Провадження № 33/821/476/25 Справа № 709/1043/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Левченко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
31 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 709/1043/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,6 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 09.06.2025 о 20 год 11 хв в с-щі Чорнобай по вул. Б. Романицького керував автомобілем ВАЗ 21121 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», результат якого склав 2.10 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі відмовився, що зафіксовано на камеру поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.08.2025 через допущені порушення норм матеріального та процесуального права, закривши провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стверджує, що судом залишено поза увагою той факт, що він спочатку дійсно відмовився від проведення освідування в лікарні, однак у подальшому наполягав на цьому, що може підтвердити його теща ОСОБА_2 , яка була присутня під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, вказує на те, що його освідування працівником поліції проведене з порушенням Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки при висловленій ним незгоді з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, йому було відмовлено провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з'явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Солод В.М., які не повідомили про поважні причини свого не прибуття, що, з огляду на приписи ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду по суті заявлених апеляційних вимог.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
27.10.2025 на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від поданої ним апеляційної скарги, яка підтримана його захисником - адвокатом Солодом В.М.
Оскільки чинним КУпАП не передбачено відмови особи від поданої апеляційної скарги та подальших дій суду за результатами розгляду такої відмови, діючи в межах повноважень, передбачених ч. 8 ст. 294 КУпАП, уважаю за доцільне апеляційні вимоги ОСОБА_1 розглянути по суті.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та обміркувавши над доводами апеляційної скарги прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не належить, з огляду на таке.
Статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порушення цієї заборони тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.
Уважаю, що висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , викладену в апеляційній скарзі, про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема, даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 356837 від 06.06.2025, складеного поліцейським ВПД № 2 (смт Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Лисенком Є.М., яким зафіксовано обставини допущеного водієм ОСОБА_1 порушення п. 2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапорта працівника поліції про те, що на лінію 102 надійшло повідомлення про зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння від 09.06.2025;
- роздруківки тесту № 4362 від 09.06.2025 проведеного щодо ОСОБА_1 , з результатом 2.10 проміле;
- акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного у зв'язку із виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння;
- відеозапису, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та подальше проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер.
Підстав уважати, що протокол про адміністративне правопорушення є незаконним і складений безпідставно, суд апеляційної інстанції не вбачає. Такий протокол відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно підтверджуються сукупністю інших доказів, наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції процедури освідування на стан сп'яніння, оскільки він, будучи незгодним з результатами відповідного тесту, наполягав пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак йому було відмовлено в такому праві, визнаються необґрунтованими, такими, що не узгоджуються з наявними в справі доказами.
Відповідно до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. №1452/735 та зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 7 розділу І такої Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що після проведеного поліцейським огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотесту, останньому запропоновано пройти відповідний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, на що він відмовився.
Наведене також підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, якими безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для правильного встановлення обставин справи, в тому числі факт запинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , роз'яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, його огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу Драгер, результати такого огляду, роз'яснення можливості пройти огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Даних про те, що ОСОБА_1 висловлював незгоду з результатом проведеного освідування на місці зупинки транспортного засобу або наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров'я, відеозаписом не зафіксовано та з інших матеріалів справи не вбачається.
З огляду на наведене, доводи ОСОБА_1 про те, що працівником поліції йому було відмовлено пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оцінюю критично, як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до переконливого висновку, що наявні у справі докази, якими суд обґрунтовував постановлене рішення, є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності, поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вимогам ст. 33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.08.2025 щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить останній, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба