Р І Ш Е Н Н Я№ 127/25712/25
06 листопада 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позові просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №187489849 від 01.09.2023 у сумі 41 080,32 грн., та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 01.09.2023 між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений кредитний договір №187489849, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 9 100 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №187489849.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №10/1024-01, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №187489849.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» укладений договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №187489849.
Відповідач належним чином умови договору не виконувала, кошти не сплачувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 41 080,32 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 9 100 грн., заборгованість по відсоткам - 31 980,32 грн.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитом не погашає, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2025 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.
Задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - Марії Хлопкової про витребування доказів витребувано у АТ КБ «Приватбанк» належним чином завірені копії документів, що містять інформацію про: емітування на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка 5168-74XX-XXXX-7445; зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки 5168-74XX-XXXX-7445 у період з період з 01.09.2023 по 06.09.2023 у сумі 9 100,00 грн; емітуваня будь-якої іншої платіжної картки на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 -XXXX-7445 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), або інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника) - повного номера рахунка маска Картки 5168-74XX-XXXX-7445, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска Картки 5168- 74XX-XXXX-7445, витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки 5168-74XX-XXXX-7445; у випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_4 не належить Позичальнику, витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти 5168-74XX-XXXX-7445. (а.с.141-142)
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з'явився, проте в прохальній частині позовної заяви зазначив, що у разі неявки представника позивача в судове засідання просить провести розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 01.09.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №187489849, відповідно до умов якого позичальнику надається кредит у сумі 9 100 грн., кінцева дата повернення кредиту - 01.10.2028 (п.7.3). В договорі сторони погодили розмір відсотків за користування кредитом, та порядок їх нарахування. (а.с.48-57)
Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 7 300 грн. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором №187489849 підтверджується інформаційним листом АТ КБ «Приватбанк» від 29.09.20.25 №20.1.0.0.0/7-250924/38205-БТ (а.с.162) та випискою по картковому рахунку (а.с.163-164).
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога (клієнт) укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта на умовах, визначених цим договором. (а.с.103-106)
31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладена додаткова угода №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до п.4.1 якого наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру права вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права до боржника та додаткового оформлення не потребує. (а.с.109-112)
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №257 від 07.11.2023, згідно з договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №187489849. (а.с.99-102)
10.10.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №10/1024-01. Згідно п. 2.1. договору факторингу за умовами договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с.92-95)
Факт сплати ТОВ «Онлайн Фінанс» за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції. (а.с.88)
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 10.102024, згідно з договором факторингу №10/1024-01 від 19.12.2024, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №187489849. (а.с.89-91)
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» укладений договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників. (а.с.83-86)
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором №187489849. (а.с.80-82)
Факт сплати ТОВ «Юніт Капітал» за вказаним договором підтверджується копіями платіжних інструкцій. (а.с.71-77)
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
З матеріалів справи вбачається що договір кредитної лінії №187489849 від 01.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів ч.1ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 9 100 грн. підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами. Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач не здійснювала платежі на погашення кредиту, а тому сума заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9 100 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Сторони в договорі про надання кредиту погодили розмір відсотків і порядок їх нарахування.
Відповідач умови договору не виконала, а тому у неї виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 31 980,32 грн. Свого розрахунку заборгованості відповідач не надала, аби спростувати розрахунок позивача.
Таким чином, оскільки відповідач умови договору №187489849 від 01.09.2023 своєчасно і в повному обсязі не виконувала, кредит не сплачувала, нею порушені умови договору та вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України, через що у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 41 080,32 грн.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 41 080,32 грн, яка складається з: 9 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 31 980,32 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви було долучено наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «Тараненко та партнери» (а.с. 60-62); копію додаткової угоди №25770780631 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.59); копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 (а.с.59 на звороті).
В п.3.6 договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.066.2025 сторони погодили, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта, сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.
Отже, сторони погодили сплату гонорару у майбутньому.
В акті прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 сторони погодили, що вартість послуг адвоката становить 7 000 грн.
У постанові по справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Оскільки відповідач не просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, не довів за допомогою належних та допустимих доказів наявність підстав для такого зменшення, а вимогами ЦПК України не перебачено, такого зменшення за ініціативою суду, тому у суду немає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, оскільки позов було задоволено, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.19,76,77,81,131,133, 137,141,247,256,280,281, 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №187489849 від 01.09.2023 у сумі 41 080,32 грн, яка складається з: 9 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 31 980,32 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ.А, оф.10;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя