Провадження № 33/803/2864/25 Справа № 205/7032/25 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
05 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Новокодацького районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
яка зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн. з конфіскацією предметів торгівлі згідно переліку, що наведений у протоколі огляду та вилучення речей та предметів від 04.04.2025 року, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
Згідно постанови Новокодацького районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року 26 квітня 2025 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні торговельного павільйону за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд.4, реалізовувала тютюнові вироби без марок акцизного збору та ліцензії, чим порушила правила господарської діяльності, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП (порушення порядку провадження господарської діяльності).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вона не отримувала повідомлення про розгляд справи та не була присутня під час судового розгляду справи, також зазначила, що на її адресу не надходили судові повістки та постанова у справі про адміністративне правопорушення. Про розгляд справи вона дізналася 13 жовтня 2025 року з сайту “Судова влада України» після отримання інформації від банку про блокування коштів державною виконавчою службою. По суті просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів здійснення нею господарської діяльності, тобто систематичної діяльності, коли продаж товарів з метою отримання прибутку здійснюється особою безпосередньо, самостійно, не менш ніж 3 рази протягом календарного року. Вважає, що судом першої інстанції помилково не було встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Вказує на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 продажу тютюнових виробів, зокрема, матеріали справи не містять доказів отримання грошей (виручки) за здійснення реалізації тютюнових виробів, відсутні чеки з РРО про таку реалізацію та докази проведення працівниками поліції контрольної закупки, не здійснено фото та/або відеофіксації факту продажу тютюнових виробів. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 не зареєстрована як суб'єкт господарювання, самостійно не здійснює господарську діяльність, не зареєстрована відповідно до закону як підприємець, що виключає в її діях наявність складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 21 травня 2025 року за відсутності учасників справи. З матеріалів справи слідує, що апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 20 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що справу було розглянуто за відсутності сторін, з текстом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомилася 13 жовтня 2025 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду та позицію колегії суддів Третьої судової палати Верховного Суду, яка викладена у постанові суду від 11 вересня 2019 року при розгляді справи №130/2448/16-к, відповідно до якої без повного тексту судового рішення особа позбавлена можливості надати належне обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційним переглядом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не були з'ясовані обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за здійснення господарської діяльності без одержання ліцензії певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
При цьому, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
В свою чергу, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Господарською діяльністю відповідно до п. 1. 32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
З положень ст. 17 зазначеного закону слідує, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Як слідує з постанови суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, послався як на докази її винуватості на протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії BAД № 404884 від 26.04.2025 року; протокол огляду та вилучення речей та предметів від 26.04.2025 року; письмові пояснення свідка.
При цьому, вказаний протокол не містить відомостей про те, кому ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів, протягом якого часу вона здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.
При цьому для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП слід обов'язково встановити, чи здійснювалась нею господарська діяльність, яка підлягає ліцензуванню.
Крім того, у провину ОСОБА_1 поставлено здійснення торгівлі тютюновими виробами, при цьому більше жодної інформації про склад правопорушення протокол не містить, а саме не зазначено: які тютюнові вироби, їх кількість та кому було здійснено їх продаж, у зв'язку з чим неможливо встановити об'єктивну сторону правопорушення.
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_1 щодо продажу тютюнових виробів мають систематичний характер.
Виходячи із викладеного апеляційний суд вважає, що підстав для оцінки діяльності ОСОБА_1 як систематичної, з метою одержання прибутку, тобто, господарської в розумінні ст.ст. 3,42 ГК України немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не забезпечив справедливий розгляд справи, формально поставився до перевірки відомостей, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та прийшов до хибного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, щодо якої складено протокол, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новокодацького районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Новокодацького районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП - скасувати.
Винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот