Справа № 750/10734/25
Провадження № 2/750/2918/25
06 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (далі - Відповідач) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.08.2018 у розмірі 41475,87 грн та судові витрати в розмірі 3 028 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.08.2018 Відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору Відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань Відповідачем утворилась заборгованість у заявленому до стягнення розмірі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.08.2025 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 30.09.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з неявкою Відповідача в судове засідання, його проведення судом було відкладено на 06.11.2025.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У разі неявки в судове засідання Відповідача, Позивач, проти проведення заочного розгляду справи він не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позов, зазначивши що останній платіж за вказаним договором ним було здійснено 14.10.2024 у сумі 2000 грн. Після цього будь яких фінансових операцій за договором не відбувалося. Просить суд зафіксувати цю дату та суму як момент припинення фактичного користування кредитом. Розгляд справи просив проводити без його участі.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
01 серпня 2018 року Відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим власноручно підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с. 24).
Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Згідно з п. 6 Анкети-заяви Відповідач погодився вважати наведений зразок свого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Пунктом 11 Анкети-заяви встановлено, що усе листування щодо цього Договору здійснюється через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
До позовної заяви Позивач додав витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (далі - Умови і правила) (а.с. 31-50).
Згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов і правил мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі - Мобільний додаток).
Відповідно до п. п. 2. 1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору, в тому числі платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Відповідно до п. п. 5.3 Розділу І Умов Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України.
У підпунктах 2.1, 2.4, 2.5 пункту 2 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту картку (далі - Картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису Клієнта.
Підпунктом 5.11. п. 5 розділу ІІ Умов визначено, що клієнт зобов'язаний сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в терміни, зазначені у мобільному додатку.
Згідно з Тарифами: пільговий період за карткою становить 62 дні (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних. Базова відсоткова ставка становить 3,2% на місяць. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості - 6,4% на місяць.
Згідно з п.п. 5.15 п. 5 Розділу II Умов за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків.
Підпункт 5.16 п. 5 Розділу II Умов передбачає, що у разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за Кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка Відповідача.
Розмір встановленого Відповідачу кредитного ліміту підтверджується Довідкою Позивача від 09.06.2025, засвідченою підписом представником банку (а.с. 23).
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 03.04.2025 заборгованість боржника на час проведення розрахунку за тілом кредиту становить 41475,87 грн, за відсотками - 0,00 грн. (а.с. 13-22).
Отже, Позивач виконав свої зобов'язання за договором, відкривши Відповідачу картковий рахунок та встановивши кредитний ліміт, а також надавши Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.
Факт виникнення фінансово-кредитних відносин між Позивачем та Відповідачем встановлено на підставі аналізу та оцінки поданих Позивачем належних та допустимих доказів.
Надана позивачем довідка про розмір встановленого кредитного ліміту свідчить про те, що Відповідач дійсно отримав кредитні кошти в банку. Окрім того, сам Відповідач не заперечує факт користування кредитними коштами.
У Відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Ураховуючи вищевикладене, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд доходить висновку, що право Позивача на повернення фактично отриманих боржником коштів має бути судом захищене.
Банком заявлена до стягнення заборгованість за Договором, що утворилася станом на 03.04.2025 у розмірі 41475,87 грн, та яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що до тіла кредиту включені нараховані та списані банком відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом у загальному розмірі 41475,87 грн (графи 9,10).
Указані відсотки, відповідно до розрахунку заборгованості, відображалися Позивачем на дебетному рахунку Відповідача, тобто фактично на їх розмір збільшувалася сума його кредитних зобов'язань перед банком (тіло кредиту).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, які безпідставно у позовній заяві та розрахунку вказав складовою частиною тіла кредиту, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank.
Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, що надані Позивачем на підтвердження позовних вимог, дійсно визначені, в тому числі: нарахування процентів, обов'язки клієнта (позичальника) та порядок і строки їх сплати.
Поруч з тим, подані Позивачем документи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо процентів та відповідальність за прострочення грошового зобов'язання у заявлених Позивачем до стягнення розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту Позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті Позивача могли неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (01.08.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (серпень 2025 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Посилання Позивача на ознайомлення Відповідачем із вказаними банківськими документами та погодження із їх змістом шляхом їх підписання цифровим підписом у мобільному додатку, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку. При цьому, відсутність вказаних доказів, які Позивач мав можливість та був зобов'язаний в силу ст. 81 ЦПК України подати суду, позбавляє суд можливості встановити стверджувані Позивачем факти ознайомлення із умовами надання кредитних послуг та їх підписання.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу Умови та правила обслуговування фізичних осіб, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір та сплату процентів, відповідальність за прострочення грошового зобов'язання, надані банком Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 висловила таку правову позицію.
Надані Позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд звертає увагу, що єдиним документом, з наданих Позивачем до суду, який містить підпис Відповідача, є Заява-анкета про надання банківських послуг від 01.08.2018, у якій взагалі не згадується про обов'язок Відповідача сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.
Обов'язок доведення обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень відповідними доказами, згідно зі ст. ст. 12, 81, 83 ЦПК України покладено на сторони. Указані докази повинні відповідати критеріям, визначеним ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування Відповідачу процентів за користування кредитними коштами, які Позивач вказав у розрахунку як складову заборгованості за тілом кредиту, Позивачем до суду не надано.
Разом з тим, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Позивачу не повернуті, а тому підлягають стягненню з Відповідача у розмірі реальної простроченої заборгованості за тілом кредиту, без урахування відсотків, нарахованих Позивачу за відсутності доказів узгодження з ним порядку та розміру такого нарахування.
При обрахуванні розміру такого стягнення, суд приймає до уваги, самостійно визначений Позивачем у розрахунку та підтверджений випискою по особовому рахунку Відповідача, залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом від якого необхідно відняти суму безпідставно нарахованих процентів.
Оскільки розмір нарахованих та стягнутих з Відповідача процентів (59 410,95 грн) перевищує розмір розрахованої Позивачем простроченої заборгованості (41475,87 грн), суд вбачає підстави для відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн. Оскільки у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, понесені Позивачем судові витрати мають бути покладені на нього.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 01.08.2018 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Олег КОСЕНКО