печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49552/25-п
03 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомий;
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Учасники судового провадження:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
25.09.2025 о 00 год. 10 хв. у м. Києві по бульв. Лесі Українки, 36В ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що не підлягає державній реєстрації, а саме електросамокатом без н/з у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», результат огляду позитивний 1,20‰, (тест 1469). Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 категорично заперечив щодо визнання електросамоката транспортним засобом. В обґрунтування своїх доводів просив долучити письмові докази.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Європейським судом з прав людини при доведенні обставин справи активно застосовується стандарт «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України», рішення від 18.06.2015 у справі «Ушаков проти України», п. 86 рішення від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною «поза розумним сумнівом», версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння є адміністративним правопорушенням та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.п. 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп'яніння обов'язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції.
Встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КпАП України.
Отже, нормами законодавства передбачено, що лише у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відеозаписом з бодікамер інспекторів патрульної поліції № 472863, № 470437 зафіксовано як у ході спілкування з ОСОБА_1 , який керував електросамокатом без н.з. працівником поліції виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», на що останній погодився, пояснивши, що дійсно вживав алкоголь.
Також відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції оглянув прилад «Drager Alcotest 7510», надав для огляду ОСОБА_1 запакований мундштук за допомогою якого здійснюється перевірка на визначення стану алкогольного сп'яніння та у відповідності до вимог закону роз'яснив принцип та порядок проведення такої перевірки.
На відеозаписі зафіксовано невдалу спробу ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння без дотримання рекомендацій працівника поліції щодо правильності вимог продуття приладу «Drager Alcotest 7510».
Також, відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 після невдалої спроби пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Після продуття, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 результати огляду - 1,20‰, що перевищують допустиму норму. ОСОБА_1 жодних заперечень з приводу результатів огляду на стан сп'яніння не висловив. (00:15:25 хв. відеозапису).
Свою згоду з результатами огляду ОСОБА_1 засвідчив підписом у чеку приладу «Drager Alcotest 7510».
Відтак, оскільки ОСОБА_1 не заперечував проти результатів проведеного огляду, відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції у працівників патрульної поліції були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 на проведення огляду у заклад охорони здоров'я.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464237 ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів про суттєві порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення та вимоги ч. 2 ст. 251, ст.ст. 256, 252, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Що стосується заперечень ОСОБА_1 щодо визнання електросамоката транспортним засобом, суд вважає їх неспроможними з огляду на таке.
Диспозиція ст. 130 КУпАП окрім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів з ознаками алкогольного сп'яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів».
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Відтак, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX відносить самокати та моноколеса до транспортних засобів.
За такого, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться в:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464237 від 25.09.2025;
-результатах проведення тесту на стан алкогольного сп'янінні за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» № ARMF-0296», результат огляду позитивний 1,20‰, (тест 1469);
-акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 25.09.2025;
-відео з бодікамери інспектора патрульної поліції № 472863, № 470437.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши долучені до матеріалів справи докази, суд приходить до висновку, про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника, а тому, вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 279, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА