Провадження № 11-сс/803/1859/25 Справа № 202/8811/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №42025041110000317 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 18 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, директора БО «БФ «Разом Ми Єдині», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 18 вересня 2025 року було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08-год. 40 хв. 15 листопада 2025 року.
Одночасно ОСОБА_9 визначено заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1514000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч) гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Слідчий суддя вважав, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_9 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважав за можливе відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України визначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1514000 грн., зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Зазначає, що прокурором не було доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисників та підозрюваного на підтримку доводів апеляційної скарги, які наполягали на її задоволенні, просили скасувати ухвалу слідчого судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, за приписами ст. 178 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного/обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного/обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного/обвинуваченого; його майновий стан та наявність у нього судимостей тощо.
Згідно ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Як зазначено у п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 є раніше не судимою особою, та санкція ч. 3 ст. 201-2 КК України, за якою йому повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Як зазначено у п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:
b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію ЄСПЛ, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, №182).
Згідно усталеної практики ЄСПЛ «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wloch v. Poland», п.109).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 201-2 КК України, всупереч твердженням сторони захисту, підтверджується наведеними в клопотанні слідчого, перевіреними під час судового розгляду слідчим суддею доказами, зокрема: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_9 , обл. №55/15/Д/1-4859т від 28.07.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 , обл. №55/15/Д/1-4860т від 28.07.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_9 , обл. №55/15/Д/1-5450т від 27.08.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_9 , обл. №55/15/Д/1-5241т від 01.08.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 , обл. №55/15/Д/1-5240т від 01.08.2025, якими підтверджується збір учасників злочину в офісному приміщенні, опломбування скриньок, підрахунок та розподіл грошових коштів отриманих в якості благодійних пожертв учасниками та співучасниками злочину; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: спостереження за особою ОСОБА_12 обл. №55/15/Д/1-5249т від 01.08.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: спостереження за особою ОСОБА_11 , обл. №55/15/Д/1-5250т від 01.08.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: спостереження за особою ОСОБА_13 обл. №55/15/Д/1-5248т від 01.08.2025, якими підтверджується факт збору грошових коштів у якості благодійних пожертв у вигляді благодійних пожертв у скриньки на яких міститься QR-код «Монобанку» для допомоги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України за заздалегідь визначеними ОСОБА_9 адресами значного скупчення людей; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій, а саме: зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_9 обл.№55/15/Д/1-4863т від 28.07.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій, а саме: зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 обл.№55/15/Д/1-4865т від 28.07.2025, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій, а саме: зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 обл.№55/15/Д/1-4864т від 28.07.2025, якими підтверджується спілкування між підозрюваними з приводу про суму зібраних грошових коштів у вигляді благодійних пожертв, звітування ОСОБА_12 , ОСОБА_13 перед ОСОБА_11 про суму зібраних пожертв у скриньки на яких містився QR-код «Монобанку» для допомоги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Отже, на переконання колегії суддів, фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є неспроможними.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування належним чином мотивовано слідчим суддею у своїй ухвалі. Зокрема, як зазначив слідчий суддя, про наявність існування вказаного ризику свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, місцезнаходження яких на теперішній час не встановлено, та/або надати відповідну вказівку підконтрольним йому особам.
Наявність ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, належно мотивовано слідчим суддею у своїй ухвалі. Так, підозрюваний ОСОБА_9 користується авторитетом серед інших підозрюваних та підпорядкованих йому осіб. Його вказівки, доручення та розпорядження неухильно виконувались іншими особами, в тому числі іншими підозрюваними. Підозрюваний ОСОБА_9 здійснював організаційно- контрольні та координаційні функції стосовно співучасників кримінального правопорушення, заради досягнення злочинної мети, і тому, знаходячись на свободі, може незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у провадженні. .
Також ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, що підтверджується проведеними зокрема негласними слідчими розшуковими діями відносно підозрюваного ОСОБА_9 , задокументовані численні факти вчинення ним злочину, які свідчать про систематичну умисну діяльність підозрюваного, пов'язану із бажанням швидкого незаконного збагачення за рахунок вчинення злочину.
Крім того, відносно підозрюваного ОСОБА_9 20.06.2023 року скерований до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307 КК України, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не стає та продовжує свою злочинну діяльність.
Інші ризики, передбачені ст. 177 КПК України слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, слідчий суддя, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_9 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у цьому злочині, та відомості про особу підозрюваного в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров'я, репутацію підозрюваного, майновий стан та сімейний стан, який раніше не судимий, та дійшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать його належної процесуальної поведінки та не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Крім того, слідчим суддею враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, під час воєнного стану, його суспільний резонанс, має місце виключний випадок, оскільки підозрюваний як організатор систематично з іншими встановленими та невстановленими особами незаконно використовував благодійні пожертви, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недоведеність існування підстав для обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. ст. 194, 196 КПК України, дійшов висновку про доцільність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Тому доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою та відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 18 вересня 2025 року відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 листопада 2025 року, з альтернативою внесення застави, - залишити без змін.
Ухала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4