Справа 127/34832/25
Провадження 1-кс/127/13508/25
05 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020020000848 внесеного до ЄРДР 02.11.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Курінь, Любешівського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адрсею: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020020000848 внесеного до ЄРДР 02.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом від 14 липня 2025 року № 478/2025, затвердженим Законом України від 15 липня 2025 року № 4524-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб., повторно вчинив умисний, корисливий злочин.
Так, 02.11.2025, близько 12:00 хвилин, перебуваючи біля студії танцю «Dance studio sharm-s» за адресою: м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 43, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Знаходячись біля вище вказаної студії танцю, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , керуючись жагою до легкої наживи, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до студії, пройшов по коридору до кінця студії, де зайшов у роздягальню, в якій з лавки, навпроти входу викрав жіночу сумку-клатч неповнолітньої ОСОБА_7 в якій був гаманець з грошовими коштами на загальну суму 1500 гривень купюрами по 500 гривень кожна, навушники TWS торгової марки «Apple» серії «AirPods Pro 2» моделі «А2699» (серійний номер GX1D66X6JQH4) з зарядним кейсом типу «MagSafe (Lightning)» торгової марки «Apple» моделі «А2700» (серійний номер D69WLKHCRG), вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи 4 613 грн., банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та зв'язка з чотирьох ключів.
Після цього ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденими майном на власний розсуд, чим завдав неповнолітній ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 6 113 грн.
02.11.2025 року, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Вінниця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході затримання якого, під час особистого обшуку, виявлено та вилучено:
- Бокс від бездротових навушників TWS торгової марки «Apple» серії «AirPods Pro 2» моделі «А2699» (серійний номер GX1D66X6JQH4) з зарядним кейсом типу «MagSafe (Lightning)» торгової марки «Apple» моделі «А2700» (серійний номер D69WLKHCRG);
- Грошові кошти на загальну суму 650 грн купюрами номіналом 500 гривень серійний номер МБ7431912, 100 гривень серійний номер ЯБ7774024, та 50 гривень серійний номер АМ2710210 (упаковано до спец пакету CRI1005869).
Так, 03.11.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст 185 КК України.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:
- Протоколами допитів свідків;
- Протоколом затримання ОСОБА_4 від 02.11.2025;
- Протоколами впізнанням за фотознімками;
- Протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 ;
- Матеріалами кримінального провадження.
Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі. У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше вчиняв злочини, крім того офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
- особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
- домашній арешт є недостатньо суворим запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість вчинення кримінального правопорушення, а тому він зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
За таких обставин та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, а тому слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, разом з тим по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що вину у вказаному кримінальному правопорушенні він визнає у повному обсязі та щиро розкаюється, на вказане правопорушення його спонукали важкі життєві обставини, на даний час він активно співпрацює із органом досудового розслідування та наміру переховуватися від слідства та суду він не має, разом з тим зазначив, що він має на утриманні малолітню дитину, яка потребує постійного догляду, а тому просив слідчого суддю застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснила, що ОСОБА_4 щиро розкаюється у вчиненому та активно сприяє органу досудового розслідування у розкритті даного злочину, окрім того ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітніх дітей, а тому просила слідчого суддю застосувати відносно останнього більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 .
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , офіційно не одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309. 369, 370, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 20 години 16 хвилин 01 січня 2026 року (відповідно до протоколу затримання), в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 01 січня 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120,00 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя