308/13396/25
20.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Бедьо В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи про адміністративне правпорушення, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - за ч. 1 ст. 204-1, ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 146685 від 27.06.2025 з'ясовано, що ОСОБА_1 20.06.2025 о 01 год. 20 хв. був виявлений в міжнародному пункті пропуску «Ужгород» для автомобільного сполучення на виїзд з України прибув громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон не надав. В ході уточнення інформації прикордонним нарядом «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом встановлено, що дана особа перебуває в СЗЧ, відбулось спрацювання БД «Оберіг», тобто вищезазначений громадянин вчинив спробу незаконного перетинання ДК та без відповідного для громалян України документу, чим порушив порядок перетинання ДК громадянами України. Своїми діями порушив вимоги ст. ст. 2, З ЗУ «Про порядок виїзду з України і в?їзду в Україну громадян України» та п. 2 « Правил перетинання державного кордону громадянами України» затверджених ПКМУ від 27.01.1995 року № 57.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП за порушення вимог ст. 2, З ЗУ «Про порядок виїзду з України і в?їзду в Україну громадян України» та п. 2 « Правил перетинання державного кордону громадянами України».
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 146685 від 27.06.2025 з'ясовано, що ОСОБА_1 27.06.2025 о 12 год. 00 хв. був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 334 прикордонного знаку на відстані 2000 метрів до державного кордону України, за спробу незаконного перетину ДКУ в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про Державний кордон України».
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП за порушення вимог ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про Державний кордон України».
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис правопорушника у відповідній графі складених відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, а також шляхом направлення йому смс-повідомлення про виклик в судове засідання на номер телефону, зазначений у протоколі, яке ним було отримано. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 був обізнана про те, що відносно нього співробітниками ДПСУ були складені адміністративні протоколи, та, що справи про адміністративні правопорушення буде розглядатися Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, що засвідчено його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, проте, не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, в якому він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також повістка була надіслана рекомендованим поштовим відправленням № 0610280539034 на адресу реєстрації громадянина. Проте поштове відправлення було повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою»
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , суддя приходить до наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст.204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України», на порушення якої послався в протоколі інспектор прикордонної служби, передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 26.02.2022 №188-р у зв'язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на всій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону (Придністров'я).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147, з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Так, контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.
У п. 11 вказаного Положення передбачено, що з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов'язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та Закону України «Про дорожній рух" у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби.
При цьому, згідно з п. 8 Положення громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 146272 від 20.06.2025; протоколом про адміністративне затримання від 20.06.2025; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів; рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії-інструкторів кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » штаб сержанта ОСОБА_2 від 20.06.2025; схемою виявлення правопорушника на державному кордоні 20.06.2025; копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 27.09.2021, органом 8032; копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , виданого 05.12.2016 р., органом 2301.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він мав намір перетнути незаконного ДК та без відповідного для громалян України документу, чим порушив порядок перетинання ДК громадянами України. Своїми діями порушив вимоги ст. ст. 2, З ЗУ «Про порядок виїзду з України і в?їзду в Україну громадян України» та п. 2 « Правил перетинання державного кордону громадянами України» затверджених ПКМУ від 27.01.1995 року № 57.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у випадку закінчення строків передбачених статтею 38 КУпАП.
Зважаючи, що на момент розгляду справи закінчились строки розгляду, передбачені ст. 38 КУпАП (3 місяці з дня вчинення), провадження у справі в даній частині підлягає закриттю.
Що стосується наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, суд зазначає наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 146685 від 27.06.2025 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він мав намір перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон країни групою осіб.
Так, в протоколі серії ЗхРУ № 146685 від 27.06.2025, не вказано, що дане правопорушення вчинено групою осіб. Не свідчать про це і долучені докази. Крім того, в розділі щодо даних про притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності вказано: притягувався за ч.2 ст. 204-1 КУпАП від 30.01.2025 Жовківським районним судом Львівської області.
Проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані інспектором прикордонної служби, суд установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, є доведеною з дотриманням стандарту доказування.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 146685 від 27.06.2025; протоколом про адміністративне затримання від 27.06.2025; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів; рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії-інструкторів кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта ОСОБА_3 від 27.06.2025; схемою виявлення правопорушника на державному кордоні 27.06.2025; копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 27.09.2021, органом 8032; копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , виданого 05.12.2016 р., органом 2301.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він мав намір перетнути незаконно ДКУ в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про Державний кордон України».
Згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у випадку закінчення строків передбачених статтею 38 КУпАП.
Зважаючи, що на момент розгляду справи закінчились строки розгляду, передбачені ст. 38 КУпАП (3 місяці з дня вчинення), провадження у справі в даній частині підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.
За змістом п. 7 ст. 247 КУпАП провадження може бути закрито в разі закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 38 КУпАП. Тобто законодавець визначив, що провадження може закриватись, якщо орган, який розглядає справу, дійде висновку щодо закінчення строків накладення стягнення, що можливо, на переконання суду, лише після встановлення судом факту наявності події правопорушення, вини особи у вчиненні цього правопорушення. Суддя вважає, що системний аналіз положень ст. 247 КУпАП, дає підстави для висновку, що перед ухваленням рішення про можливість закриття провадження в справі на підставі п. 7 ст.247КУпАП (що є нереабілітуючими підставами закриття провадження), суддя повинен дійти висновку про відсутність реабілітуючих підстав, передбачених іншими пунктами ст. 247 КУпАП, за наявності яких закриття провадження на підставі п. 7 ст.247КУпАП недопустиме.
З огляду на те, що в ході судового розгляду встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, враховуючи те, що правопорушення виявлено 20.06.2025 та 27.06.2025, на момент розгляду адміністративної справи в суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст.38,204-1,247,283-285,287 КУпАП, суддя, -
Громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В.І.Бедьо