Справа № 591/10740/25
Провадження № 2/591/2584/25
03 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Косар А. І.,
секретар судового засідання Хроменко А. О.
справа № 591/10740/25
про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУМИХІМПРОМ»
вимоги позивача: стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 51 505.08 грн.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 подав до Зарічного районного суду м. Суми вказаний позов, мотивуючи тим, що він перебував у трудових відносинах з АТ «Сумихімпром» та 17.03.2025 звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Станом на день звільнення відповідач нарахував, але не виплатив йому заборгованість із заробітної плати, розмір якої становить 88 860.58 грн. Судовим наказом, виданим Зарічним районним судом м. Суми 13.06.2025 з відповідача стягнуто на користь позивача 88 860.58 грн нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 16.09.2024 було відкрите виконавче провадження № 78412778 про примусове виконання судового наказу №591/5448/25.Вказана заборгованість залишається не виплаченою. У зв'язку з цим позивач має право на компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 51 505.08 грн за період з 18.03.2025 по 17.09.2025 включно.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23.09.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи по суті.
24.09.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вважає, що вимоги позивача щодо стягнення сум середнього заробітку є не справедливими, не співмірними та не пропорційними зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, умовами що склалися в період воєнного стану. Також на думку відповідача стягнення з нього такої компенсації не може розглядатися як спосіб збагачення позивача за рахунок роботодавця. Тому просить позов задовольнити частково і зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 51 505.08 грн, оскільки підприємство перебуває в стадії приватизації на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності» від 16.01.2019 № 36-р та Наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 №765. За загальновідомими даними, розміщеними на офіційному сайті Зарічного районного суду м. Суми, із заявами та позовами про стягнення заборгованості та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2024 по 01.01.2025 до суду звернулося понад 200 колишніх працівників АТ «Сумихімпром», що створює для товариства великий майновий тягар відповідних виплат, та унеможливить виконання роботодавцем зобов'язань із виплати заробітної плати іншим працівникам, при цьому цей тягар внаслідок вимушеного простою підприємства в умовах воєнного стану може бути непосильним.
Сторони та їх представники у судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
У порядку частини другої статті 191 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності, Суд
Згідно відомостей трудової книжки позивач 17.03.2025 звільнений за власним бажанням (вихід на пенсію) з АТ «Сумихімпром».
Відповідно до частини (ч.) першої статті (ст.) 116 Кодексу законів про працю (КЗпП) України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
З матеріалі справи слідує, що при звільненні позивача у порушення вимог ст. 116 КЗпП України роботодавцем не було здійснено виплату усіх належних йому сум.
Вказана обставина є підставою для застосування до роботодавця заходів, передбачених статтею 117 КЗпП України, якою визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
За зверненням позивача судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/5448/25 від 13.06.2025 з АТ «Сумихімпром», код ЄДРПОУ 05766356 було стягнуто на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 88 860.58 грн.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.06.2025 було відкрите виконавче провадження ВП№ 78412878.
Таким чином позивач має право на компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як вже було зазначено вище, позивач звільнився 17.03.2025, тому час розрахунку середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у даній справі розпочався з 18.03.2025.
Згідно відомостей, які містяться у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового страхування, нарахована відповідачем заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню складає 16 778.11 грн, у т. ч.: січень 2025 8 974.34 грн, лютий 2025 7 803.77 грн. Кількість робочих днів за січень та лютий 2025 року складає 43 робочих дні, у т. ч. січень 2025 - 23 дні, лютий 2025 - 20 дні.
Середньоденний заробіток відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 складає 390.19 грн (16 778.11 грн:43=390.19 грн).
Середній заробіток за період з дати, наступної після звільнення (18.03.2025) по 17.09.2025 включно (за шість місяців) становить 51 505.08 грн (середньоденний заробіток 390.19Х132 дні=51 505.08 грн).
Таким чином позивач має право на компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 51 505.08 грн з подальшим утриманням податків та зборів.
Представник відповідача у відзиві просив зменшити розмір суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням принципу справедливості та співмірності.
Суд зазначає, що відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 9 Цивільного кодексу (ЦК)України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.
Враховуючи компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Враховуючи, що за затримку виплати заробітної плати відповідач несе відповідальність згідно зі статтею 117 КЗпП України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.03.2025 по 17.09.2025 у розмірі 51 505.08 грн з подальшим утриманням податків та зборів.
На думку суду стягнення з відповідача вказаної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є справедливим, відповідає вимогам трудового законодавства України та не може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам.
Аналізуючи всі доводи сторін, Суд також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до статті 3 ЦПК України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211.20 грн.
Керуючись стст. 142, 263, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» (код ЄДРПОУ 05766356, місцезнаходження: вул. Харківська, п/в 12, м. Суми,40003, Україна) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.03.2025 по 17.09.2025 у розмірі 51 505 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот п'ять ) грн 08 коп. з подальшим утриманням податків та зборів.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» (код ЄДРПОУ 05766356, місцезнаходження: вул. Харківська, п/в 12, м. Суми,40003, Україна) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК).
Інформація про сторони та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУМИХІМПРОМ» код ЄДРПОУ 05766356, місцезнаходження: вул. Харківська, п/в 12, м. Суми,40003, Україна.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя А. І. Косар