Справа № 157/814/25
Провадження №2/157/428/25
31 жовтня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
ТОВ «Споживчий центр» звернулося у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору № 05.08.2024-100000257 від 05 серпня 2024 року у розмірі 52 800 гривень та судовий збір у розмірі 2 422 гривні 20 копійок. В обґрунтування вимог зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» (далі - кредитодавець) та ОСОБА_3 (далі - позичальник) 05 серпня 2024 року укладено кредитний договір (оферти) № 05.08.2024-100000257. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 22 000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 05 серпня 2024 року, строком на 70 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 1,02 % (денна процентна ставка) = (15662,44 / 22000)/70*100 %. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 4 400 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 220 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Згідно з п. 3.1. договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-5074. Згідно з п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним договором, включаючи обов'язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням позичальника для її отримання у дату надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним договором, включаючи обов'язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин вказаний договір є розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Згідно з пунктом 9.1. Договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/ або процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно з п. 7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору. Відповідно до договору від 05.08.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 22 000 грн строком на 70 днів, ОСОБА_4 05.08.2024 отримала кредитні кошти у розмірі 22 000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_4 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату позовної заяви (06.05.2025) утворилась заборгованість у розмірі 52 800 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 22 000 грн, по процентах - 15 400 грн, комісія - 4 400 грн, неустойка - 11 000 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Згідно з п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. ОСОБА_4 05.08.2024 електронним цифровим підписом підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 22 000 грн, а отже останньою акцептовано умови договору. Позичальник ОСОБА_4 під час укладення кредитного договору № 05.08.2024-100000257 пройшла ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_2 , з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Ухвалою судді від 07 травня 2025 року позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Латіна І.С. у судове засідання не з'явилася, із поданої нею позовної заяви вбачається, що вона просить справу розглянути у відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідачки.
Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року клопотання відповідачки ОСОБА_1 задоволено частково, відкладено судове засідання у цивільній справі та роз'яснено відповідачці, що у разі її неявки у судове засідання, суд має право вирішити справу за наявними матеріалами, а також роз'яснено її право брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів через підсистему ЄСІТС - Електронний суд або брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з приміщення будь-якого іншого суду України за умови наявності в суді відповідної технічної можливості.
30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 на електронну адресу суду вшосте надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що вона потребує правової допомоги, бажає брати участь у судовому засіданні, проте пізно отримала повістку про виклик до суду.
Зазначені у клопотанні Савчук І.С. відомості про несвоєчасне отримання повістки про виклик до суду, що була надіслана їй на електронну адресу, з якої остання здійснює із судом протягом тривалого часу листування, не відповідають дійсності і спростовуються довідкою про доставку електронного листа з системи документообігу суду, відповідно до якої документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду» доставлено до електронної скриньки 14.10.2025 о 14 год 18 хв.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Судова повістка про виклик до суду на 12 год 31 жовтня 2025 року своєчасно була доставлена відповідачці, та остання мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, у тому числі і в режимі відеоконференції, про який зазначалося як в ухвалі про відкриття провадження у справі, так і в ухвалі від 12 серпня 2025 року, згідно з якою розгляд справи був відкладений за клопотанням відповідачки.
Про можливість брати участь у розгляді справи у режимі відеоконференції ОСОБА_1 була обізнана, що також підтверджується і змістом поданого останньою клопотання 25 серпня 2025 року про відкладення розгляду справи, в якому відповідачка просила розгляд справи, призначений на 26 серпня 2025 року, відкласти на будь-який інший день по відеозв'язку.
У цьому ж клопотанні відповідачка просила забезпечити її участь у розгляді справи по відеозв'язку після 20 год, що з урахуванням режиму роботи суду не є можливим, або ж просила відкласти розгляд справи на місяць, що судом і було зроблено, та надано відповідачі достатньо часу для її участі у судовому розгляді справи, або для реалізації права мати у справі представника, адже розгляд справи було відкладено на 31 жовтня 2025 року.
Про достатність часу для підготовки до участі в судовому розгляді свідчать і ті обставини, що з дня відкриття провадження у справі 07 травня 2025 року, розгляд справи неодноразово був відкладений судом за клопотанням відповідачки.
Відповідачка ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів про поважність причин її неявки у судове засідання, протягом достатнього часу з дня відкриття провадження у справі відзиву на позовну заяву не подала.
З урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що відсутні достатні підстави для задоволення клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи від 30 жовтня 2025 року, яке вона надіслала до суду вшосте, не надавши доказів поважності причин неявки у судове засідання.
З огляду на вищезазначене суд, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, розглядає справу у відсутності представника позивача, а також у відсутності відповідачки, яка не скористалася свої правом взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не надала суду доказів поважності причин своєї неявки.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.
Суд встановив, що 05 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_3 було укладено електронний кредитний договір № 05.08.2024-100000257, відповідно до умов якого остання отримала споживчий кредит у розмірі 22 000 грн строком на 70 днів, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Савчук Ірина уклала зазначений кредитний договір шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору), а також шляхом підписання одноразовим ідентифікатором заявки, яка є частиною кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053 ЦК), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (параграф 1) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» .
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Матеріали справи свідчать, що зазначений кредитний договір був укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з умовами договору № 05.08.2024-100000257 від 05 серпня 2024 року ОСОБА_4 зобов'язалася забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця у такі терміни: дата повернення (виплати) кредиту - 13 жовтня 2024 року, строк, на який надається кредит - 70 днів, з дати його надання, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 20 % від суми кредиту та дорівнює 4 400 грн 00 коп. (нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту); неустойка, яка складає 220 грн 00 коп і нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачці кредит на платіжну картку за допомогою системи LiqPay, номер транзакції 472069935, що підтверджується повідомлення генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Веліканова Є. № 100-2304 від 23.04.2025.
Відповідачка ОСОБА_1 , у порушення умов кредитного договору, зобов'язання по кредитному договору не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредиту, а саме заборгованість по тілу кредиту у розмірі 22 000 грн, заборгованість по процентах - 15 400 грн, комісії - 4 400 грн, неустойка - 11 000 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 05.08.2024-100000257 від 05 серпня 2024 року.
В Заявці Кредитного договору № 05.08.2024-100000257 від 05 серпня 2024 року (Кредитної лінії) та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору передбачено, що неустойка: 220 грн 00 коп. нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача 11 000 грн неустойки відсутні.
Отже, суд дійшов висновку, що з відповідачки належить стягнути на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 05.08.2024-100000257 від 05 серпня 2024 року у розмірі 41 800 гривень, з яких: 22 000 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 15 400 гривень - заборгованість по процентах, 4 400 гривень - комісія.
Оскільки позов задоволено частково, а саме на 79,17 %, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр» понесені останнім та документально підтвердженні витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 917 гривень 81 копійка.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 78 - 81, 141, 142, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄРДПОУ 37356833) заборгованість по кредитному договору № 05.08.2024-100000257 від 05 серпня 2024 року у розмірі 41 800 (сорок одна тисяча вісімсот) гривень, з яких: 22 000 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 15 400 гривень - заборгованість по процентах, 4 400 гривень - комісія.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 1 917 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 81 копійка.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Дата складення повного судового рішення - 05 листопада 2025 року.
Головуючий: О.В. Антонюк