Справа № 747/334/25
Провадження№ 3/747/267/25
06.11.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого водієм ПСП «Лан», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ст 124 КУпАП-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 344748 від 29.05.2025 року 29 травня 2025 року в 01:27 год на 3-му км автодороги Липове -Корінецьке поблизу с Липове водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння -мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитку ходу, почервоніння обличчя, нерозбірлива мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст 130 КУпАП. Крім того, в цей же день та час водій ОСОБА_1 на 3-му км автодороги Липове -Корінецьке поблизу с Липове водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 і при зміні напрямку руху , а саме - при повороті ліворуч, не переконався у безпеці, не врахував дорожню обстановку, та здійснив зіткнення з придорожнім деревом, внаслдіок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1, 122, 12.3 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст 124 КУпАП. Про вчинення ОСОБА_1 даних адміністративних правопорушень працівниками Прилуцького РВП було складено два протоколи про адміністративні правопорушення за ст 124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою від 22 липня 2025 року на підставі ч.2 ст.36 КУпАП справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження і присвоєно об'єднаній справі номер 747/334/25 (провадження № 3/747/267/25) за ч.1 ст 130 КУпАП.
В судових засіданнях по справі ОСОБА_1 свої винність у скоєних правопорушеннях не визнав, оскільки в той день він не керував транспортним засобом, факт керування не підтверджений доказами, долученими працівниками поліції до протоколу. Дійсно, пізно увечері 28 травня 2025 року він їхав у власному автомобілі разом з друзями пасажиром, за кермом був не він, а ОСОБА_2 . Після того, як автомобіль в'їхав у дерево, то його друзі пішли за підмогою в село, а сам він залишився біля власного автомобіля стерегти його. Тілесних ушкоджень ні він ні інші пасажири не отримали, сам автомобіль трохи пошкодився. Дійсно, йому працівники поліції пропонували пройти тест на місці зупинки, і він відмовився, оскільки дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння, а відмовився тому, що автомобілем він не керував. З ним таке сталося вперше, він перебував у шоковому стані, не знав, що говорити, хвилювався, працівникам поліції не повідомив, що він не був за кермом. Оскільки він не керував транспортним засобом і перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому і відмовився походити огляд як на місці зупинки, так і в медичному закладі.
В судовому засіданні був оглянутий диск з відеозаписом, долучений працівниками поліції до протоколу за ч.1 ст 130 КУпАП. З оглянутого відеозапису вбачається, що 29.05.205 в 01.29 год працівники поліції підходять до автомобіля, який капотом застряг між дерев, та запитують в особи, яка була біля автомобіля, що сталося. Він повідомляє, що він їхав з друзями, вони пішли в село по трактор, а його залишили, він стереже свій автомобіль. Після цього в 01 год 58 хв, та в 02 год 13 хв працівники поліції повідомляють чоловіку, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння та пропонують чоловіку пройти на місці огляд на стан алкогольного сп'яніння, той відмовляється, і в лікарню також не поїде. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що чоловік на відеозаписі, це дійсно він. Працівник Прилуцького РВП, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст 130 КУпАП - ОСОБА_3 - викликався в судове засідання для надання пояснень з приводу складання протоколу, але, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, відеозапис, що міститься на долученому до протоколу диску, приходить до наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. По-перше, суд розглядає справу лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто, коли в протоколі зазначено час скоєння адміністративного правопорушення, то розглядаються дії особи саме в час, зазначений в протоколі. По-друге, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, як це передбачає ст. 251 КУпАП.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у справі № 216/5226/16-а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.
Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а також визначає спеціального суб'єкта - водія транспортного засобу. Диспозиція ст 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, доріг чи іншого майна. Таким чином, зазначена норма також передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: учасник дорожнього руху, тобто водій, та порушення ним правил дорожнього руху. Тобто спеціальним суб'єктом даних правопорушень є водій, що і є визначальним фактором притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Водій-особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі, як це встановлено п. 1.10 ПДР.
Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» визначено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Розглядаючи справу, суд виходить із того, що під керуванням транспортним засобом розуміється умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Обставина керування особою транспортним засобом обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи долучені докази: протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 672641 від 29.05.2025 року та серії ЕПР1 № 344748 від 29.05.2025 року, DVD диски з відеофайлами, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, схема ДТП, та інші докази, які були досліджені в ході судового розгляду. Але ні з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, ні з досліджених письмових доказів не було встановлено факту керування ОСОБА_1 29 травня 2025 року в 01:27 год на 3-му км автодороги Липове -Корінецьке поблизу с Липове водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння -мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитку ходу, почервоніння обличчя, нерозбірлива мова - як про це зазначено в протоколах про адміністративне правопорушення. Таким чином, будь-яких належних доказів, зокрема долученим до протоколу відеозаписом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, встановлених за допомогою об'єктивних засобів контролю (відеозаписів зроблених за допомогою камер спостереження, нагрудних камер поліцейських або ініціативних записів будь-яких осіб, зроблених із дотриманням вимог закону) матеріали справи не містять, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу, зокрема, адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за яким вирішується питання притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності після об'єднання справ. Наведене у своїй сукупності вказує на недоведеність у ході провадження у цій справі факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову, як водія даного транспортного засобу, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд зауважує, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Відсутність у справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка в подальшому відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки не містить обов'язкової складової - об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Що стосується порушення, передбаченого ст 124 КУпАП, скоєного ОСОБА_1 29 травня 2025 року, то у даному випадку на підставі постанови про об'єднання справ від 22 липня 2025 року суд вирішує питання про наявність складу адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності саме за ч.1 ст 130 КУпАП, оскільки санкція даної статті є більш серйозною з числа вчинених правопорушень.
Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Верховний Суд у своїй постанові від 08.07.2020 року по справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій. Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів керування ним транспортним засобом та подальшу відмову після цього від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин суд приходить до висновку, що всі сумніви щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення необхідно тлумачити на його користь.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Виходячи із вищезазначеного суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол та додатки до нього не містять достатніх доказів цього, не знайшло своє підтвердження даного факту і в ході судового розгляду, у зв'язку з чим суд приходить до висновку до цих правовідносин застосувати ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 252, 268, 269, 272, 283, 285, 287-289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Л.В.Тіщенко