Справа №442/5748/25
Провадження №2/442/1747/2025
(заочне)
27 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Коваля Р.Г.,
за участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», від імені та в інтересах якого діє представник Дармограй Анастасія Тимофіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТзОВ «Бізнес Позика звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 492485-КС-001 від 08.02.2024 у розмірі 22759,72 грн., що складається із: 8000 грн - заборгованість за тілом кредита; -14268,17 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 491,55 грн -сума прострочених платежів за комісією, а також судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 08.03.2024 між ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 492485-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТзОВ «БІЗПОЗИКА» 08.03.2024 направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 492485-КС-001 про надання кредиту. 08.03.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 492485-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2671, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, а лише часткового сплатив кошти у сумі 2100,00 грн, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Позивач наголошує, що ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 22.06.2025 утворилась заборгованість за Договором № 492485-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 22 759,72 грн.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2025 відкладено судовий розгляд справи. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному ве-сайті судової влади України.
Сторони в судове засідання не з'явились. Представник позивача у позовній заяві вказала, що не заперечує проти розгляду справи без її часті і без участі відповідача, а також не заперечує проти винесення заочного рішення. Позов підтримує у повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явився. На виконання вимог ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України судом здійснено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
У відповідності до інформації про задеклароване / зареєстроване місце проживання особи за відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.
Таким чином, інформація щодо актуального зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 відсутня.
Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача у справі - ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання був повідомлений на офіційному веб-сайті судової влади України.
Крім того, додатково копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на його останнє відоме зареєстроване місце проживання.
Вказаний поштовий конверт повернувся до суду без вручення. На довідці про причини повернення наявна відмітка «адресат відсутній за вказаною адресою».
Зважаючи на викладене, відповідач вважається таким, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив провести заочний розгляд справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 08.03.2024 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора UA-2671 підписано Договір № 492485-КС-001 про надання споживчого кредиту. Строк, на який надається кредит - 16 тижнів. Дата повернення кредиту - 28.06.2024.
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту п.2.4, сторони визначили, що знижена процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 1,15957313 процентів за кожен день користування Кредитом. Стандартна процентна ставка за кредитом - 2,00000000, фіксована.
Відповідно до пункту 3.2.2 сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, який наведений в п.3.2.3 та додатку №1 до договору , у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставокою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуютьсяч правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що становить, що вказана в п.2.4 договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дати прострочення платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3 та додатку №1 до договру до дати закінчення строку дії договору.
Згідно із підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ "ПрофітГід" в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції від платника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» переказ коштів на суму 8000,00 грн на картку НОМЕР_2 . Призначення платежу: перерахунок коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного дог. №492485-КС-001 від 08.03.2024 без ПДВ.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що договір про надання кредиту був підписаний ОСОБА_1 08.03.2024 шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-02671 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі за посиланням: https://my.bizpozyka.com, відправленого позивачем на його номер телефону НОМЕР_1 .
У вказаному договорі визначені умови кредитування, де серед іншого обумовлений і розмір нарахованих відсотків, які нараховуються на кредит, а також визначено графік платежів, з чим ОСОБА_1 погодився, підписавши їх.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Як установлено з розрахунку заборгованості, позивач надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримувався своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки, на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, тому станом на 22.06.2025 наявна заборгованість у розмірі 22759,72 грн, з яких 8000,00 грн - заборгованість за кредитом, 14,268,17 грн - сума заборгованості за відсотками, 491,55 грн - сума заборгованості за комісією.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 22268,17 грн., з яких 8000,00 грн - заборгованість за кредитом, 14,268,17 грн - сума заборгованості за відсотками, задоволивши позовні вимоги в цій частині.
Щодо стягнення заборгованості у виді комісії 491,55 грн, суд повідомляє наступне.
Вирішуючи зазначену вимогу, суд враховує, що на спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 (справа № 202/5330/19) у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію.
Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 (справа № 755/11636/21) та від 16.11.2022 (справа № 755/9486/21).
Аналізуючи умови договору, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а відтак суд прийшов до переконання про те, що відповідач не зобов'язаний сплачувати таку комісію, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2370,08 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 11-13, 77, 81, 141-142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 492485-КС-001 від 08.03.2024 у розмірі 22268,17 грн. (двадцять дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 17 копійок) та 2370,08 грн. (дві тисячі триста сімдесят гривень 08 копійок) понесених судових витрат.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 410084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено: 27.10.2025.
Суддя Роман КОВАЛЬ