Справа № 591/9964/25
Провадження № 1-кс/591/3765/25
07 листопада 2025 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під домашнім арештом
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про продовження строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_6 , яке прокурор підтримав та мотивував тим, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025200000000193, відкритого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, за фактами вимагання неправомірної вигоди при проходженні ВЛК та підбурення до цього.
Оскільки підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, впливати на свідків чи інших учасників у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, просив продовжити застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом.
Захисники та підозрюваний заперечили проти клопотання, зазначивши про те, що строк досудового розслідування в провадженні не був продовжений, а ризики не доведені.
Заслухавши учасників, дослідивши надані матеріали, суд приходить наступних висновків.
Встановлено, що з 19 серпня 2025 року здійснюється досудове розслідування наведеного кримінального провадження, відкритого за вказаними фактами, по якому 11 вересня 2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, 12 вересня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а 13 вересня 2025 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Строк досудового розслідування в провадженні не був продовжений в передбаченому законом порядку.
Суд вважає, що прокурором в достатній мірі обґрунтовано підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого діяння, оскільки в клопотанні та долучених до нього матеріалах міститься достатня інформація, яка може переконати стороннього спостерігача в цьому, підтвердженням чому слугують копії матеріалів кримінального провадження та попередні судові рішення щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Також прокурором доведено і актуальність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, хоча і незначних на цей час, з урахуванням тривалості розслідування, оскільки ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення під час воєнного стану, в області, яка межує з країною агресором, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, він має тривалі, сталі та стійкі зв'язки зі свідками, пов'язані з займаною ним керівною посадою, йому відомі певні відомості пов'язані з вчиненими діями, а також можливі свідки та інші фігуранти провадження, з якими він знайомий, як зазначено вище, отже він має відповідні знання та можливості для переховування та негативного впливу на учасників провадження та на слідство
Інший ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України суду не доведений та на переконання суду спростовується позитивною репутацією підозрюваного та ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення, зумовлюючись лише тяжкістю обвинувачення, а ОСОБА_6 , не дивлячись на певний час розслідування, повідомлено по підозру лише за одним епізодом (по епізоду стосовно нібито недостовірного декларування навіть не внесені до ЄРДР відомості).
Відтак, врахувавши, що провадження вже не перебуває на початковій стадії розслідування, яке здійснюється тривалий час фактично лише щодо одиничного випадку неправомірної вигоди, що тягне втрату значення раніше заявлених ризиків, а таке твердження цілком узгоджується з усталеною практикою ЄСПЛ (наприклад - рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року), з сумнівних причин орган досудового розслідування та прокуратура не продовжують строки досудового розслідування в ньому, а прокурор необхідність продовження строку тримання особи під домашнім арештом на 2 дні пов'язує лише з теоретичною можливістю продовження строків досудового розслідування, на думку суду, наведені обставини в сукупності доводять зменшення заявлених ризиків та відсутність підстав та доцільності в розумінні п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України для продовження строку тримання особи під домашнім арештом, тому клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходить і з того, що, в контексті вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, продовженню строку тримання підозрюваного під домашнім арештом заважає і те, що клопотання уповноваженого суб'єкта про це суду подано не було (строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений виключно за клопотанням прокурора, а не за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193-196, 199 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особами, що не були присутні під час її оголошення - з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1