Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3509/25
Провадження №2/711/1835/25
23 жовтня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі - Буйновській А.П., Валах А.Ю.
за участю представника
позивача адвоката Коробкової Г.О.
представника відповідача
за довіреністю Гарбазея Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського державного технологічного університету про визнання незаконним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаського державного технологічного університету про визнання незаконним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він був зарахований на навчання до Черкаського державного технологічного університету відповідно до Наказу № 387 0-с від 27.08.2024 для здобуття ступеня доктора філософії, факультет «ФЕУ», спеціальність 051 «Економіка», освітньо-наукова програма «Економіка» на денну форму навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується довідкою № 03/25 від 23.01.2025.
Зазначено, що 10.08.2024 між позивачем та ректором ЧДТУ укладено договір №033/24-он про навчання у закладі вищої освіти, предметом якого є навчання у закладі вищої освіти.
Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти вбачається, як вказує позивач, що ступінь здобуття ним освіти не порушена. Дата завершення здобуття освіти 31.08.2028., довідка дійсна до 11.12.2026.
03.02.2025 в.о. ректора університету видав Наказ №39-с, в якому зокрема, зазначено, що відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в Черкаському державному технологічному університеті, затвердженого рішенням вченої ради ЧДТУ, протоколом №7 від 18.12.2017 (зі змінами), наказано ОСОБА_1 , здобувача вищої освіти першого року навчання (закінчення навчання - 31.08.2028) освітньо-наукового рівня денної форми навчання спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка», навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осі) з 03.02.2025 відрахувати зі складу здобувачів вищої освіти у зв?язку з порушенням вимог до зарахування. Підстава: протокол засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування випускників №1 від 03.02.2025, службова записка голови комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників №50-Ф від 03.02.2025.
Отримавши ряд документів від ЧДТУ, вбачається, що комісія, вивчивши особові справи здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, які буди зараховані на навчання до ЧДТУ в 2024 році, - встановила факт порушення вимог до зарахування в 2024 році вступників для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії на денній формі навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб, зокрема п.1. ч.1. наказу МОН України від 24.06.2024 № 910 «Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти у 2024 році» в частині підтвердження права на вступ до ЧДТУ засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов?язаних та резервистів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти; рекомендує ректору ЧДТУ відрахувати здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, зазначених в п.2 протоколу №1 від 03.02.2025 у зв?язку з порушенням вимог до їх зарахування, встановленим в п. 1 нього протоколу; рекомендує ректору ЧДТУ застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани до відповідального секретаря приймальної комісії Чорнія А.М. за порушення, встановлене в п. 1 протоколу №1 від 03.02.2025. В протоколі засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників продубльована та ж інформація, що і в службовій записці.
Позивач вважає, що він має право та оформив відстрочку від призову під час мобілізації по пункту 13 частини 1 статті 23 Закону Украі?ни “Про мобілізаціи?ну підготовку та мобілізацію» і не підлягає призову на віи?ськову службу під час мобілізаціі?, у зв'язку з наявністю матері ОСОБА_2 з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААБ №470528 від 13.12.2019 та Витягом з Резерву+, де зазначено наявність відстрочки. Тобто навчання йому потрібне з метою здобуття вищого освітнього ступеня.
Наголошує на тому, що його не повідомляли про проведення засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників, а документи, на підставі яких було прийнято рішення про його відрахування не надали, а згодом направили листа-повідомлення про відрахування на його електронну адресу.
Позивач вважає, що всупереч нормам Закону України «Про вищу освіту», рішення про відрахування не було погоджено ані зі студентською радою ЧДТУ, ані зі студентською радою факультету. Також, як зазначено, його було відраховано у зв?язку з порушенням вимог до зарахування, яке відбулося з вини університету. Така підстава не передбачена ані Законом України «Про вищу освіту», ані будь-яким іншим Законом України.
Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що його відрахування відбулося не у спосіб та не за підстав, встановлених законом та свідчить про порушення принципу правової визначеності та порушує його права на отримання вищої освіти. При визначенні підстав для відрахування позивача з університету відповідач мав керуватися положеннями ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту». В оскаржуваному наказі в абзаці, де зазначені підстави прийняття рішення про відрахування, відсутнє посилання на погодження студентською радою ЧДТУ чи студентською радою факультету. Крім того, Наказом № 39-с від 03.02.2025 не конкретизовані вимоги до законодавства, які, начебто, були порушені та стали підставою для його відрахування. Також оскаржуваний наказ не містить посилання на докази, якими підтверджується факт порушення вимог до зарахування.
Позивач зазначає, що при визначенні підстав для відрахування його з університету, відповідач мав керуватися саме положеннями ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», які не містять такої підстави для відрахування здобувача освіти, «за порушення вимог до зарахування», а тому відрахування його є незаконним, отже договір № 5 про надання освітніх послуг від 03.09.2024 не припиняється. Зауважує, що ним при подачі документів для вступу до ЧДТУ було надано відомості, які є об?єктом перевірки приймальної комісії вищого навчального закладу, якою жодних порушень виявлено не було. Вважає, що його відраховано не у спосіб та не за підстав, встановлених законом, що порушує право на отримання вищої освіти, тому Наказ №39-с від 03.02.2025 необхідно визнати незаконним та скасувати, а його поновити на навчанні.
Таким чином, позивач просить суд, - визнати незаконним та скасувати Наказ в.о. ректора Артема Гончарова Черкаського державного технологічного університету №39-с від 03.02.2025 в частині відрахування ОСОБА_1 зі складу здобувачів вищої освіти у зв?язку з порушенням вимог до зарахування; зобов'язати Черкаський державний технологічний університет поновити позивача на навчанні до складу здобувачів вищої освіти на денну форму навчання, спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка»; стягнути з Черкаського державного технологічного університету на користь позивача понесені ним судові витрати.
Відповідачем ЧДТУ, через представника адвоката Гарбазея Д.О. подано відзив на позов, який прийнятий судом. Просить відмовити у задоволенні позову, зокрема, зазначено, що позивача дійсно було зараховано на навчання на підставі наказу ЧДТУ №387-с від 27.08.2024. При цьому, підставою наказу про відрахування слугувала пропозиція комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників. Відповідно до протоколу №2 від 06.02.2025 комісія ухвалила про те, що наявні порушення вимог до зарахування в 2024 році вступників для здобуття вищої освіти доктора філософії на денній формі навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб, зокрема, наказу МОНУ від 24.06.2024 №910 (п.1 ч.1). За цим наказом, університет не мав права приймати на навчання осіб за кошти фізичних або юросіб (за винятком категорій осіб, визначених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). При вступі до університету позивачем дійсно були долучені до матеріалів особової справи: посвідчення про приписку до призовної дільниці; військово-обліковий документ, сформований засобами Резерв+. В той же час, ним не були долучені документи, що підтверджують статус позивача, як особи з інвалідністю. Наказом визначено порядок підтвердження вже наявного права на відстрочку або інших підстав для зарахування, а саме: засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти). Відповідно, сам факт підтвердження права на відстрочку або інших підстав для зарахування мав здійснюватися або засобами Порталу Дія, або шляхом електронної взаємодії між реєстрами Проте, детальних інструкцій, нормативних актів щодо перевірки факту підтвердження права на відстрочку або інших підстав для зарахування зазначеними способами з боку органів центральної влада надано не було а, відтак, і відсутні підстав, які зумовлювали б наявність обов'язку в посадових осіб університету здійснювати дії, пов'язані з перевіркою такого права через зазначені платформи. Вважає, що не є можливим стверджувати, що позивач надав належне підтвердження того, що він належав до виняткової категорії вступників, яким дозволено навчатися за контрактом, оскільки самим наказом МОНУ не передбачено необхідності здійснення подачі того чи іншого документу, а передбачено саме підтвердження через відповідні засоби. Яким має бути результат підтвердження через відповідні засоби, в наказі не визначено. Інших актів, що визначали б реалізацію положень, визначених наказом на час чинності попередньої редакції наказу, не існувало. Відповідно, університет не мав іншого законного виходу, окрім, як відрахувати здобувача вищої освіти у зв'язку з порушенням вимог до зарахування.
Крім того, зазначено, що університет не стверджує, що саме позивачем було допущено порушення при зарахуванні. Також, закон не встановлює форми або структури наказу про відрахування, а сам факт наявності рішень уповноважених комісій та відповідних службових документів - достатній для обгрунтування законності такого рішення, особливо з урахуванням їх належного оформлення та долучення до матеріалів справи.
Відповідач вважає, що наказ про відрахування грунтується на законних підставах та відповідних внутрішніх документах. Також відповідач вважає, що твердження позивача про необхідність погодження відрахування здобувача вищої освіти освітньо-кваліфікованого рівня доктор філософії із студентським самоврядуванням закладу вищої освіти є хибним.
Позивачем відповідь на відзив подана не була.
Ухвалою суду від 28.04.2025 прийнято, відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомив.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коробкова Г.О. повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви. Зокрема, додала, що позивач при вступі до університету обновив усі документи (дані) в ТЦК та СП. Крім того, при вступі до ЧДТУ він подав всі передбачені документи, в т.ч. військово-облікові документи - витяг з Резерв+ , що свідчить про відсутність порушення обліку, враховуючи норми постанови КМУ №560 та приписне посвідчення у паперовому вигляді , що передбачено постановою КМУ №559. Саме 23.01.2025 позивачу виповнилося 18 років і він в ТЦК та СП, як військовозобов'язаний подав документи і оформив відстрочку за п.13 ч.1 ст. 23 ЗУ, якою користується і досі. Отже, вже при досягненні ним 25 років, позивач подав до ЧДТУ нові документи про відстрочку. Крім того, зазначила, що на час вступу позивачу не було 25 років; працівник комісії перевірив усі подані ним документи і не звернув увагу на їх недостатність чи неправильність оформлення; коли виповнилося йому 25 років, то лише тоді він вніс до реєстру дані; право на відстрочку він має ще з 2019 року, яке ним і було реалізоване. Вважає, що підстави для його відрахування з ЧДТУ відсутні і наказ про відрахування порушує його права на освіту, враховуючи, що він оплатив своє навчання. Також просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (судовий збір). Що стосується витрат на правничу допомогу адвоката, до зазначила, що докази будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
В судовому засіданні представник відповідача ЧДТУ адвокат Гарбазей Д.О. просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи відзиву на позов. Також доповнив, що при вступі до університету у позивача був відсутній обліковий документ (приписне посвідчення), а тому він не довів право вступу до навчального закладу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:
встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт гр-на України № НОМЕР_1 , що був виданий 30.07.2021 органом 7107) був зарахований на навчання до Черкаського державного технологічного університету (код ЄДРПОУ 05390336) відповідно до Наказу № 387 0-с від 27.08.2024 для здобуття ступеня доктора філософії, факультет «ФЕУ», спеціальність 051 «Економіка», освітньо-наукова програма «Економіка» на денну форму навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується довідкою № 03/25 від 23.01.2025.
10.08.2024 між позивачем та ЧДТУ в особі ректора укладено договір №033/24-он про навчання у закладі вищої освіти, предметом якого є навчання у закладі вищої освіти.
Відповідно до п. 5.3 договір припиняється (розривається):
п. 5.3.1 у разі завершення виконання сторонами своїх зобов'язань;
п. 5.3.2 за згодою сторін;
п. 5.3.3 у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов'язань у зв'язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
п. 5.3.4 у разі ліквідації закладу, якщо не визнаний правонаступник;
п. 5.3.5 у разі відрахування здобувача;
п. 5.3.6 за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
03.09.2024 між позивачем та ЧДТУ в особі ректора укладено договір № 5 про надання освітніх послуг, предметом якого є мої фінансові зобов?язання щодо оплати освітньої послуги. Вказаний договір є невід?ємним додатком до договору про навчання у закладі вищої освіти №033/24-04 від 10.08.2024.
Відповідно до п. 5.4 договір припиняється (розривається):
п. 5.4.1 у разі завершення виконання сторонами своїх зобов'язань;
п. 5.4.2 за згодою сторін;
п. 5.4.3 у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов'язань у зв'язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
п. 5.4.4 у разі ліквідації закладу, якщо не визнаний правонаступник;
п. 5.4.5 у разі відрахування здобувача;
п. 5.4.6 за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
Відповідно до даних довідки про здобувача освіти, за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти вбачається, що ступінь здобуття ОСОБА_1 освіти не порушена. Дата завершення здобуття освіти 31.08.2028. Довідка дійсна до 11.12.2026.
03.02.2025 в.о. ректора університету видано наказ № 39-с, в якому зазначено, що відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в Черкаському державному технологічному університеті, затвердженого рішенням вченої ради ЧДТУ, протоколом №7 від 18.12.2017 (зі змінами), наказано ОСОБА_1 , здобувача вищої освіти першого року навчання (закінчення навчання - 31.08.2028) освітньо-наукового рівня денної форми навчання спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка», навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осі) з 03.02.2025 року відрахувати зі складу здобувачів вищої освіти у зв?язку з порушенням вимог до зарахування.
Підстава: протокол засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування випускників № 1 від 03.02.2025, службова записка голови комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників № 50-Ф від 03.02.2025.
В службовій записці зазначено наступну інформацію, що 03.02.2025 відбулося засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників (наказ від 27.01.2025 №23/03-03).
Вивчивши особові справи здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, які буди зараховані на навчання до ЧДТУ в 2024 році, комісія:
1) встановила факт порушення вимог до зарахування в 2024 році вступників для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії на денній формі навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб, зокрема п.1. ч.1. наказу МОН України від 24.06.2024 № 910 «Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти у 2024 році» в частині підтвердження права на вступ до ЧДТУ засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов?язаних та резервистів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти;
2) рекомендує ректору ЧДТУ відрахувати здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, зазначених в п.2 протоколу № 1 від 03.02.2025 (копія додається) у зв?язку з порушенням вимог до їх зарахування, встановленим в п. 1 нього протоколу;
3) рекомендує ректору ЧДТУ застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани до відповідального секретаря приймальної комісії Чорнія А.М. за порушення, встановлене в п. 1 протоколу №1 від 03.02.2025.
В протоколі засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників зазначена така ж інформація, що і у службовій записці.
Із повідомлення про відрахування, що містить підпис в.о. ректора ЧДТУ А. Гончарова суд встановив, що позивача ОСОБА_1 було повідомлено про те, що на підставі наказу ЧДТУ від 03.02.2025 № 39-с його відраховано з аспірантури ЧДТУ у зв'язку з виявленим порушенням вимог до зарахування, а також про те, що укладені із ним договір про надання освітніх послуг розірваний на підставі п. 5.4.5, а договір про навчання в закладі вищої освіти розірвано на підставі п. 5.3.5.
Крім того, встановлено, що матері позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 12.12.2019 встановлена друга група інвалідності безтерміново, враховуючи довідку до акту огляду МИСЕК серія 12ААБ № 4705298 від 13.12.2019.
Також за даними витягу з Резерв+ МОУ, що сформована 22.04.2025, вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, має відстрочку до 08.05.2025 на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, зазначено, що дані уточнені вчасно 17.02.2025.
Крім того, судом під час розгляду справи досліджено наданий відповідачем разом із відзивом Експертний висновок, який підготовлений підготовлений співробітниками кафедри української мови та загального мовознавства ЧДТУ, відповідно до якого вбачається, що ними здійснювалось тлумачення слова «засоби» в розумінні Положення про Єдиний державний портал електронних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137, де визначено функціональні можливості Порталу Дія, а саме: «заповнення, завантаження і подання заяв та інших документів здійснюється за допомогою програмних засобів цього порталу» [se.diia.gov.ua]. Також зазначено, що під «засобами» варто розуміти не документи, а певні інструменти, механізми, технології. У зв'язку із чим, аналізуючи фразу «за умови підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія)», співробітники кафедри української мови та загального мовознавства ЧДТУ зробили висновок, що слово «засіб» у цьому контексті потрібно витлумачувати як інструменти, механізми, що підтверджують відповідні словникові статті.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про вищу освіту» кожен має право на вищу освіту. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету/кошти фізичних або юридичних осіб, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Абзацом 10 ч.1 ст. 5 цього Закону передбачено, що третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Абзацом 1 ч. 6 ст. 5 Закону встановлено, що доктор філософії - це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.
Статтею 46 вказаного Закону врегульовано питання відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти.
Частиною 1 статті 46 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, шо підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.
Відповідно до ч. І розділу ІІ Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.02.2024 № 134 (далі - Положення № 134, яке чинне з 01.06.2024), підстави для відрахування здобувачів визначені частиною першою статті 46 Закону України «Про вищу освіту» та частиною шостою статті 42 Закону України «Про освіту».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про вищу освіту» законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, вже ті, що передбачені національним законодавством, застосовуються правила міжнародних договорів. Права закладу вищої освіти, що визначають його автономію, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені іншими законами чи нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 наказу МОН України від 24.06.2024 № 910 «Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти у 2024 році» (яка набрала чинності 25.06.2024, в редакції чинній на час виниклих правовідносин) тимчасово до 01 січня 2025 року призупинено , зокрема, прийом заяв, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та вступником, та зарахування на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти та в асистентуру-стажування на денну або дуальну форми здобуття освіти за кошти фізичних та юридичних осіб (крім вступників з числа осіб, визначених частинами першою, третьою, п'ятою, шостою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за умови підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти).
Крім того, за редакцією цього наказу № 910 із змінами, які чинні з 21.01.2025, п. 1 ч.1 передбачено, що тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинити прийом заяв, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та вступником та зарахування на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти та в асистентуру-стажування на денну або дуальну форми здобуття освіти за кошти фізичних та юридичних осіб (крім іноземців та осіб без громадянства за умови наявності державного визнання документа про освіту, на підставі якого здійснюється вступ).
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених КонституцієюУкраїни.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020, що ухвалене в справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», положень частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев'ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», зроблено висновок, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
Крім того, в цьому пункті рішення №10-р/2020 від 28.08.2020 Конституційний Суд України наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України
Статтею 151-2 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти» від 08.11.2024 у пункті 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» підпункт 23 викладено у такій редакції: «у 2022, 2023, 2024 роках прийом на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, без дотримання вимог цього Закону».
Разом з тим, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти» від 08.11.2024 не встановлює жодних обмежень прав громадян щодо здобуття вищої освіти, в тому числі і здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти, зокрема, у 2024 році.
При цьому, згідно із положеннями ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Слід зазначити, що й у відзиві, й під час розгляду справи, представником відповідача було зазначено, що університет не стверджує, що саме позивач ОСОБА_1 допустив порушення при його зарахуванні. Між тим, з огляду на ситуацію, яка склалася (тобто процедура щодо зарахування, яка була визначена наказом №910, не мала реальних механізмів щодо її реалізації), університет не мав іншого виходу, окрім, як відрахувати здобувача вищої освіти, у зв'язку з порушенням вимог зарахування.
Таким чином, оскільки на час виникнення спірних правовідносин, тобто, станом на день прийому заяви від ОСОБА_1 про вступ до університету, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та позивачем, як вступником, та зарахування його на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти, правовий механізм підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти, не функціонував, то, відповідно, позивач аж ніяк не міг надати до ЧДТУ підтвердження права на прийом його заяви, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та вступником, та зарахування на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти з підстав, що не залежали від його волі.
З огляду на викладене, як на думку суду, право позивача на освіту, відповідачем було порушене, оскільки він був відрахований зі складу здобувачів вищої освіти при відсутності підстав вважати, що його поведінка була неправомірною, а саме такою, що призвела до порушення ним норм чинного законодавства про вищу освіту.
В абз. 3 п. 3.1 рішення Конституційного Суду України №17-рп/2010 від 29.06.2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» зроблено висновок, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Оскільки, станом на час подання ОСОБА_1 заяви до ЧДТУ, він пройшов конкурсний відбір, уклав договір про навчання у закладі вищої освіти №033/24-04 від 10.08.2024 та був зарахований університетом студентом 1 курсу денної форми навчання за освітньо-науковим ступенем доктора філософії за кошти фізичних та/або юридичних осіб (наказ №387-с від 27.08.2024), правовий механізм підтвердження відповідного права здобувачем вищої освіти засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти, не функціонував з причин, що не залежали як від волі позивача, так і відповідача, відповідно, суд дійшов висновку, що Черкаський державний технологічний університет правомірно зарахував позивача з 01.09.2024 студентом 1 курсу денної форми навчання за освітньо-науковим ступенем доктора філософії за кошти фізичних та/або юридичних осіб.
Враховуючи те, що при вступі у 2024 році до вищого навчального закладу ОСОБА_1 був неповнолітнім ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), то ним разом із заявою було подане до університету посвідчення про приписку до призовної дільниці і військово-обліковий документ, який був сформований засобами Резерв+, що визнається відповідачем, то, як на думку суду, він повністю виконав норми чинного на той час законодавства України, що свідчить про правомірність його зарахування до вищого навчального закладу для здобуття третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
Крім того, суд вважає безпідставними доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 був законно відрахований зі складу здобувачів вищої освіти на підставі наказу, виданого відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», оскільки наказ МОНУ № 910 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не визначав такі дії закладу вищої освіти, у випадку зарахування на навчання на третій рівень вищої освіти її здобувача без виконання абз. 1 п. 1 означеного підзаконного нормативно-правового акту, як відрахування здобувача вищої освіти в зв'язку з порушенням вимог до зарахування.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що подавши відповідачу заяву про допуск до участі в конкурсному відборі на навчання разом із необхідними документами, пройшовши успішно конкурсний відбір, уклавши із відповідачем договір про навчання між закладом вищої освіти та позивачем, як вступником, був визнаний відповідачем таким, що повністю відповідає Правилам прийому до Черкаського державного технологічного університету у 2024 році, наслідком чого стало зарахування позивача з 01.09.2024 студентом 1 курсу денної форми навчання за освітньо-науковим ступенем доктора філософії за кошти фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується витягом з наказу ЧДТУ №387-с від 27.08.2024. Крім того, у зв'язку із такими юридично значимими діями відповідача, його ж дії щодо відрахування позивача з 03.02.2025, як здобувача вищої освіти першого року навчання освітньо-наукового рівня денної форми навчання (спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка») на підставі наказу ЧДТУ №39-с від 03.02.2025, в основу якого покладено не протиправність дій позивача, а саме дії щодо зарахування, вчинені співробітниками відповідача, - свідчать про суперечливу поведінку Черкаського державного технологічного університету у цих спірних правовідносинах. Тобто у конкретному випадку відповідач діяв недобросовісно, всупереч своїй попередній поведінці, що і зумовлює застосування судом до спірних правовідносин доктрини venire contra factum proprium.
Відповідно, суд вважає, що позивачем обрано правильний спосіб захисту його порушених прав, у розумінні ст.ст. 15, 16 ЦК України, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення, враховуючи вище викладене, а саме, слід визнати протиправним та скасувати наказ в.о. ректора Черкаського державного технологічного університету Артема Гончарова від 03.02.2025 №39-с у частині відрахування ОСОБА_1 зі складу здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, за спеціальність 051 Економіка, освітньо-науковою програмою «Економіка»; поновити позивача на навчанні у Черкаському державному технологічному університеті, в якості здобувача вищої освіти денної форми навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб за спеціальність 051 Економіка, освітньо-науковою програмою «Економіка». При цьому, суд вважає, що твердження відповідача, які викладені у відзиві на позов та в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому є необгрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, який сплачений при подачі позову, у розмірі 1211грн. 20коп., що підтверджується квитанцією від 22.04.2025, оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. ректора Черкаського державного технологічного університету Артема Гончарова від 03.02.2025 №39-с у частині відрахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) зі складу здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, за спеціальність 051 Економіка, освітньо-науковою програмою «Економіка».
Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на навчанні у Черкаському державному технологічному університеті, в якості здобувача вищої освіти денної форми навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб за спеціальність 051 Економіка, освітньо-науковою програмою «Економіка».
Стягнути з Черкаського державного технологічного університету на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211грн. 20коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 03.11.2025.
Головуючий суддя С.М. Позарецька