Справа № 128/4751/24
Провадження № 2/127/6384/24
(заочне)
27 жовтня 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого судді Бойка В.М.,
при секретарі Іщенко А.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
28.11.2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.10.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачкою шляхом акцептування банком пропозиції клієнта уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, ліміт кредитної лінії 200 000,00 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Станом на 20.12.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 50 809,16 грн. Разом з тим, 20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило належне йому право вимоги до боржників за договорами, в тому числі і за кредитним договором від 07.10.2016 року, укладеним з відповідачем. Вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 07.10.2016 в розмірі 50 809,16 грн, а також 3 028,00 грн судового збору та 9 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 29.11.2024 року цивільну справу передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області, у зв'язку з тим, що зареєстрований місцем проживання відповідача є м.Вінниця.
В результаті автоматизованого розподілу, розгляд зазначеної справи призначено головуючому судді Королю О.П.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Короля О.П. від 25.02.2025 року прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження, з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Разом з тим, відповідно до наказу голови Вінницького міського суду Вінницької області від 30.05.2025 року №37-к, виданим на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 29.05.2025 року №1148/0/15-25, ОСОБА_3 відраховано зі штату Вінницького міського суду Вінницької області з посади судді - 29.05.2025 року.
03.06.2025 року в.о. керівника апарату суду Алексейчук В.І. видано Розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ.
В результаті автоматизованого розподілу, розгляд зазначеної справи призначено головуючому судді Бойко В.М.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві вказано про розгляд справи у його відсутність із зазначенням, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачкою не подавався.
Враховуючи зазначене вище та положення ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до його умов та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 07.10.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачкою шляхом акцептування банком пропозиції клієнта уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, ліміт кредитної лінії 200 000,00 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. (а.с.5-6)
Отже, сторони договору погодили умови, порядок виконання зобов'язання, визначили розмір процентів за користування коштами та досягли згоди з усіх істотних умов договору від 07.10.2016 року.
Відповідач отримав кошти у розмірі 50 809,16 грн., про свідчить виписка по особовому рахунку з 17.10.2019 року по 20.12.2021 (а.с.16-27).
Позичальник свої зобов'язання належними чином не виконує.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
20.12.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №4, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» передає грошові кошти в розпорядження АТ «Альфа-Банк» за плату, а останнє відступає ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» належне АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників за договорами перелік яких наведений в додатку №1-1 до договору, в тому числі і до ОСОБА_1 (а.с.8-13).
Відповідного до 2.3 вищевказаного договору факторингу, право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку №2 до цього договору.
Згідно з п. 4.2 вищевказаного договору факторингу, ціна права вимоги за цим договором становить 128789444,00 грн. Фактор зобов'язується передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимог в розмірі 128789444,00 грн шляхом перерахування на рахунок клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Альфа-Банк» в дату підписання договору.
Факт перерахування коштів на виконання умов договору факторингу №4 від 20 грудня 2021 року підтверджується платіжним дорученням № 34291 від 20 грудня 2021 року. (а.с.14).
Крім того, 20 грудня 2021 року сторонами договору факторингу підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі реєстру боржників від 20 грудня 2021 року за договором факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року (а.с.15).
З додатку №1-1 до договору факторингу №4 від 20 грудня 2021 року, який містить характеристику права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами слідує, що за кредитним договором від 07.10.2016, укладеним з відповідачем, заборгованість становить 50 809,16 грн, з яких: 44 896,92 грн сума за основною заборгованістю, 5 912,24 грн - залишок заборгованості за штрафними санкціями.
Як слідує з умов цього договору ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права вимоги до відповідача на суму 50 809,16 грн.
Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Отже внаслідок укладення вказаного договору відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора, зокрема щодо кредитного договору від 07.10.2016 року. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Згідно наданого розрахунку та виписки, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 20.12.2021 року становить 50 809,16 грн, з яких: 44 896,92 грн сума за основною заборгованістю, 5 912,24 грн - залишок заборгованості за штрафними санкціями (а.с.27).
Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих суду доказів. Суд звертає увагу, що відповідачка доказів щодо спростування суми заборгованості не надала.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, що ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Як слідує з матеріалів цієї цивільної справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 року, акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 15.07.2024.
Факт оплати отриманих позивачем послуг підтверджується платіжною інструкцією № 4939 від 01.10.2024 на суму 9 200,00 грн. (а.с.32).
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137,141 ЦПК України суд враховує, що дані витрати пов'язані із розглядом цієї справи, витрати відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв'язку із виконанням умов договору про правничу допомогу), розмір останніх є пропорційним до предмету спору, докази про їх неспівмірність відсутні, відповідачем клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9 200,00 грн витрат на правничу допомогу.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 3 028,00 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 259, 268, 273, 279-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ - 40340222, заборгованість за кредитним договором від 07.10.2016 року в сумі 50 809 (п'ятдесят тисяч вісімсот дев'ять) гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ - 40340222, судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та 9 200 (дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: пл. Солом'янська, 2, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 03.11.2025 року
Суддя: