справа № 755/18969/24
провадження № 22-ц/824/5764/2025
05 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року в складі судді Галагана В.І.,
встановив:
24.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.02.2024 між сторонами за допомогою веб-сайту (https://сreditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний кредитний договір № 1357-2530.
Зазначений кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальною вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, з якими позичальник був попередньо ознайомлений.
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С2942, для підписання Кредитного договору № 1357-2530 від 29.02.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 10 000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період - 14 днів, промо-ставка - 2,00 % в день, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 2,5 % в день.
*Базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.
Додатковою угодою № 1 від 13.03.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1357-2530 від 29.02.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 900,00 грн.
Додатковою угодою № 2 від 20.03.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1357-2530 від 29.02.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 500,00 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди № 1, № 2. Позивач видав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та довідкою про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Відповідач порушив вищезазначені умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором.
Станом на 08.08.2024 загальний розмір заборгованості становить 62 923,83 грн, що складається з: 13 925,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 48 998,83 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1357-2530 від 29.02.2024 в розмірі 62 923,83 грн, а саме: 13 925,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 48 998,83 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року вказаний позов задоволено.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором № 1357-2530 від 29.02.2024 у розмірі 62 923,83 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а всього на загальну суму 65 346,23 грн.
18.12.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, чи видані за цим кредитним договором кошти. В матеріалах справи відсутній меморіальний ордер про перерахування коштів. Довідка, надана позивачем від АТ КБ «ПриватБанк» про перераховані кошти від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019, містить інформацію про те, що безліч карток, по яким вони робили перерахування в різні роки та місяці різним клієнтам, не містить достовірності.
Стверджуючи про факт надання відповідачу кредитних коштів, позивач не надав до суду належних доказів, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов, позивачем не було доведено факту видачі відповідачу коштів у заявленому позивачем розмірі, тому відсутні підстави їх стягнення.
До того ж, сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є доказом наявності заборгованості.
Позивачем не підтверджено факт виконання умов кредитного договору кредитором, а саме не підтверджено факт надання грошових коштів позичальнику.
Також зазначає, що позивачем не підтверджено факт невиконання умов кредитного договору позичальником. Відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло, виходячи з яких обставин формувалися суми грошових коштів, які просить стягнути позивач.
В матеріалах справи відсутні оригінали кредитного договору та графіку погашення кредитних коштів, затверджених відповідно до чинного законодавства. Вказані документи не містять підписів генерального директора та директора з фінансових питань ТОВ «Укр Кредит Фінанс», печатки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у зв'язку із чим не можуть вважатися достовірними, автентичними та не мають юридичної сили.
Крім того, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором не долучено виписки по кредитному договору або будь-які інші первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які б підтверджували наявність такої заборгованості.
На підставі наведеного вбачається, що цивільно-правові відносини між позивачем та скаржником належним чином не оформлені, тому немає підстав для стягнення з відповідача коштів за кредитним договором, відсотків за ним, неустойки та інших платежів.
Також наголошує, що відповідно до Договору про відкриття кредитної лінії № 1357-2530 пункту 4.12 Строк кредитування, тобто строк, на який надається Кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів. Дата повернення (виплати) кредиту становить 24.12.2024, тобто на день подання апеляційної скарги, дата повернення кредиту ще не настала, і відповідно позивач порушує права скаржника як позичальника щодо строку повернення кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було запропоновано ніякі лояльні умови для закриття боргу. Також, позивач не вказує в позовній заяві, що скаржник, починаючи з травня 2024 року, звертався до нього з запитом для вирішення даного питання та запропонування лояльних умов. Позивач відмовляв ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що в компанії немає ніяких лояльних умов для закриття боргу.
19.03.2025 представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук А.І. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року залишити без змін.
Посилається на те, що у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір № 1357-2530 від 29.02.2024 був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Зазначає, що в «особистому кабінеті» відповідач отримав гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту.
Таким чином, відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1357-2530 (Графік платежів за Договором), які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.
На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор C2942, для підписання кредитного договору № 1357-2530 від 29.02.2024.
Таким чином, один з дозволених Законом підписів було використано при укладенні кредитного договору № 1357-2530 від 29.02.2024 між позивачем та відповідачем.
У зв'язку з вищенаведеним, відповідач підписав кредитний договір № 1357- 2530 від 29.02.2024 відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором C2942, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
Щодо фактичного перерахунку грошових коштів відповідачу та надання первинних бухгалтерських документів зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» первинні бухгалтерські документи, в тому числі виписка по рахунку ОСОБА_1 , належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.
Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 «Про видачу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
08.03.2024 Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит.
Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Оскільки, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський документ, в тому числі виписку стосовно рахунку ОСОБА_1 є неможливим.
Позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавався лист (довідка) АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1357-2530 від 29.02.2024, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .
Наголошує, що позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк» з яким укладено договір № 4010 від 02.12.2019 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн, 3 900,00 грн та 3 500,00 грн за Договором про відкриття кредитної лінії та за додатковими угодами по Договору на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Перерахування відповідачу суми кредиту за Кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», а не безпосередньо ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року Договору № 4010 від 02.12.2019 про надання послуг в системі LiqPay, у відповідності до умов якого (пункт 1.1) цей Договір регулює відносини АТ КБ «ПриватБанк» з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно з якими АТ КБ «ПриватБанк» надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням ТОВ «Укр Кредит Фінанс», на банківські картки платників. Пунктом 1.3. Договору передбачено під «Системою LiqPay» у цьому Договорі Сторони погодили вважати платіжний сервіс АТ КБ «ПриватБанк», призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп'ютерів та/або інших мобільних пристроїв.
В листі (довідці) АТ КБ «ПриватБанк» міститься інформація про перерахування коштів не тільки відповідачу за договором № 1357-2530 від 29.02.2024, але й за іншими кредитними договорами.
Більш детальна інформація про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 за договором № 1357-2530 від 29.02.2024 зазначена у Довідці про перерахування суми кредиту № 1357-2530 від 29.02.2024.
Таким чином, довідка АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та Довідка про перерахування суми кредиту № 1357-2530 від 29.02.2024 є достовірними і належними доказами перерахування відповідачу коштів у загальній сумі 17 400,00 грн.
Щодо належності електронного платіжного засобу на який було перераховано кредитні кошти відповідачу, зазначає, що клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит. Інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними клієнтом.
Як вбачається із змісту Кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача з маскою, а саме, НОМЕР_1 .
Зазначену інформацію про банківські реквізити очевидно що надав позивачу саме відповідач - зважаючи на ту обставину, що, така інформація у відповідності з чинним законодавством України становить банківську таємницю та, відповідно, позивач за будь-яких обставин не міг би отримати ці банківські реквізити не інакше як від самого відповідача або за його згодою
У зв'язку з цим, кредитні кошти були перераховані позивачем саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача.
На підтвердження перерахування відповідачу коштів, до суду надано Довідку про перерахування суми кредиту № 1357-2530 від 29.02.2024, а також лист (довідку) АТ КБ «ПриватБанк», які містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 .
Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки.
Також зазначає, що умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Відповідач взяв на себе зобов'язання та не виконав їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, у Кредитному договорі № 1357- 2530 від 29.02.2024 сторонами було погоджено умови щодо розміру та строку кредитного договору, та ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором .
Щодо порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами за Кредитним договором № 1357-2530 від 29.02.2024 вказує, що до поданої позовної заяви по справі було долучено Розрахунок заборгованості за договором 1357-2530 від 29.02.2024, станом на 08.08.2024.
З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.
Наголошує на тому, що відповідно до вказаного розрахунку штраф та комісія стосовно ОСОБА_1 не нараховувалися.
Також, із вказаного розрахунку вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1357-2530 від 29.02.2024, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором.
Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
А отже, позивач законно нарахував проценти за користування кредитом протягом строку договору відповідно до умов цього договору.
Твердження відповідача про те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не пропонувало ОСОБА_1 лояльних умов на погашення заборгованості є неправдивими, оскільки ТОВ «Укр кредит Фінанс» 16.12.2024 надало відповідь на заяву ОСОБА_1 від 09.12.2024 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якої відповідачу було запропоновано індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості у розмірі 47 000,00 грн за Кредитним договором, після чого Товариством було б здійснено списання залишку заборгованості, а дію договору припинено у зв'язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу. Проте, станом на 19.03.2025 від відповідача на рахунок позивача кошти задля погашення заборгованості не надходили.
За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 29.02.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1357-2530. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С2942.
Відповідно до умов Кредитного договору, цей кредитний договір та Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання кредиту. Укладаючи цей Кредитний договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись усіх положень цього Кредитного договору та Правил (які є невід'ємними частинами Договору та разом складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті Кредитодавця (https://сreditkasa.ua) та, відповідно, укладає Договір.
Кредитодавець надає Позичальникові на умовах, передбачених Договором, грошові кошти (Кредит) в кредит у сумі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Кредит надається Позичальнику виключно через Сайт Кредитодавця (https://сreditkasa.ua).
Згідно Кредитного договору, заявлений строк Кредиту складає 14 календарних днів з дня отримання кредиту. Розмір процентів за користування кредитом 2,50 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний в цьому Договорі.
Відповідно до Кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей Догові, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://сreditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Додатковою угодою № 1 від 13.03.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1357-2530 від 29.02.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 900,00 грн.
Додатковою угодою № 2 від 20.03.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1357-2530 від 29.02.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 500,00 грн.
За даними Довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов Договору № 1357-2530 від 29.02.2024 та з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 13.03.2024, Додаткової угоди № 2 від 20.03.2024 перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 17 400,00 грн.
Таким чином, між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, суми кредиту та відсотків за його користування не повернув, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яка станом на 08.08.2024 становить 62 923,83 грн, в тому числі: 13 925,00 грн заборгованість за кредитом, 48 998,83 грн нарахованих відсотків, що підтверджується копією розрахунку заборгованості за договором № 1357-2530 від 29.02.2024 станом на 08.08.2024 (а.с. 88-90).
23.08.2024 позивачем на адресу відповідача була направлена досудова вимога про погашення заборгованості в сумі 62 923,83 грн, проте дана вимога була відповідачем проігнорована та борг не сплачений (а.с. 91-92).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив визначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за кредитним договором.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Так, згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 10 000,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, промо-ставка - 2,00 % в день, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 2,50 % в день.
Таким чином, підписавши 29.02.2024 договір № 1357-2530 про відкриття кредитної лінії електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2942 ОСОБА_1 добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотки за користування кредитом.
Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 284/157/20-ц та від 12 січня 2021 року по справі №524/5556/19.
Доводи скаржника про те, що матеріали справи не містять доказів щодо перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» як кредитних на рахунки АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення переказу коштів на виконання вимог Договору про відкриття кредитної лінії № 1357-2530 від 29.02.2024 для подальшого переказу їх відповідачу, є безпідставними з огляду на наступне.
Виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів у загальному розмірі 17 400,00 грн відповідачеві (позичальнику) підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1357-2530 від 29.02.2024. Видача коштів здійснювалася за допомогою системи LiqPay (а.с. 87).
У вказаній довідці зазначено: платіж № 2431693063, дата 29.02.2024, № платіжної картки НОМЕР_1 , тип операції - видача кредиту, сума - 10 000,00 грн, платіж № 2437102343, дата 13.03.2024, № платіжної картки НОМЕР_1 , тип операції - добор по кредиту, сума - 3 900,00 грн, платіж № 2439625365, дата 20.03.2024, № платіжної картки НОМЕР_1 , тип операції - добор по кредиту, сума - 3 500,00 грн.
На підтвердження перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, позивач надав довідку з АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року перерахувало кошти по кредитного договору № 1357-2530: ID платежу 2431693063, 24371022343, 2439625365, канал LIQPAY, сума 10 000,00 грн, 3 900,00 грн, 3 500,00 грн відповідно, номер картки НОМЕР_1 .
Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Отже, з боку позивача відсутні порушення, та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
Доказів того, що на картку НОМЕР_1 не було перераховано кредитних коштів у загальному розмірі 17 400,00 грн відповідач не надав.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не підтверджено факт невиконання умов кредитного договору позичальником, а також посилання на відсутність детального розрахунку заборгованості, є неспроможними з огляну на наступне.
Так, пунктом 4.1 Договору передбачено, що загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 10 000,00 грн.
Дата надання/видачі кредиту: 29.02.2024 (пункт 4.2 договору).
Відповідно до п. 4.9 договору сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (який є додатком 3 до договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду позичальник зобов'язаний, починаючи із наступного календарного дня сплачувати проценти за користування кредитом кожного календарного дня строку кредитування до дати погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі. У випадку погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду із урахуванням положень п. 4.8 цього договору. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник.
Відповідно до п. 4.10 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Пунктом 4.12 встановлено, що строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику,: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 24.12.2024. строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювання укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором.
Згідно Додатку № 3 до договору про відкриття кредитної лінії, сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 85 000,00 грн, реальна річна процентна ставка складає 290 158,11 грн, проценти за користування кредитом складають 75 000,00 грн.
Також, 13.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої ОСОБА_1 було надано додаткові кошти у кредит за договором у сумі 3 900,00 грн. Детальний перелік складових загальної вартості кредиту, включаючи загальну кількість платежів та дати їх слати згідно умов Договору із урахуванням положень Додаткової угоди вказано у «Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України», яка є додатком до Додаткової угоди. Строк кредитування за договором згідно умов Додаткової угоди не змінився.
Згідно додатку до Додаткової угоди від 13.03.2024 сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 116 882,50 грн, реальна річна процентна ставка складає 2 397 368,94 грн, проценти за користування кредитом складають 102 982,50 грн.
Вказана Додаткова угода від 13.03.2024 підписана за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С8070.
20.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої ОСОБА_1 було надано додаткові кошти у кредит за договором у сумі 3 500,00 грн. Детальний перелік складових загальної вартості кредиту, включаючи загальну кількість платежів та дати їх слати згідно умов Договору із урахуванням положень Додаткової угоди вказано у «Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України», яка є додатком до Додаткової угоди. Строк кредитування за договором згідно умов Додаткової угоди не змінився.
Згідно додатку до Додаткової угоди від 20.03.2024 сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 113 331,26 грн, реальна річна процентна ставка складає 798 250,60 грн, проценти за користування кредитом складають 99 386,26 грн.
Вказана Додаткова угода від 20.03.2024 підписана за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9462.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1357-2530 від 29.02.2024 вбачається, що заборгованість відповідача була розрахована в межах строку дії договору, до 08.08.2024, та заборгованість за тілом кредиту становить 13 925,00 грн, за відсотками - 48 998,83 грн.
Поданий позивачем розрахунок заборгованості за договором є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.
14.03.2024 та 18.03.2024 відповідач здійснив часткову оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 3 225,50 грн та 4 865,00 грн відповідно.
Відтак, вимоги позивача про стягнення кредитних коштів та відсотків є обґрунтованими.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 15 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 договір, що укладається у вигляді електронного документа, підписується сторонами в порядку, визначеному законодавством України. Примірник такого договору споживача повинен містити кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця.
У розділі 12 «Реквізити Сторін» кредитного договору № 1357-2530 від 29.02.2024 зазначено, що договір засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
На підтвердження вищезазначеного, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було надано до відзиву на апеляційну скаргу протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Відповідно до зазначеного протоколу вбачається, що вищевказаний договір підписаний електронною печаткою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», також зазначено час та дату підпису, а саме: 17:52:19 29.02.2024.
У зв'язку з викладеним, відповідач підписав кредитний договір № 1357- 2530 від 29.02.2024 відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором C2942, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
Враховуючи викладене, посилання скаржника на те, що кредитний договір не містить підписів уповноважених осіб ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а тому не можуть вважатися достовірними, є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про порушення права скаржника як позичальника щодо строку повернення кредиту, оскільки відповідно до вимог п. 4.12 Договору на момент звернення з апеляційною скаргою фактична дата повернення кредиту не настала, є неспроможними з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4.2 Договору дата надання/видачі кредиту: 29.02.2024.
Як було вже зазначено, пунктом 4.12 встановлено, що строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику,: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 24.12.2024. строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювання укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором.
Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п. 4.12 цього Договору.
Згідно п. 9.2.1.6 Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту до закінчення строку кредитування, визначеного в договорі, в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було запропоновано ніяких лояльних умови для закриття боргу, є необґрунтованими з огляду на наступне.
До відзиву на апеляційну скаргу позивачем було долучено відповідь позивача на заяву ОСОБА_1 від 09.12.2024 про реструктуризацію заборгованості.
Відповідно до вказаної відповіді, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» пропонує ОСОБА_1 індивідуальні лояльну пропозицію погашення заборгованості, а саме: сплатити частину суми заборгованості за Договором у розмірі 47 000,00 до 30.01.2025, після чого Товариством буде здійснено списання залишку заборгованості, а дію Договору припинено у зв'язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу.
Разом з тим, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначило, що станом на 19.03.2025, день подання відзиву на апеляційну скаргу, від відповідача на рахунок позивача кошти задля погашення заборгованості не надходили.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
У справі, що переглядається, вказані умови кредитування є результатом домовленості сторін, не були визнані судом недійсними, а відтак, з урахуванням положень статей 627-629 ЦК України, є обов'язковими для врахування та виконання сторонами.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук