Справа №127/20238/25
Провадження №1-кс/127/8448/25
03 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 01.05.2023, про закриття кримінального провадження № 42020020000000192 внесеного до ЄРДР 16.06.2020,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 01.05.2023, про закриття кримінального провадження № 42020020000000192 внесеного до ЄРДР 16.06.2020.
Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування слідчим не було вжито всіх заходів для здійснення всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене, заявник просив скасувати вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При дослідженні матеріалів кримінального провадження № 42020020000000192 внесеного до ЄРДР 16.06.2020встановлено, що досудове розслідування розпочато на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 від 26.05.2020, якою зобов'язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, обставини яких викладені у заяві ОСОБА_3 , щодо можливого вчинення кримінального правопорушення заступником начальника СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_6 .
За результатами проведення слідчих дій, слідчим ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким слідчий керувався під час винесення оскаржуваної постанови, кримінальне провадження закривається у разі, якщо в діянні встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.
При цьому, виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках,- на потерпілого.
Разом з тим, при дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що слідчим за період досудового розслідування не було проведено усіх необхідних дій для встановлення дійсних обставин справи.
Зокрема, з матеріалів провадження встановлено, що ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.12.2022 (справа № 127/29887/22) було скасовано постанову слідчого ОСОБА_4 від 14 березня 2022 року про закриття кримінального провадження №42020020000000192.
Підставою винесення ухвали є невжиття слідчим заходів щодо здійснення тимчасового доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015020090000025 від 22.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, розпочатому Бершадською місцевою прокуратурою, за заявою ОСОБА_3 за фактом зловживання службовим становищем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час розпаювання майна, зокрема незаконного відчуження гідроелектростанції в с. Жорняки, Бершадського району, Вінницької області, з метою перевірки достовірності наданих показів свідків та встановлення обставин викладених у заяві ОСОБА_3 .
Однак слідчим не виконано вимог вищевказаної ухвали суду та повторно винесено постанову про закриття кримінального провадження, яку скасовано постановою прокурора ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 . Прокурором вказано, що слідчим в рамках вказаного провадження, з метою перевірки достовірності наданих показів свідків та встановлення обставин викладених у заяві ОСОБА_3 не отримано дозвіл та не здійснено тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №42015020090000025, не долучено копій матеріалів, які мають важливе значення для спростування або встановлення обставин вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення, а також для його правильної кваліфікації.
Разом з тим, слідчим вказана вказівка повторно не виконана та винесена постанова про закриття кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим в порушення вимог ч.2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не досліджені усі обставини справи та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у вказаному кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування і не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, про неналежне та неповне дослідження обставин кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42020020000000192 була винесена передчасно, а тому не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 01.05.2023, про закриття кримінального провадження № 42020020000000192 внесеного до ЄРДР 16.06.2020 - скасувати.
Ухвалу суду та матеріали кримінального провадження № 42020020000000192 направити до четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому для виконання та організації проведення подальшого досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя