Справа № 302/1342/25 Провадження № 3/302/544/25
06 листопада 2025 року селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В. Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445281 від 06 вересня 2025 року, то цього ж дня близько о 10:43 год на автодорозі «Долина-Хуст» у с. Сойми Хустського району Закарпатської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіряного покриву та від проходження огляду на визначення ступеня алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» в КНП Міжгірської районної лікарні відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На розгляд суддею справи ОСОБА_1 не з'явився повторно, хоча був своєчасно сповіщений про дату, час і місце розгляду справи та його присутність на розгляді справи за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов'язковою, а відтак суддя уважає за можливим розглянути цю справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як кореспондує ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил /пункт 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306/.
Пунктом 1.3. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.9 «а» ПДР).
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 ПДР).
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статей 251, 256 КУпАП обов'язок належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Частина друга ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Долучений до протоколу та наявний у матеріалах справи DVD-R диск є порожнім і на ньому відсутня відеофіксація вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення.
Водночас через відсутність у матеріалах справи відеозапису /порожній DVD-R диск/ суддею 19 вересня 2025 року витребовувався від ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області належний носій інформації з відеозаписом, на якому міститься відеофіксація вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.12). На що листом від 25 вересня 2025 року ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області повідомило суд про неможливість надати такий відеозапис, оскільки такий не зберігся з технічних причин (а.с.14).
Також судом двічі викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які до суду не з'явилася та на адресу суду повернулися судові повістки адресовані ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю його за вказаною адресою проживання (а.с.17, 33), а від доньки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 09.10.2025 надійшла до суду заява про те, що через похилий вік ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та незадовільний стан здоров'я її батька ОСОБА_3 з'явитися до суду він не може (а.с.19,20). Окрім цього, судом двічі викликалися до суду поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що склали адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 (а.с.21,29), однак такі до суду у визначені дату і час повторно не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Водночас під час розгляду справи лікар ОСОБА_7 пояснив, що 06.09.2025 він у присутності поліцейський, які здійснювали відеофіксацію, проводив огляд ОСОБА_1 на перебування його в стані алкогольного сп'яніння лише за зовнішніми ознаками.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган. Водночас особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно з національним законодавством Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть уважатися такими в світлі положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ указав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»), заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не вправі самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Винуватість особи в учиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Підсумовуючи викладене вище під час розгляду матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП допустимих, належних і достатніх поза розумним сумнівом доказів про те, що він 06.09.2025 близько о 10:43 год на автодорозі «Долина-Хуст» у с. Сойми Хустського району Закарпатської області керував транспортним засобом марки «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено.
За таких обставин і з точки зору достатності доказів матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених у протоколі обставин, а тому всі сумніви і припущення стосовно наявності в його діях складу адміністративного правопорушення повинні тлумачитись на його користь.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи досліджені під час розгляду наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість не підтверджуються зібраними у справі доказами, що у свою чергу, з огляду на наведені вище норми та обставини, свідчить про відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення за вказаних у протоколі обставин.
Як регламентує ст. 283 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з постанов, зокрема про закриття справи за наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
З урахуванням викладено провадження у цій справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 266, 268, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів із дня її винесення через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В. Ю. Готра