Справа № 204/8612/25
Провадження №2-во/204/120/25
іменем України
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого - судді Книш А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про виправлення описки в рішенні Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16 жовтня 2025 року, в якій просила виправити неточність (описку) в описовій частині рішення суду зазначивши, що «Позивач подав уточнення до позовної заяви, у якому підтвердив, що не претендує на поділ майна, набутого під час шлюбу, а відповідач у відзиві не заперечував щодо такого уточнення» та «Прізвище позивача залишити незмінним « ОСОБА_3 »». На обґрунтування заяви зазначає, що під час розгляду справи позивач подала уточнення до позовних вимог, у якому підтвердила, що не претендує на поділ майна, набутого під час шлюбу, та просила врахувати це при розгляді справи по суті. Відповідач у свою чергу у відзиві на позовну заяву також послався на те, що не заперечує щодо уточнення позивача про поділ майна. Однак, у описовій частині рішення суду не було відображено зазначене, що призвело до неповного викладення фактичних обставин справи. Крім того, в рішенні суду в описовій частині не зазначено щодо прізвища позивача.
Вирішуючи заяву позивача про виправлення описки судом ураховуються такі обставини.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20 серпня 2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28 серпня 2025 року до суду надійшла уточнена позовна заява, у якій позивач просила внести уточнення до позовних вимог, а саме підтвердила, що не претендує на розподіл майна, нажитого під час шлюбу.
03 вересня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача, у якому він, у тому числі, зазначив, що з обставинами, котрі викладені позивачем у позовній заяві, та з урахуванням уточнення щодо майна, погоджується.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено; шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 24 листопада 2007 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1146, розірвано та розподілено судові витрати.
В описовій частині указаного рішення суду не зазначено про надходження від позивача уточненої позовної заяви та щодо зазначення у відзиві відповідача про його погодження, у тому числі, з уточненням позивача щодо майна.
Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Отже, правила вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначені у заяві ОСОБА_1 аргументи не свідчать про наявність у рішенні Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16 жовтня 2025 року описок чи помилок в розумінні статті 269 ЦПК України, вони не впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Отже суд не допустив істотної описки чи помилки, як помилково вважає заявник.
Суд звертає увагу, що подання позивачем заяви під назвою «Уточнення позовних вимог», у яких вона вказала, що не претендує на розподіл майна, нажитого під час шлюбу, не свідчить про уточнення позовних вимог у даній справі, оскільки позовні вимоги залишилися незмінними.
Позивач, подавши заяву про виправлення описки, фактично просить посвідчити угоду між нею та відповідачем щодо відсутності між ними спору щодо поділу майна, набутого ними під час шлюбу, що є недопустимим та не є опискою у розумінні статті 269 ЦПК України.
Сам факт подачі таких заяв сторонами у справі про розірвання шлюбу не має значення для розгляду справи по суті та судом не оцінюється.
Щодо не зазначення в описовій частині щодо прізвища позивача суд зазначає наступне. Відповідно до заяви про виправлення описки, позивач зазначає, що просила прізвище залишити незмінним « ОСОБА_3 ». Однак, ні в позовній заяві, ні в заяві про уточнення позовних вимог, позивач щодо залишення її прізвища незмінним не зазначала.
Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16 жовтня 2025 року питання щодо відновлення дошлюбного прізвища позивача не вирішувалося, а тому позивач продовжує надалі іменуватися прізвищем " ОСОБА_3 ".
За таких обставин у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про виправлення описки слід відмовити.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий