, позов задоволено частково. Ухвалено: в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; у решті позову відмовлено. Також вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн. Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.
Шлюб між сторонами розірвано рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03.08.2023 у цивільній справі №452/2759/23.
Судовим наказом від 03.08.2023 у цивільній справі №452/2760/23, що виданий Самбірським міськрайонним судом Львівської області, вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 4 липня 2023 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
На виконанні в Самбірському ВДВС у Самбірському районі Львівської області Західного МРУ МЮ перебуває виконавче провадження №72780753 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів згідно вищезгаданого судового наказу. Як вбачається з розрахунку заборгованості, з липня 2023 року по вересень 2024 року така складає 57 834,90 грн.
Позивач звернувся до судового експерта для проведення оцiночно-будiвельної експертизи за адресою: квартира АДРЕСА_1 , для визначення ринкової вартостi квартири. 30.04.2025 судовим експертом Перепелиця Б.Ю. надано висновок №01/04-25: ринкова (дійсна) вартість об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертного дослідження становить 872455 грн.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з ч. 1, 2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Статтею 361 ЦК України передбачено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
З огляду на викладене при вирішенні позову, пред'явленого на підставі статті 365 ЦК України, визначальним для прийняття судом рішення є встановлення обставини про те, що припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників не завдасть шкоди особі, право власності на частку якої припиняється, а визначення істотності шкоди, яка може бути завдана співвласнику, право якого припиняється, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об'єкта, який є спільним майном.
Таке тлумачення відповідає сталій судовій практиці щодо застосування статті 365 ЦК України про примусове припинення частки у спільному майні.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №908/1754/17 (провадження №12-180гс18), у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №344/120/16-ц (провадження №61-22129св19).
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції від 05.06.2025, ОСОБА_1 на депозитний рахунок внесено 436227,50 грн., що і становить вартість 1/2 частини квартири.
Судом встановлено, що спільне володіння і користування майном є неможливим, припинення права власності відповідача на його частку не завдасть істотної шкоди його інтересам, оскільки такий у квартирі не проживає, не несе витрати щодо його утримання, а отже, є всі необхідні підстави для припинення права відповідача на частку у спільному майні.
З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить висновку, що позов слід задоволити.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5573,47 грн стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 вцілому.
Компенсувати в користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в розмірі 436227,50 гривень (чотириста тридцять шість тисяч двісті двадцять сім гривень 50 копійок), що внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду згідно квитанції №73243714 від 05.06.2025.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5573,47 гривень (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят три гривні 47 копійок) .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2025.
Суддя Марія Грицай