308/13332/25
21.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Бедьо В.І., за участі захисника, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород матеріали справи про адміністративне порушення, що надійшли із УПП в Закарпатській області ДПП відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
03.09.2025 року о 04 год. 21 хв., в м. Ужгород, по вулиці Другетів, 124, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом скутер марки Corso без д.н.з., перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, підвищена жвавість ходи. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медзакладі відмовився о 04 год 48 хв чим порушив п. 2.5 ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України (відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів) та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В призначене судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис правопорушника у відповідній графі складених відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, а також шляхом направлення йому смс-повідомлення про виклик в судове засідання на номер телефону, зазначений у протоколі, яке ним було отримано. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього співробітниками поліції були складені адміністративні протоколи, та, що справи про адміністративні правопорушення буде розглядатися Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, що засвідчено його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, проте, не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, в якому він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.
Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка останнього, щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 ч. 1 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
До набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року (далі - Закон № 2617-VIII), тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані наркотичного сп'яніння, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Після набрання чинності Законом № 2617-VIII, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані наркотичного сп'яніння, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, було виключено зі ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 КК України.
Таким чином, відповідальність за ці дії була криміналізована та передбачена ст. 286-1 КК України, тобто відбулося посилення відповідальності за ці делікти від адміністративної до кримінальної.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у ч. 2 ст. 4 КК України, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
03 липня 2020 року в газеті "Голос України" (№ 110) було опубліковано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-ІХ від 17 червня 2020 року (далі - Закон № 720-ІХ). Пп. 117 розділу 1 Закону №720-IX у розділі 1 Закону № 2617-VIII у п. 1 виключено пп. 2-4, 7.
Саме пп. 4 п. 1 і запроваджував нову редакцію ст. 130 КУпАП, яка вступала в силу з 01 липня 2020 року і не передбачала адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з 03 липня 2020 року, тобто з часу набрання чинності Законом України № 720-IX, кримінальна відповідальність за ст. 286-1 КК України відсутня, оскільки відбувалась декриміналізація цього суспільно небезпечного діяння.
Натомість існує адміністративна відповідальність з 03 липня 2020 року за ст. 130 КУпАП в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП диспозиція статті передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 запроваджено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п. 2.5 ПДР України.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або впливу лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання цієї вимоги є порушенням правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відео записуючих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП України огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно п. 6 розділу І інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі "Інструкція" ), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 розділу ІІ "Інструкції" проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п.9 розділу ІІ Інструкції)
Так, виходячи з матеріалів протоколу вбачається, що гр. ОСОБА_2 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу відповідно до чинного законодавства, що зафіксовано технічними засобами відеозапису.
Дані про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені.
Відповідно до чинного законодавства результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння задокументований поліцейським із зазначенням про те, що від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медзакладі відмовився о 04 год 48 хв чим порушив п. 2.5 ПДР.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442024 від 03.09.2025 р., даними про відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медзакладі, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, даними відеозапису з нагрудних відеореєстраторів патрульних поліції, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442024 від 03.09.2025 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що такі є належними, допустимими та такими, що повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а за таких обставин, враховуючи вище викладене, суд у відповідності до положень статей 251 та 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП України кваліфіковані вірно.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке має підвищену суспільну небезпеку, а також характер правопорушення, який є умисним, відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, вважаю, що на гр. ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП, яка є безальтернативною, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, яке застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням положень п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 283-285 КУпАП, суддя, -
Визнати винним громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І.Бедьо