Справа № 766/3296/22
н/п 2/766/1092/25
03.09.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області
у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,
за участю секретаря: Федорова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу в загальному провадженні за позовною заявою адвоката Косінцева Костянтина Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: м. Херсон, просп. Ушакова, 37) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить: визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) тривалістю у 3 (три) місяця з моменту набрання рішення суду законної сили.
Позов мотивований таким.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 у віці 84 років. Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_3 .
За життя спадкодавець, ОСОБА_2 , 06.06.2018 року за реєстраційним №1-826 в Першій Херсонській Державній нотаріальній конторі склала заповіт, згідно якого квартира АДРЕСА_3 заповіла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є її онукою.
27 січня 2022 року приватний нотаріус ХМНО Зоріної Н.В. винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій та порадила звернутися до суду з метою визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 , з травня 2021 року постійно перебуває у місті Харкові та перебуває на лікуванні в Клініці репродуктивної медицини імені академіка В. І. Грищенко.
Вказані обставини підтверджуються Довідкою №40-к від 01.02.2022 року, яка була надана Клінікою репродуктивної медицини імені академіка ОСОБА_3 та договором оренди квартири (кімнати) від 17 травня 2021 року та актом приймання - передачі квартири (кімнати) від 17 травня 2021 року.
Позивач 23.02.2022 року звернувся до суду із зазначеним позовом.
Справа перебувала у судді Прохоренко В.В., що вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022 року.
У зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_4 , на підставі розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 14.02.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 року, матеріали цивільної справи 15.02.2024 року передані на розгляд судді Зуб І.Ю.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.02.2024 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача подав заяву про проведення розгляду у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав вказаних в позові, просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішення справи покладається на розсуд суду.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд приходить до такого.
Відповідно до постанови № 48/02-31 від 27.01.2022 року приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 , яка звернулась до нотаріуса 06.01.2022 року, оскільки відомості про реєстрацію її місця проживання за адресою спадкодавця - ОСОБА_2 відсутні і вона пропустила строк для подання заяви.
Відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_2 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_2 залишила заповіт від 06.06.2018 року на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки з «Клініки репродуктивної медицини імені академіка В.І. Грищенка» № 40-к від 01.02.2022 року, ОСОБА_1 в період з 01.06.2021 року по 01.02.2022 року знаходилась на лікуванні в даній медичній установі.
Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 80577875 від 25.03.2025 року після смерті ОСОБА_2 заводилась спадкова справа у нотаріуса ОСОБА_5 за № 1/2022 від 06.01.2022 року. Відповідно до відомостей Державного нотаріального архіву від 30.05.2025 року № 313/01-21 нотаріальні документи, посвідчені нотаріусом ОСОБА_5 до архіву не були передані.
На підставі зазначеного, судом не встановлено інших спадкоємців, які б подали заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.
Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з позовної заяви позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов'язаних із проходженням лікування в медичній установі.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Керуючись ст. ст. 13, 76-81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд
Позов - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) тривалістю у 3 (три) місяця з моменту набрання рішення суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІ. Ю. Зуб
Повний текст судового рішення складено 15.09.2025 року.