Справа №461/7468/25
/заочне/
06 листопада 2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства «Ідея Банк»
в особі представника Заставної Ольги Василівни
(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819)
до
ОСОБА_1
( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
I. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 155801 грн 51 коп. та суму понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.10.2022 між сторонами укладено Генеральний кредитний договір №ГКД-552485.1. 16.07.2024 в рамках кредитного договору було видано транш за №G02.10701.011092237 у розмірі 114026 грн. 00 коп., зі сплатою 19,5% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, однак відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором. Останній платіж боржником здійснено 19.11.2024. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 16.07.2025 становить 155801 грн 51 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитним договором, у тому числі кредит, відсотки за користування кредитом та інші обов'язкові платежі, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 15.09.2025 відкрито провадження у вищезазначеній справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи за її відсутності, згідно якої вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції та оголошеннями, в порядку ст.128 ЦПК України. Правом на подачу відзиву на позов та подачу заяви про розгляд справи за її відсутності не скористалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У свою чергу, сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач неодноразово не з'являвся у судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд вважає можливим розглядати справу з ухваленням заочного рішення.
При цьому, суд враховує положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які покладають на суд обов'язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства прямо забороняється Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 18.10.2022 між сторонами укладено Генеральний кредитний договір №ГКД-552485.1.
Згідно кредитного договору, його сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, у межах котрої надавати йому кредит (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі в порядку, розмірі та в строки (терміни), що передбачені цим договором та діючими тарифами банку. Максимальна сума заборгованості позичальника за наданими банком траншами становить 300000 грн., включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів банком приймається за кожним траншем окремо та зобов'язання банку щодо надання траншів у рамках цього договору є відкличними.
Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого траншу, який надається клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. Кредитного договору).
У відповідності до п. 1.4. кредитного договору за користування траншем позичальник сплачує фіксовану річну процентну ставку в розмірі 57%, які діє також на період прострочення платежу та нараховується на прострочену суму кредиту.
16.07.2024 у рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.011092237 у розмірі 114026 грн., підтвердженням чого є належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів, наявних у матеріалах справи. Одночасно з видачею Траншу відповідачу було надіслано графік щомісячних платежів за траншем (згідно п. 1.3. Кредитного договору).
Згідно п.1.8. Кредитного договору, позичальник заявляє про виконання Банком в повному обсязі вимог щодо інформування Позичальника, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», підтверджує, що на його вимогу банком було надано пояснення в належному та зрозумілому вигляді з метою забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану, підтверджує своє волевиявлення щодо отримання траншу та надає згоду на його отримання одним із наступних способів, зокрема: шляхом скерування з фінансового номера телефону, вказаного Розділу 3 даного договору, коду, отриманого за допомогою СМС-повідомлення згідно п.п. 1.7.4.1, п. 1.7.4.2, на номер 3553. Пропозиція щодо отримання траншу діє протягом 100 хвилин після розмови з оператором.
Наведене вище підтверджується належним чином засвідченою копією Реєстру СМС-повідомлень за серпень 2023, оформленого на виконання Договору надання послуг №01/01122020, укладеного 01.12.2020 між позивачем та ТОВ «МОБІЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ», згідно котрого обслуговується вище вказаний короткий номер 3553, визначений додатком №2 до вказаного Договору. Під №33 у вищевказаному Реєстрі СМС-повідомлень наявне СМС-повідомлення банку із проханням підтвердити власне волевиявлення на отримання Траншу, адресоване на абонентський номер телефону відповідача: НОМЕР_2 , та отриману від відповідача відповідь із зазначеним у ній кодом, із раніше отриманого СМС-повідомлення банку.
Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання, згідно кредитного договору, однак, відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за Кредитним договором.
Останній платіж боржником здійснено 19.11.2024.
Сума боргу відповідача за розрахунком позивача становить 155801 грн 51 коп. та включає у себе: прострочений борг ? 112996 грн 48 коп.; прострочені проценти - 42805 грн 03 коп.
Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_3 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 16.07.2025.
Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 12.06.2025 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги, позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також, відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в 30-денний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Згідно з положеннями ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконала не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору і з останнього на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в повному розмірі, що становить 3028 грн 00 коп.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 155801 гривень 51 копійку
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк»
представник позивача ? Заставна Ольга Василівна
(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819)
відповідач - ОСОБА_1
( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення складено 06.11.2025 року.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький