Справа № 761/42209/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8167/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
30 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 201-3 КК України у кримінальному провадженні №72024001520000019 від 04.09.2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року залишено без задоволення клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за викликом;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;
- не відлучатись за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу детектива, прокурора, суду;
- утриматися від спілкування з підозрюваним та свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_7 під домашнім арештом та строк дії покладених на неї обов'язків визначено в межах строку досудового розслідування, терміном до 01 грудня 2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, твердження детектива не відповідають фактичним матеріалам справи, а також вимогам ст.176, 177, 178, 184, 194 КПК України, ґрунтуються виключно на його припущеннях та домислах.
Апелянт наголошує на тому, що жоден із доказів, які долучені до клопотання, не підтверджують факту пособництва ОСОБА_7 у контрабанді.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_20 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001520000019 від 04.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 203-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, 01.10.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру в пособництві контрабанди товарів, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів (крім підакцизних товарів та електричної енергії), вчиненій у значному розмірі організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-3 КК України.
За результатами проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні здобуто достатньо підстав для підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується наступними доказами:
- протоколами обшуків від 14.06.2025;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 30.06.2025;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_14 від 01.07.2025;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_12 від 30.06.2025;
- висновком експертів від 25.08.2025 № 6064/25-53/6065/25-34.1 за результатами комплексної судової експертизи матеріалів речовин та виробів та судової товарознавчої експертизи;
- протоколом про результати спостереження за особою від 30.12.2024 та іншими матеріалами проведення негласних слідчих ( розшукових) дій;
- протоколом допиту як свідка ОСОБА_18 , від 22.07.2025;
- протоколом допиту як свідка ОСОБА_16 від 20.06.2025;
- протоколом допиту як свідка ОСОБА_15 від 03.07.2025;
- протоколом допиту як свідка ОСОБА_17 від 19.06.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Старший детектив Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
06.10.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за викликом;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;
- не відлучатись за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу детектива, прокурора, суду;
- утриматися від спілкування з підозрюваним та свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_7 під домашнім арештом та строк дії покладених на неї обов'язків визначено в межах строку досудового розслідування, терміном до 01.12.2025 року включно.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частин 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Розглядаючи клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-3 КК України, що підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності.
Крім цього, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність у клопотанні слідчого переконливого обґрунтування існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливості підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних, позаяк такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, характер кримінального правопорушення та конкретні обставини інкримінованих дій.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
На переконання колегії суддів, дійшовши висновків про доведеність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та застосувавши щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, не врахував тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення та його наслідки, не співставив вказані обставини із реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрювана не буде порушувати покладені на неї процесуальні обов'язки, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Дослідивши надані суду апеляційної інстанції матеріали кримінального провадження та врахувавши конкретні обставини та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , ступінь суспільної небезпеки та його наслідки, суворість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватості, конкретні обставини інкримінованих їй дій та дані про особу підозрюваної у сукупності, беручи до уваги інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, врахувавши процесуальну поведінку останньої, колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги,із покладенням на підозрювану ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Як визначено п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
За таких обставин, при постановленні нової ухвали, колегія суддів може визначити строк дії такої ухвали лише до граничного дня закінчення строку досудового розслідування, який існував на час постановлення оскаржуваної ухвали, тобто до 01.12.2025 року.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год до 06:00 год наступного дня, за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за викликом;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;
- не відлучатись за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу детектива, прокурора, суду;
- утриматися від спілкування з підозрюваним та свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_7 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_7 під домашнім арештом та строк дії покладених на неї обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 01 грудня 2025 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_21
Судді:
ОСОБА_22 ____________