1Справа № 335/236/25 2/335/1006/2025
06 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
07.01.2025 року до суду надійшла позовна заява Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, в інтересах дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 13.01.2025 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
27.01.2025 року від представника Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району надійшла уточнена позовна заява, яка мотивована наступним.
На профілактичному обліку у відділі по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей ЗМР перебувають малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах.
Відомості про батька дітей внесені зі слів матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Діти проживали разом із матір'ю ОСОБА_3 (далі за текстом - Відповідачка), ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перебування на профілактичному обліку з Відповідачкою неодноразово проводились бесіди профілактично-виховного характеру з приводу відповідального батьківства. Стосовно Відповідачки неодноразово надходили подання поліції щодо неналежного виконання нею батьківських обов'язків, зловживання алкоголем, в зв'язку із чим її діти залишались без догляду матері. Згідно з поданням відділу поліції від 19.06.2024 №14362/436/-/02-2024 19.06.2024, ОСОБА_3 перебувала у громадському місці у стані сильного алкогольного сп'яніння, лежала біля лавочки та поряд з нею знаходились її діти. З метою захисту життя та здоров'я дітей, вони були доставлені до КНП «Міська дитяча лікарня №5» за актом органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 19.06.2024. Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 27.06.2024 малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_5 повернуті у родину матері.
05.12.2024 до відділу по району надійшло подання відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, згідно з яким 30.11.2024 до відділу поліції надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30.11.2024 о 01 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_3 неналежно виконує батьківські обов'язки. З метою захисту життя та здоров'я дітей, їх було вирішено доставити до КНП «Міська дитяча лікарня №5» за актом органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку.
Позивач Зазначає, що Відповідачка зловживає алкогольними напоями, неодноразово притягалась судом до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, є особою раніше засудженою.
Питання доцільності або недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до її дітей розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району 12.12.2024 у присутності ОСОБА_3 та за підсумками засідання, враховуючи систематичний характер ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків, відсутність позитивних змін у її поведінці та способі життя, продовження зловживання нею алкогольними напоями, систематичне залишення дітей без догляду, комісія дійшла висновку щодо доцільності позбавлення її батьківських прав та необхідність звернення до суду з відповідним позовом.
Окрім того, до відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради звернувся ОСОБА_4 , який повідомив, що 25.12.2024 він визнав своє батьківство по відношенню до вказаних дітей та надав копії оновлених свідоцтв про їх народження. Наказами служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 27.12.2024 №5577 та №5578 в накази про взяття дітей на облік від 03.05.2024 №1955 та №1954 внесені зміни, а саме: замість « ОСОБА_6 » читати « ОСОБА_2 », та замість « ОСОБА_5 » читати « ОСОБА_1 ».
Оскільки Відповідачка самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд:
- з метою захисту прав дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав по відношенню до вказаних дітей;
- стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі всіх сукупних доходів, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі всіх сукупних доходів, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
30.01.2025 року від Відповідачки ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовує тим, що у позовній заяві позивач посилається на те, що вона є особою раніше засудженою. Однак, події правопорушень були ще до народження дітей. Відповідно до призначеного покарання Відповідачка повністю його відбула та на теперішній час є особою, що не притягалась до кримінальної відповідальності та не має незнятої або непогашеної судимості, що підтверджується Витягом з інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 22.01.2025. Після народження дітей жодних кримінальних правопорушень не вчиняла, що характеризує її з позитивної сторони.
Відповідачка також зазначає про те, що доводи Позивача, що вона неналежно виконує свої батьківські обов'язки, що мають вплив на фізичний розвиток дітей та їх здоров'я, а також загальний розвиток не відповідають дійсності. Так, з довідок КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР, які були складені при доставці до лікувального закладу її дітей вбачається, стан здоров'я дітей задовільний. Лікування не потребують. На думку Відповідачки, даний факт вказує на те, що нею, як матір'ю дітей дотримуються всі вимоги щодо належного догляду, лікування, харчування та, загалом, розвитку дітей. Діти з перших днів народження стояли на обліку у дитячій лікарні, вчасно отримали щеплення, відповідно до установлених МОЗ графіків, також своєчасно відвідували педіатра. Жодних зауважень з боку лікарів щодо стану здоров'я дітей, їх зовнішнього вигляду та розвитку не має. Крім того, діти відвідують заклад дошкільної освіти (садочок), що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідачка у відзиві також зазначає про те, що вона стала на шлях виправлення, повністю змінила своє відношення до материнства та робить все, щоб повернути своїх дітей.
Вона пройшла лікування від алкогольної залежності, як шукач роботи перебуває на обліку у Запорізькому обласному центру зайнятості. Крім того, у грудні 2024 вона та третя особа, біологічний батько дітей ОСОБА_4 звернулись до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення змін у актові записи дітей шляхом написання заяви ОСОБА_4 , в яких він визнав своє батьківство. Також було отримано нові змінені свідоцтва про народження дітей. На теперішній час діти проживають разом зі своїм батьком ОСОБА_4 .
З посиланням на вказані обставини, Відповідачка просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 12.02.2025 року прийнято до розгляду уточнену заяву Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району.
07.03.2025 року від представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району надійшла відповідь на відзив, за змістом якої представник позивача не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та вказує на те, що довідки, на які посилається Відповідачка, які видані закладом охорони здоров'я, видані останнім по причині того, що діти Відповідачки були доставлені у лікарню через неналежне виконання Відповідачкою своїх обов'язків. Працівники поліції були вимушені скласти відповідні акти та по причині чого діти були тимчасово влаштовані до КНП «Міська дитяча лікарня №5».
Ухвалою суду від 10.03.2025 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.
На виконання ухвали суду від 12.02.2025 року, 10.03.2025 року від представника Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району надійшла копія акту обстеження умов проживання малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_1
08.04.2025 року від третьої особи ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Крім цього, ОСОБА_4 наполягав на задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що Відповідачка ОСОБА_3 продовжує вживати алкогольні напої.
11.04.2025 року від представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району надійшла заява про долучення додаткового документу до матеріалів справи у якості доказу, оскільки вказаний документ є важливим для всебічного та об'єктивного розгляду справи, яка долучена судом до матеріалів справи.
06.05.2025 року від представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи у якості доказів, оскільки дані документи мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи, яка долучена судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 07.05.2025 закрито підготовче судове провадження, справи призначена до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити на підставі обґрунтувань, зазначених в заявах по суті. Пояснив, що мати постійно обіцяє змінити ставлення до дітей і припинити зловживання спиртними напоями, однак обіцянки не виконує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідачки не надходило.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, попередньо від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, вказує на те, що Відповідачка на шлях виправлення не стала та продовжує вживати алкогольні напої.
У судовому засіданні 27.10.2025 судом завершено розгляд справи по суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, в судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2025.
У судове засідання 06.11.2025 сторони не з'явилися.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши думку учасників судового засідання, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , яке видано 23.01.2020 Шевченківським районним у місті Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матір'ю є ОСОБА_3 .
З відповіді Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №246/32.12-01-27 від 03.05.2024 встановлено, що відділом щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено актовий запис про народження № 77 від 23.01.2020. Батько дитини ОСОБА_7 . Підстава запису відомостей про батька: заява матері. Матір дитини ОСОБА_3 . Реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч.1 с.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , яке видано 09.07.2021 Шевченківським районним у місті Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її матір'ю є ОСОБА_3 .
З відповіді Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №247/32.12-01-27 від 03.05.2024 встановлено, що відділом щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено актовий запис про народження № 534 від 09.07.2021. Батько дитини ОСОБА_7 . Підстава запису відомостей про батька: заява матері. Матір дитини ОСОБА_3 . Реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч.1 с.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
Зі змісту наказу Служби (управління) у справах дітей ЗМР від 03.05.2024 № 1954 - взято на облік дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах (проживання в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини), а саме малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Начальнику відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Ж. Агафоновій доручено забезпечити виконання завдань щодо реалізації державної політики в галузі соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Зі змісту наказу Служби (управління) у справах дітей ЗМР від 03.05.2024 № 1955 - взято на облік дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах (проживання в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини), а саме малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Начальнику відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Ж. Агафоновій доручено забезпечити виконання завдань щодо реалізації державної політики в галузі соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 06.01.2022 по теперішній час, що підтверджується відповіддю Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 23.12.2024 №06.4-06/02/17966.
З подання інспектора СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області А. Шаруда від 19.03.2024 №6072/46/02-2024, яке адресоване начальнику служби (управління) у справах дітей ЗМР по Вознесенівському району м. Запоріжжя вбачається, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , виховує двох малолітніх дітей, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які мешкають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . В ході опрацювання було опитано сусідів, які повідомили, що гр. ОСОБА_3 систематично вживає алкогольні напої, не доглядає за своїми малолітніми дітьми, запрошує невідомих чоловіків у гості та постійно провокує конфліктні ситуації з сусідами, поводить себе у стані алкогольного сп'яніння неадекватно. Іноді зачиняє дітей у кімнаті та уходить до знайомого, де вживає спиртні напої. На підставі чого, з метою забезпечення соціального і правового захисту дітей, організації заходів щодо запобігання бездоглядності та усунення безпосередньої загрози для їх життя або здоров'я, інспектором порушено питання про розгляд питання про подальше влаштування малолітніх дітей.
З подання інспектора СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області І.Циганової від 17.04.2024 №8783/46/02-2024, яке адресоване начальнику служби (управління) у справах дітей ЗМР по Вознесенівському району м. Запоріжжя вбачається, що 16.04.2024 року на території обслуговування інспекторами сектору ювенальної превенції відділу превенції Запорізького РУП по Вознесенівському району під час проведення перевірки встановлено гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є матір'ю двох малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка систематично ухиляється від виконання батьківських обов'язків, про що складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП від 09.01.2024 року, за ч.2 ст. 184 КУпАП від 08.04.2024 року та за ч.2 ст. 184 КУпАП від 16.04.2024 року. Родина мешкає за адресою АДРЕСА_1 ., З метою забезпечення соціального і правового захисту дітей, організації заходів щодо запобігання безоглядності та усунення безпосередньої загрози для їх життя або здоров'я, інспектором порушено питання щодо подальшої долі малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , порушити питання щодо позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3
19.06.2024 на ім'я начальника служби (управління) у справах дітей ЗМР по Вознесенівському району м. Запоріжжя вих. №14362/46/-/02-24 інспектором СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області О. Дьяковим скероване подання, зі змісту якого встановлено, що 19.06.2024 року під час проведення перевірки за ЖЕО № 15461 від 19.06.2024 року інспекторами СЮП ВП ЗРУП ГУНГІ в Запорізькій області був виявлений факт неналежного виконання батьківських обов'язків по догляду за дитиною. А саме мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала у громадському місці у сильному алкогольному сп'янінні, висловлювалась нецензурною лайкою на зауваження від перехожих реагувала дуже агресивно, поводила себе неадекватно, лежала біля лавочки та поряд з нею знаходились її діти. Дана родина перебуває на обліку у Службі у справах дітей, Вознесенівського району. Малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опинившись без будь-якого батьківського піклування працівниками СЮП ВП ЗРУП спільно з службою у справах дітей по Вознесенівському району, згідно акту органу внутрішніх справ України, доставлено до закладу охорони здоров'я КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР . На матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодноразово було складено адміністративні протоколи за ч. 1, ч.2, ст. 184 КУпАП. 19.06.2024 інспектором СЮП ВП ЗРУП Шарудою А.В., було складено протокол про адміністративні правопорушення за ч. 2, ст. 184 КУпАП, а також працівниками поліції 19.06.2024, було винесено постанову за ст. 178 КУпАП, а саме розпивання алкогольних та слабоалкогольних напоїв у громадських місцях. З метою забезпечення соціального і правового захисту дітей, організації заходів щодо запобігання безоглядності та усунення безпосередньої загрози для їх життя або здоров'я, інспектором порушено питання про вирішення питання щодо виявлених дітей та розгляд питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .
Листом від 19.06.2024 вих. № 02-13/0586 за підписом медичного директора КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР повідомлено начальника служби (управління) у справах дітей ЗМР про те, що до лікарні були доставлені діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Діти оглянуті черговим лікарем педіатром, завідуючим педіатричного відділення № 1. Стан здоров'я дітей задовільний. Лікування не потребують. Просить вирішити питання про подальшу долю дітей.
З акту органів внутрішніх справ та закладу охорони здоров'я про підкинути чи знайдену дитину від 19.06.2024 судом встановлено, що о 11-00 год. 19.06.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , була виявлена дитина ОСОБА_5 , який знаходився з матір'ю, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Дитина доставлена до КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР.
З акту органів внутрішніх справ та закладу охорони здоров'я про підкинути чи знайдену дитину від 19.06.2024 судом встановлено, що о 11-00 год. 19.06.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , була виявлена дитина ОСОБА_6 , яка знаходилася поряд з матір'ю, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Дитина доставлена до КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР.
Відповідно до змісту заяви ОСОБА_3 від 25.06.2024, остання звернулася до Відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради із заявою та просила повернути дітей у свою родину.
Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 27.06.2024 винесла висновок №01-01-18/2698 та вважала за доцільне повернути малолітніх ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у родину матері за умови належного виконання нею батьківських обов'язків. Рекомендувала ОСОБА_3 співпрацювати з Запорізьким міським центром соціальних служб та щовівторка звітувати відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про виконання нею батьківських обов'язків.
23.10.2024 до відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло повідомлення поліції про те, що у гуртожитку по АДРЕСА_4 на 5-му поверсі дитина 4 років бігає у коридорі сама, а мати спить в алкогольному сп'янінні. Прибувши на місце, до співробітників поліції звернулась громадянка, яка пояснила, що сусідка п'яна спить, а діти бігають без нагляду. У кімнаті №95 виявлено ОСОБА_3 , яка перебувала з явними ознаками алкогольного сп'яніння та вкладала дітей спати у сусіда. Діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.10.2024 відповідальними працівниками відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно відповідальними працівниками Запорізького міського центру соціальних служб здійснений вихід за місцем проживання ОСОБА_3 , про що складений відповідний акт, з якого вбачається, що потрапити до кімнати не виявилось можливим, двері ніхто не відчинив.
Згідно відповіді служби у справах дітей Вінницької міської ради від 15.11.2024 №31/00/005/175142 встановлено, що з метою обстеження умов проживання гр. ОСОБА_3 , яка є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які, перебувають на профілактичному обліку у відділі по Вознесенському районі Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, працівниками служби у справах дітей Вінницької міської ради спільно із фахівцем Вінницького міського центру соціальних служб здійснено виходи за вказаною адресою: АДРЕСА_5 . Потрапити до помешкання не було можливості, оскільки мешканці за вищевказаною адресою були відсутні. За інформацією сусідів, матері із неповнолітніми дітьми вони не бачили, дітей не чули, їх проживання у квартирі не підтвердили. В телефонному режимі гр. ОСОБА_3 повідомляла, що вона з дітьми на прогулянці, у гостях тощо. В мережі Телеграм гр. ОСОБА_3 повідомила, що вона з дітьми повертається у м. Запоріжжя і відразу по приїзду звернеться до служби. Для з'ясування факту проживання гр. ОСОБА_3 за вище вказаною адресою службою у справах дітей ВМР направлено листа до ВРУП ГУНП у Вінницькій області. У разі підтвердження проживання гр. ОСОБА_3 на території Вінницької міської територіальної громади, службою у справах дітей ВМР будуть вжиті заходи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №585 від 01.06.2020 р. «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах».
Т.в.о. заступника начальника ВП №3 ЗРУП ГКНП в Запорізькій області К.Никонов 02.12.2024 за вих. №8640/48/03/03-24 звернувся з поданням до начальника відділу по Вознесенському району Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради в якому зазначив, що 30.11.2024 року до відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30.11.2024 року о 01 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_2 звернення про неналежне виконання обов'язків по догляду за дитиною від громадянина, який повідомив, що квартирантка ОСОБА_3 , 35 років у стані сп'яніння одягає дітей 3 та 5 років і збирається на «гульки». Прибувши за місцем виклику громадянин повідомив, що разом з ним в будинку проживає гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати гр. ОСОБА_3 регулярно зловживає спиртними напоями, залишає дітей самих вдома. 29.11.2024 року приїхала о півночі, вдягла дітей та зібралась разом з ними продовжувати вживати спиртні напої зі своїми знайомими. За даними бази ІПНП гр. ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та не одноразово притягалась до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП невиконання батьківських обов'язків, перебуває на обліку в службі у справах дітей Вознесенівського району, як родина СЖО. 19.06.2024 року згідно акту дітей вже вилучали у матері ювенальні поліцейські спільно з працівником служби у справах дітей. Дана подія зареєстрована до журналу ЄО № 29708 від 30.11.2024 року. З метою забезпечення соціального і правового захисту дітей, організації заходів щодо запобігання бездоглядності та усунення безпосередньої загрози для їх життя або здоров'я, порушено питання щодо позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 та надання акту житлово - побутових умов мешкання ОСОБА_9 .
За вказаною подією також складені акти від 30.11.2024 органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинути чи знайдену дитину та її доставку щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до яких за вказаних вище подій діти доставлені до КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР.
Листом від 02.12.2024 вих. № 02-13/1142 за підписом в.о. директора КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР повідомлено начальника служби (управління) у справах дітей ЗМР про те, що 30.11.2024 до лікарні були доставлені діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Діти оглянуті черговим лікарем педіатром, завідуючим педіатричного відділення № 1. Стан здоров'я дітей задовільний. Лікування не потребують. Просить вирішити питання про подальшу долю дітей.
Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2017 року, ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох місяців арешту. Задоволено цивільий позов та стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого майнову та моральну шкоду у загальному розмірі 41 000,00 грн.
Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2024 (справа №335/450/24) ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Згідно з текстом постанови, 07.01.2024 о 19 год. 50 хв., ОСОБА_3 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишила дітей без батьківського піклування, оскільки перебувала у стані алкогольного сп'яніння на 5 поверсі гуртожитку.
Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду від 16.05.2024 (справа №335/4473/24) ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 гривень. Згідно з текстом постанови, 08.04.2024 року приблизно о 19:15 годині ОСОБА_3 не виконувала свої батьківські обов'язки по відношенню до своїх малолітніх дітей, а саме: знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, лежала під під'їздом поруч сиділи двоє дітей.
Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2024 (№335/4948/24) ОСОБА_10 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок. Згідно з тестом постанови - 15.04.2024 року, близько 23 години, ОСОБА_3 , перебуваючи на 5 поверсі будинку за місцем проживання в стані алкогольного сп'яніння, ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своїх дітей, а саме: не годувала, не піклувалася, морально не розвивала, що порушує вимоги ст.150 Сімейного кодексу України.
Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2024 (№335/7798/24) ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 гривень. Згідно з текстом постанови 19.06.2024 о 10:09 год. ОСОБА_3 ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та здоров'я своїх малолітніх дітей, що призвело до того, що 19.06.2024 за адресою: АДРЕСА_6 , біля 4-го під'їзду, м.Запоріжжя перебуваючи на дитячому майданчику, ОСОБА_3 знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, сиділа на землі перебуваючи у безпорадному стані зі своїми дітьми. Малолітні діти вказаної особи залишились без будь-якого батьківського піклування та були доставлені за актами про покинуту дитину до КНП «Міська дитяча лікарня № 5» Запорізької міської ради.
Листом від 27.12.2024 №737/32.12.2-12 Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який адресовано ОСОБА_4 повідомлено, що до актового запису про народження №77 від 23.01.2020, складеного Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на ОСОБА_5 на підставі заяви про визнання батьківства від 24.12.2024 № 60/32.12-03.2-12 внесено відомості про батька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин України, прізвище дитині змінено на прізвище батька '' ОСОБА_11 », по батькові вказано за іменем батька “ ОСОБА_12 ». Після внесення змін видане нове свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 25.12.2024 на ОСОБА_1 . До актового запису про народження № 534 від 09.07.2021, складеного Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одсса) на ОСОБА_6 на підставі заяви про визнання батьківства від 24.12.2024 №61/32.12- 03.2-12 внесено відомості про батька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, прізвище дитині змінено на прізвище батька “ ОСОБА_11 », по батькові вказано за іменем батька “ ОСОБА_13 ». Після внесення змін видане нове свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 25.12.2024 на ОСОБА_2 .
До матеріалів справи долучені вищезазначені свідоцтва про народження, відповідно до яких, батьком дітей є ОСОБА_4 , матір'ю є ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 перебуває на обліку у Запорізькому обласному центрі зайнятості як шукач роботи з 12.12.2024, що підтверджується довідкою №7161 від 12.12.2024.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.01.2022 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також з 06.01.2022 зареєстрована їх мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання.
Зі змісту витягу з інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 22.01.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 22.01.2025 є особою, стосовно якої відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні.
Згідно довідки №01-26/06 від 27.01.2025, виданої директором закладу дошкільної освіти (Ясла-Садок) №42 «Сонечно» Запорізької міської ради - Романенко Микола Станіславович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 30.08.2024року відвідують вказаний заклад дошкільної освіти, який з 2022 здійснює організацію освітнього процесу в дистанційному режимі.
Відповідно до змісту акту обстеження умов проживання від 05.02.2025, проведено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_7 , умови проживання задовільні, у дітей є місце для сну, одяг, дитячі речі, продукти. Умови проживання задовільні.
Згідно постанови Шевченківського районного суду від 28.02.2025 (№336/12459/24) ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 гривень. Згідно текстом постанови - 30.11.2024, повторно протягом року, був виявлений факт невиконання ОСОБА_3 , передбачених законодавством обов'язків відносно її малолітніх дітей, який виявився в тому, що остання 30.11.2024 о 19 год. 00 хв. залишила дітей невідомим особам за адресою: АДРЕСА_2 , а сама в цей час вживала алкогольні напої, в результаті чого, згідно акту покинутої дитини, малолітні діти були доставлені до 5-ї дитячої лікарні.
Відповідно до змісту акту обстеження умов проживання від 23.04.2025, проведено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_8 , умови проживання задовільні, у дітей є місце для сну, одяг, іграшки, продукти, все необхідне. Умови проживання задовільні.
У судовому засіданні був досліджений диск на якому містяться два відеозаписи на яких зафільмована Відповідачка, яка за зовнішніми ознаками перебуває у стані алкогольного сп'яніння, яскраво жестикулює, виглядає знервовано, її дії не відповідають зовнішній обстановці. На одному з відео Відповідачка лежить на дитячому майданчику біла лавочки і смітника, до дітей підходить тільки тоді, коли до неї почали звертатися. При взятті на руки молодшої дитини її ходьба нестійка.
Суд також зазначає, що ухвалою від 12.02.2025 задовольняв клопотання відповідача про допит свідків, але сама Відповідачка у судове засідання неоднократно не з'являлася, явка цих свідків до судового засідання не забезпечена. Суд не може вчиняти активних дій для забезпечення явки свідків, оскільки це суперечитиме засаді об'єктивності та неупередженості суду, відображеній, зокрема, у п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК (Постанова КЦС ВС від 14.09.2023 №465/4873/20 (61-6627св23).
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 150 СК України передбачений обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із частинами 2 та 4 статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України, зокрема, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
У цій справі спір стосується питання позбавлення Відповідачки батьківських прав.
Суд враховує, що позбавлення особи батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з іншого заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини.
Першочергово суд бере до уваги, що взаємне задоволення батьків і дітей від товариства одне одного становить фундаментальний елемент «сімейного життя».
Інтереси дитини вимагають збереження зв'язків дитини з її сім'єю, за винятком випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною, і це може завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини (див., наприклад, пункт 143 рішення Європейського Суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ) від 14 березня 2017 року у справі «KB та інші проти Хорватії», заява № 36216/13).
Розрив таких зв'язків означає відрізання дитини від її коріння, що можна зробити лише в дуже виняткових випадках, необхідно зробити все для збереження особистих стосунків і, якщо і коли це доречно, для «відбудови» сім'ї. У цьому контексті ЄСПЛ підкреслив, зокрема, зобов'язання держави вживати заходів для збереження зв'язку між батьками та дитиною, наскільки це можливо (див., наприклад, пункт 48 рішення ЄСПЛ від 13 жовтня 2015 року у справі «СH проти Італії, заява № 52557/14).
Вирішення питання про позбавлення Відповідачки батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у їхнє право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Водночас суд зауважує, що втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).
Підстави для позбавлення батьківських прав, що закріплені у статті 164 СК України, є вичерпними, і жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.
Тлумачення пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дозволяє зробити висновок про те, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України.
З огляду на підстави для звернення Позивача до суду, суд вважає беззаперечним у цій справі те, що втручання у право Відповідачки має законні підстави.
Також суд знаходить, що таке втручання спрямоване на захист «прав і свобод» дітей і відповідно воно має законну мету у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції.
Визначаючи чи є захід щодо втручання у право Відповідачки необхідним в демократичному суспільстві, суд, беручи до уваги обставини справи у цілому, розглядає також підстави, наведені для виправдання застосованого заходу, на предмет їх відповідності та обґрунтованості відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції. Беззаперечно, що аналіз того, що має найкраще задовольняти «інтереси дитини», є дуже важливим у таких справах (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України»).
Суд наголошує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагає ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися.
ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці вказує, що оцінюючи те, чи був оскаржуваний захід «необхідним у демократичному суспільстві», суд має розглянути, чи у світлі справи в цілому причини, наведені для виправдання оскаржуваного заходу, були «відповідними та достатніми» для цілей статті 8 Конвенції. З цією метою Суд повинен з'ясувати, чи національні суди провели поглиблений аналіз усієї сімейної ситуації та цілого ряду факторів, зокрема факторів фактичного, емоційного, психологічного, матеріального та медичного характеру, і здійснили збалансовану та обґрунтовану оцінку відповідних інтересів кожної особи, постійно піклуючись про те, яке рішення було б найкращим для дитини. Суд також повинен буде визначити, чи процес ухвалення рішення, розглядаючи його в цілому, був справедливим і забезпечив заявниці необхідний захист її інтересів, гарантований статтею 8 Конвенції (див. пункт 47 рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).
Суд підкреслює, що у спірних правовідносинах на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини» (стаття 3 Конвенції ООН про права дитини).
Важливо, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування положень статі 8 Конвенції у поєднанні зі статтею 164 СК стосовно того, що врахував суд першої інстанції під час вирішення спору відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
Так, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (постанова Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер (постанова Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 756/6112/18).
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача (див. постанову Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 739/2159/18).
Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 року у справ № 459/3411/18 зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З огляду на вказане за результатами розгляду цієї справи суд дійшов таких висновків.
У цій справі суд встановив, що Відповідачка не відповідає вимогам, необхідним для виховання дітей, вона своїми свідомими та регулярними діями та бездіяльністю заподіює шкоду своїм дітям, не дбає про них, не виховує їх, не надає їм доступ до культурних та інших духовних цінностей, її безвідповідальний, аморальний спосіб життя, а саме систематичне вживання алкогольних напоїв, що достеменно підтверджено дослідженими судом належними та допустимими доказами, становить загрозу для здоров'я та розвитку дітей, спілкування дітей з Відповідачкою порушує права дітей на безпечне дитинство на захист, піклування, виховання.
Суд не приймає доводи Відповідачки та довідку про лікування від алкогольної залежності, яка нею надана до відзиву оскільки вона складена не державною мовою, з неї не можливо встановити, який заклад охорони здоров'я її видав та наявність у нього відповідної ліцензії МОЗ на здійснення медичної практики за відповідним напрямом.
Суд обґрунтовано вважає відсутньою у спірних правовідносинах можливість відновлення зв'язків між матір'ю та дітьми, оскільки суд встановив повну й абсолютну свободу доступу Відповідачки до дітей і її свідоме уникання та небажання виконувати батьківські обов'язки через зловживання спиртними напоями.
З огляду на це суд вважає, що така тривала та системна бездіяльність Відповідачки свідчить про наявність правових підстав для позбавлення її батьківських прав і це відповідатиме найкращим інтересам дітей.
Відповідно до ст. 24 Лісабонського договору, діти мають право на захист і турботу, необхідну для їхнього благополуччя. Усі дії, що стосуються дітей, повинні керуватися найкращими інтересами дитини.
У п. 100 рішення у справ «Мамчур проти України» Суд Справедливості зазначив що у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
При оцінці та визначення найкращих інтересів дитини суд враховує такі елементи: погляди дитини, індивідуальність дитини, збереження сімейного оточення і підтримання відносин, піклування, захист і безпеку дитини, вразливе положення дитини, право дитини на здоров'я, право дитини на освіту та розвиток.
У цих правовідносинах, співставляючи інтереси окремої особи, в право якої здійснюється втручання (відповідачки), враховуючи суспільні інтереси та інтереси дітей, суд вважає, що позбавлення Відповідачки батьківських прав буде кращим заходом для дітей, ніж зворотне, оскільки таке позбавлення батьківських прав впливає на обставини щодо виховання і розвитку дітей, створює додаткові умови щодо їхнього безпечного виховання, захисту їхнього здоров'я, сприяє захисту їхніх прав взагалі, а невжиття такої процедури створює умови для зловживання Відповідачкою своїми правами стосовно дітей.
Суд також керується тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу за доведеності винної поведінки батьків, яка суперечить інтересам дитини, і неможливості змінити цю поведінку.
Окремо суд бере до уваги на те, що, відповідно до частини першої та другої статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Також суд бере до уваги, що матеріали справи, а саме подання відзиву на позовну заяву та одинична явка у судове засідання, свідчать про те, що Відповідачці достовірно відомо про порушення позивачем процедури позбавлення її батьківських прав стосовно її дітей.
Водночас, відповідачка неодноразово в судове засідання не з'являлася, під час розгляду справи в черговий раз була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, на думку суду така її поведінка свідчить про байдуже ставлення до долі дітей.
Відповідачка хоча і проявляла інтерес стосовно цієї справи та заперечувала у суді проти задоволення позову, просила суд не позбавляти її батьківських прав, однак встановлені судом на підставі достатніх та належних доказів обставини свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками, залишення дітей без нагляду через вживання алкогольних напоїв, а також відсутність зміни у її поведінці стосовно дітей свідчать про те, що такі дії та пояснення відповідачки є непослідовними та свідчать про те, що вона не керується якнайкращими інтересами дітей і не забезпечує дітей безпечним та стабільним середовищем.
Відповідно до висновку районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, як органу опіки та піклування, останній вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав по відношенню до малолітніх ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки він належно обґрунтований, у ньому наведено достатньо підстав та аргументів, які вказують на доцільність позбавлення Відповідачки батьківських прав, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси дітей.
Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення матір'ю від виховання своїх дітей, свідоме нехтування своїми обов'язками, за наявності винної поведінки.
В цій справі суд достовірно встановив, що у спірних правовідносинах мотиви для позбавлення батьківських прав є доречними і достатніми, рішення про позбавлення батьківських прав здатне забезпечити належний захист дітей з огляду на проведений судом ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, висновок органу опіки ґрунтується на достатній доказовій базі.
Між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов'язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.
З наведених вище обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах наявні підстави для позбавлення Відповідачки батьківських прав щодо її дітей і це сприятиме захисту якнайкращих інтересів дітей.
Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині вимог.
Водночас, суд роз'яснює, що, відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з Відповідачки на користь батька дітей ОСОБА_4 аліментів на їх утримання, то суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа №711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Судом під час розгляду справи встановлено, що на підставі заяви про визнання батьківства від 24.12.2024 в актові записи про народження дітей внесені відповідні зміни, а саме внесені відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінено прізвища дітей, по батькові вказано за іменем батька, після внесення відповідних змін видані нові свідоцтва про народження на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наразі проживають разом з батьком - ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами справи.
Отже, саме батько дітей ОСОБА_4 на підставі та за наявності підстав, визначених в ч.3 ст.181 СК України може звернутися до суду за стягненням аліментів.
Додатково суд зазначає, що орган опіки та піклування не є представником ОСОБА_4 та не наділений право від його імені звертатися до суду.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову щодо стягнення аліментів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням результату вирішення цієї справи з Відповідачки на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав по відношенню до дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, адреса: 69035, Запоріжжя, вул. Сєдова, буд.5, код ЄДРПОУ 37573115.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації та останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 .
Повний текст судового рішення виготовлено 06 листопада 2025 року.
Суддя І.В. Новасардова