Провадження № 33/803/2085/25 Справа № 243/4149/25 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
28 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко В.В., захисника адвоката Осика М.І. у режимі відео зв'язку, розглянувши апеляційну скаргу захисника Осика М.І. на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 червня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 (старший солдат), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно постанови 09.05.2025 о 23-09 год. по вул. Г.Батюка, біля буд.24, в м. Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan х Trail номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився. ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
З таким судовим рішенням не погодився захисник Осиа М.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що про наявність постанови суду дізнався 10.06.2025 року через мобільний застосунок «Дія». За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова була надіслана до Реєстру 10.06.2025 року, а доступ до неї відкрито лише з 11.06.2025 року. У зв'язку з цим вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що розгляд справи відбувся без виклику та участі особи правопорушника, хоча суд був обізнаний про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , що зазначено у вступній частині постанови. Вважає, суд не врахував умови воєнного стану та об'єктивні причини неможливості участі ОСОБА_1 у засіданні через виконання бойових завдань у зоні бойових дій. Посилається на практику ЄСПЛ (справи «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України»), де підкреслено обов'язок суду забезпечити ефективний доступ до правосуддя. Вважає, що суд не надав мінімальних гарантій реалізації права на захист, не забезпечив баланс між публічним інтересом та правами особи, що притягується до адміністративної відповідальності, чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП. Зазначає, що 09.05.2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді сержанта 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , отримав бойове розпорядження № 30/БР/дск про необхідність прибуття на контрольно-спостережний пункт. Під час виконання цього розпорядження, рухаючись вулицею Г. Батюка у місті Слов'янськ, ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Вказує, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була зумовлена службовою необхідністю та терміновістю виконання бойового наказу, а не ухиленням від перевірки. Вважає, що суд першої інстанції формально послався на врахування особи порушника та обставин справи, однак фактично не врахував такі суттєві обставини, як проходження ОСОБА_1 військової служби у складі Збройних Сил України, виконання бойового розпорядження 09.05.2025 року, участь у захисті держави від збройної агресії рф, відсутність попередніх притягнень до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують відповідальність, та провокативна поведінка працівників поліції під час зупинки. Просить поновити строк апеляційного оскарження та змінити постанову в частині накладення адміністративного стягнення. Виключити з мотивувальної та резолютивної частин постанови положення про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторони захисту, апеляційний суд вважає,що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №984234 від 09.05.2025, з якого слідує, що 09.05.2025 о 23-09 год. по вул. Г.Батюка, біля буд.24, в м. Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan х Trail номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився. З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено в повному обсязі, про що свідчить його підпис, при цьому, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 був направлений на огляд до КНП МУ ПЛЗ в м. Краматорськ у м. Слов'янськ, у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів.
Даними з рапорту поліцейського взводу 1 роти 4 БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП капітана поліції Є.Діброва від 09.05.2025, відповідно до якого 09.05.2025 о 23-09 год. по вул. Г.Батюка, біля буд.24, в м. Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області під час патрулювання у складі екіпажу «Циклон 107» було зупинено тз Nissan х Trail номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з яким були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. На ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення: export-hbnnx.mp4, FILE20250509-230846-002210.mp4, FILE20250509-230947-002211.mp4, відповідно до якого ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом 09.05.2025 о 23-09 год. по вул. Г.Батюка, біля буд.24, в м. Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі беззаперечно відмовився.
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи відбувся без виклику та участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений працівниками поліції про дату, час і місце розгляду складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення - на 09 червня 2025 року у Слов'янському міськрайонному суді Донецької області, про що він розписався під час ознайомлення з протоколом.
Крім того, судом першої інстанції було направлено судову повістку про виклик ОСОБА_1 до суду на зазначену дату та місце.
Посилання апелянта на те, що суд не врахував умови воєнного стану та об'єктивні причини неможливості його участі в судовому засіданні через виконання бойових завдань у зоні бойових дій, не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про направлення протоколу про адміністративне правопорушення для розгляду до суду, завчасно належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду, проте до судового засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа може бути розглянута у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо її належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, а наявні у справі докази є достатніми для ухвалення законного й обґрунтованого рішення.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, з врахуванням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення(ст. 1 КУпАП).
Відповідно до вимог Конвенції про захист прав і свобод людини розгляд справи повинен відбутися в розумний строк, тривалість якого залежить від складності справи, загальної сукупності доказів, які необхідно дослідити, процесуальної поведінки учасників судового розгляду та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інших обставин.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Так, згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, своєю поведінкою та діями сприяти як найшвидшому судовому розгляду, чого в діях апелянта не вбачається.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляд справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже ОСОБА_1 був обізнаний про направлення протоколу про адміністративне правопорушення для розгляду до суду, завчасно належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду, проте до судового засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння була вимушеною у зв'язку з необхідністю термінового виконання бойового розпорядження, а не мала на меті ухилення від перевірки, є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.
Наданий стороною захисту витяг із бойового розпорядження не містить відомостей, які б підтверджували, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 дійсно виконував термінове бойове завдання.
Як встановлено апеляційним судом, подія правопорушення мала місце 09 травня 2025 року о 23 годині 09 хвилин по вул. Г. Батюка біля будинку № 24 у м. Слов'янськ Краматорського району Донецької області. Водночас із наданого витягу з бойового розпорядження вбачається, що ОСОБА_1 було наказано 09 травня 2025 року о 18 годині прибути на КСП 3 мб 60 омбр для участі в координаційній нараді.
Отже, на час зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 вже минуло значний проміжок часу після зазначеного у бойовому розпорядженні терміну, що виключає наявність у нього об'єктивної необхідності невідкладного виконання цього розпорядження.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд звертає увагу на те, що згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції формально послався на врахування особи порушника та обставин справи, однак фактично не врахував такі суттєві обставини, як проходження ОСОБА_1 військової служби у складі Збройних Сил України, виконання бойового розпорядження 09.05.2025 року, участь у захисті держави від збройної агресії рф, відсутність попередніх притягнень до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують відповідальність, а також вимоги апелянта змінити постанову в частині накладення адміністративного стягнення, виключити з мотивувальної та резолютивної частин постанови положення про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік. Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Санкція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є імперативною та передбачає два обов'язкових види адміністративного стягнення - штраф та позбавлення права керування транспортними засобами на визначений строк. Закон не передбачає альтернативності чи можливості призначення лише одного з цих стягнень на вибір суду.
Заявлені в апеляційній скарзі обставини щодо особи правопорушника не надають суду права змінювати вид адміністративного стягнення, прямо передбаченого санкцією статті 130 КУпАП.
Крім того, дії, вчинені ОСОБА_1 є умисними, становлять підвищену суспільну небезпеку, створюють реальну загрозу безпеці дорожнього руху та учасникам цього руху, що обґрунтовує необхідність застосування передбаченого законом комплексного стягнення, зокрема позбавлення права керування транспортними засобами.
Доводи апеляційної скарги, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення є незаконним та необґрунтованим не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та є безпідставними і розцінюються апеляційним судом, як спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є недійсним, а долучені до нього матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами.
Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді міського суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Поновити захиснику Осику М.І. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Осика М.І. залишити без задоволення.
Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 червня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя