Провадження № 33/803/2648/25 Справа № 199/11545/25 Суддя у 1-й інстанції - МАШКІНА Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
28 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Сербіній І.В., за участю захисника Макєєва О.В., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 30.07.2025 року о 21:25 год. в м. Білозерське, вул.Шахтарська (Маяковського), ОСОБА_1 керував автомобілем LIFAN 520, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
На вказане рішення захисником Макєєвим О.В. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати, закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки суд не визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що робітниками поліції не зазначено причину зупинки ОСОБА_1 так як він не порушував вимоги ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог КУпАП, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем. Крім того, робітниками поліції не було запропоновано Барковцю пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтверджує факт керування транспортним засобом, відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та у закладі охорони здоров'я. Факт вказаної відмови зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність дій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги, щодо складання протоколу за ч. 1 ст.130 КУпАП на військовослужбовця ОСОБА_1 , не уповноваженою на те особою, зазначаю наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп'яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини на території військової частини або об'єктів, за що передбачена відповідальність за ст. 172-20 КУпАП, а не за ст. 130 КУпАП.
При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.
Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , безумовно є суб'єктом правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, тому огляд на стан сп'яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідність проведення огляду в особливому порядку.
Твердження апелянта, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння повинен був здійснюватися в порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП, ґрунтується на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено уповноваженою посадовою особою, відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП та підстав для визнання його недопустимим не вбачається.
Як вбачається з відеозапису адміністративного правопорушення, робітниками поліції в повному обсязі були виконанні вимоги ст. 266 КУпАП, а саме запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів та в медичному закладі охорони здоров'я, тому доводи про зворотне не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Доводи, щодо безпідставного зупинення ОСОБА_1 поліцейськими, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до відеозапису з бодікамери поліцейських ОСОБА_1 було зупинено 30.07.2025 року о 21-25 години під час дії в Донецькій області комендантської години, коли рух транспортних засобів забороняється.
Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України, військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.
У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що в даному випадку дії працівників поліції були законні, вони діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.
Крім того, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження доводи сторони захисту про не визнання судом першої інстанції вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення складений робітниками поліції відносно ОСОБА_1 , за вчинення ним правопорушення саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказане міститься в п. 8 (а.с.1)
У вступній частині постанови судом першої інстанції зазначено, що розглядається справа за адміністративним правопорушенням відносно ОСОБА_1 саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В мотивувальній частині постанови судом першої інстанції викладені всі обставини, докази і суть вчиненого правопорушення ОСОБА_1 саме за ч. 1 ст.130 КУпАП
Таким чином, суд першої інстанції, виклав всі необхідні обставини справи, надав їм належну оцінку та визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та наклав стягнення в межах санкції саме ч. 1 ст. 130 КУпАП,а тому постанова суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП
З матеріалів справи та відеозапису правопорушення вбачається, що робітниками поліції в повній мірі були роз'яснені ОСОБА_1 його права відповідно до ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, тому доводи апелянта є також безпідставними.
Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Макєєва О.В. без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя