печерський районний суд міста києва
757/19987/25-к
1-кс-37686/25
13 жовтня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду судового провадження № 757/19987/25-к за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 від 11.04.2025 про закриття кримінального провадження №62024100120000863 від 29.10.2024,
У провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду судового провадження № 757/19987/25-к за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 від 11.04.2025 про закриття кримінального провадження №62024100120000863 від 29.10.2024.
В обґрунтування відводу заявник вказує, що слідчим суддею ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 приймались незаконні рішення у кримінальному провадженні № 12024000000000253, у зв'язку з чим, в останнього виник сумнів в неупередженості слідчого судді.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
08.10.2025 ОСОБА_3 подав до суду клопотання про закриття провадження у судовій справі № 757/19987/25-к.
Слідчий чи прокурор в судове засідання не з'явились, заяви чи клопотання на адресу суду не надходили.
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши матеріали провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Заявник вказує, що слідчим суддею ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 приймались незаконні рішення у кримінальному провадженні № 12024000000000253, у зв'язку з чим, в останнього виник сумнів в неупередженості слідчого судді, проте доказів в обґрунтування свого твердження не навів та не надав.
Наряду з вказаним, під час судового розгляду даної заяви за наданими матеріали, також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді скарги.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Таким чином, суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя,
Заяву залишити без задоволення.
Ухвала судді не підлягає оскарженню.
Суддя ОСОБА_1