Справа № 304/2172/25 Провадження № 3/304/1107/2025
06 листопада 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, мешканця АДРЕСА_1 , робітника ТОВ «ПМЗ», громадянина України,
за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 009469Е від 19 вересня 2025 року видно, що того ж дня о 12.30 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий в межах контрольованого прикордонного району уповноваженими посадовими особами НОМЕР_1 прикордонного загону на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області на відстані 7 000 м до державного кордону у напрямку 202 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у пішому порядку в умовах воєнного стану, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Зазначені дії ОСОБА_1 помічником начальника відділу з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП як ті самі дії (перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади), вчинені групою осіб.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, просив врахувати письмові пояснення, направлені його роботодавцем, та закрити провадження у справі стосовно нього через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
Так, напередодні, до суду подано пояснення від ТОВ «ПМЗ», в яких представник товариства вказує на те, що ОСОБА_1 23 вересня 2025 року прийнятий на роботу до ТОВ «ПМЗ» на посаду учень терміста, 2 р. Так само у вересні цього року, товариство направило ОСОБА_1 та ще одного працівника ОСОБА_3 до Перечинської лікарні для проходження медичного обстеження, які у подальшому були затримані представниками прикордонної служби біля приміщення лікарні за спробу незаконного перетину державного кордону України, на підставі чого відносно них було складено протокол про адміністративне правопорушення. Просить суд врахувати, що ОСОБА_1 згідно наказу № 193-т/д-0000-00663 від 22.09.2025 працює на ТОВ «ПМЗ на посаді учня терміста, 2 р.; тимчасово проживає у хостелі за адресою: АДРЕСА_1 ; згідно з даними «Резерв+» має оновлені всі дані, категорія обліку - призовник (не підлягає мобілізації за віком); на підставі рішення Державної прикордонної служби України про надання дозволу на в'їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу № 27981 має дозвіл на в'їзд, перебування і пропуск у прикордонну смугу, а відтак ОСОБА_1 має всі належним чином оформлені документи, перебуває на військовому обліку та не мав наміру вчиняти правопорушення та перетинати кордон України.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення та подані письмові пояснення, суддя прийшов до такого висновку.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 009469Е від 19 вересня 2025 року, громадянин України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме о 12.30 год 19 вересня 2025 року був виявлений та затриманий в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району на відстані 7 000 м до державного кордону у напрямку 202 прикордонного знаку під час спроби незаконного перетину державного кордону в умовах воєнного стану з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у пішому порядку.
Так, згідно з протоколом ОСОБА_1 ставиться у провину порушення ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», однак не вказано, які саме положення порядку перетинання державного кордону порушено та які конкретні дії ним вчинено в порушення цих статей.
Крім цього інспектором Кирилюком О.І. при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 не дотримано вимог закону щодо конкретного викладення у протоколі обставин правопорушення, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, а саме сформульовано склад адміністративного правопорушення, що не відповідає змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 та яка передбачає дії, визначені у ч. 1 статті, якщо такі вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Натомість до протоколу не додано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення у складі групи осіб або ж його протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
За таких обставин неконкретизованість протоколу є неприпустимою та вказує на те, що протокол є цілком необґрунтованим з точки зору юридичної визначеності.
На думку суду, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, а також рапорт інспектора прикордонної служби ОСОБА_4 та Схема затримання громадянина України самі по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інших беззаперечних доказів, в тому числі відео чи фото доказів, або ж письмових пояснень особи, якій ставиться у провину вчинення даного правопорушення та особи (осіб), що перебували у складі групи, та які б вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Виходячи з положень частини 2 статті 204-1 КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону даного правопорушення складає перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України; перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів; перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади - вчинене групою осіб.
Так, ОСОБА_1 був затриманий інспектором прикордонної служби на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району за намір незаконно перетнути державний кордон України в Словацьку Республіку на напрямку 202 п/зн на відстані 7 000 м до Державного кордону України.
У той же час у судовому засіданні встановлено, що наміру перетинати державний кордон поза встановленим пунктом пропуску ОСОБА_1 не мав, його разом з ОСОБА_3 затримали у місті Перечин біля міської лікарні, куди вони були направлені роботодавцем задля проходження медичного огляду.
Суддя також приймає до уваги, що тільки перебування особи на певній відстані біля державного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон. У даному випадку ОСОБА_1 був затриманий у місті Перечин Ужгородського району Закарпатської області на відстані 7 000 м від лінії державного кордону, що у зв'язку з відсутністю інших доказів, викликає обґрунтовані сумніви у його намірі незаконно перетнути Державний кордон України.
З огляду на викладене суддя вважає, що доказів того, що дії ОСОБА_1 яким-небудь чином були спрямовані на спробу незаконного перетину Державного кордону України, в тому числі у складі групи осіб, матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.