Справа № 392/1900/25
Провадження № 3/392/884/25
22 жовтня 2025 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 (м. Мла Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу серії ВАД №485088 від 15.09.2025 року, вбачається, що 15.09.2025 року о 22 год 50 хв. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру віднсоно своєї тітки ОСОБА_2 , чим могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 22.10.2025 року не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у спосіб визначений ст. 277-2 КУпАП, шляхом направлення судової повістки за вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення місцем проживання. Крім того, на офіційному сайті Маловисківського районного суду Кіровоградської області (https://mv.kr.court.gov.ua, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання
Згідно ст. 268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, вище викладене особа зобов'язана сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки подальше відкладення розгляду справ нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної або психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З аналізу вказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, наявне тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не містить належного викладення обставин події, а саме, в яких діях виражалася завдана шкода психологічного та фізичного характеру та які наслідки спричинили вказані дії ОСОБА_1 . Натомість у протоколі про адміністративне правопорушення викладено припущення завданої шкоди психологічного та фізичного здоров'я потерпілій ОСОБА_2 .
Відомості про наявність таких наслідків (психологічних, фізичних) і умислу на їх настання, всупереч вимогам ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не викладено та докази їх існування суду не надано.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції Україниніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд розглядає справу в межах тих тверджень про порушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не вправі самостійно встановлювати обставини, які не ставляться в провину особі, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 , викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, які не доведені достатніми доказами, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За викладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, про які зазначено раніше, не доведені, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33, 265, 283- 285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАПзакрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова