03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи 756/4678/25 Головуючий у суді першої інстанції - Белоконна І.В.
Номер провадження № 22-ц/824/18265/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
05 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Белоконної І.В., у місті Києві, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту смерті особи,-
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 серпня 2025 рокузаяву ОСОБА_1 - задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням 23 жовтня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 через свого представника ОСОБА_2 подало апеляційну скаргу засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» безпосередньо до апеляційного суду, проте апеляційне провадження у вказаній справі не може бути відкрито, а процедура апеляційного розгляду розпочата з наступних підстав.
І. Відповідно до положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2025 року було ухвалено оскаржуване рішення (а.с.142-145).
Доказів направлення копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції апелянту матеріали справи не містять.
Разом з тим, апелянт вказує, що зі змістом оскаржуваного судового рішення ознайомився 22 вересня 2025 року.
Враховуючи зазначену апелянтом дату отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а саме 22 вересня 2025 року, останнім днем для подачі апеляційної скарги в межах строку, встановленого законом, слід вважати 22 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу було подано засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд» 23 жовтня 2025 року.
Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянтом не було зазначено причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані не поважними.
При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має звернутися до апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, встановлених статтею 354 ЦПК України, й апелянтом не було наведено поважних причин щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, то апеляційна скарга вважається такою, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. У поданій апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_1 заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги до кінця апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:
1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, є вичерпним.
Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання відстрочення сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК та вирішенні питання про відстрочення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року (справа № 0940/2276/18).
Предметом даної заяви не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому правові підстави для відстрочення Міністерству оборони України сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Разом з тим, заявником у вказаній справі є ОСОБА_1 , яка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
ІНФОРМАЦІЯ_1 не є заявником у даній справі, а відтак підстави для відстрочки сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги відповідно до вищезазначених норм відсутні.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 0940/2276/18.
Разом з тим, жодних документів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору Міністерством оборони України до апеляційної скарги не додано.
Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення слід відмовити.
Відповідно до п. п.1.4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI розмір ставки судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки заяву про встановлення факту смерті особи ОСОБА_1 було подано у 2025 році, то розмір судового збору за подачу заяви становить 605,60 грн, то розмір судового збору за подачу апеляційної скарги становить 908, 40 грн (605,60х150%), враховуючи, що апеляційна скарга подана через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» розмір судового збору становить 726, 72 грн (908,40х0,8).
Згідно реквізиту рахунків на 2025 рік для сплати судового збору апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до Київського апеляційного суду оплата коштів має здійснюватися на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО Банку: 899998; Р/Р: UA548999980313101206080026010.
Пунктом 3.8. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Тобто необхідними реквізитами ідентифікації апеляційної скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата оскаржуваного судового рішення.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду.
ІІІ. Відповідно до положень п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки апеляційна скарга подана через електронний кабінет у системі «Електронний суд», апелянт має надати докази надсилання копій апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
За правилами ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 названого Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме:
- вказати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та подати відповідне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;
- подати квитанцію на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі або документи, що можуть підтверджувати звільнення від такої сплати;
- надати докази надсилання копій апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суддя,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2, подану представником ОСОБА_2, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 серпня 2025 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський