Справа № 304/2406/25 Провадження № 3/304/1228/2025
06 листопада 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 941039 від 24 жовтня 2023 року, о 22.39 год 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 насильство у сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 липня 2024 року матеріали вказаної справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були повернуті на доопрацювання до органу Національної поліції, який надіслав протокол.
Двадцять першого жовтня 2025 року вказані матеріали знову направлені до суду для розгляду по суті з листом, в якому зазначено, що працівниками відділення поліції було втрачено оригінал адміністративного протоколу ВАВ № 941039 від 24.10.2023 відносно ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому заступник начальника поліції просить розглянути даний протокол по належно завіреній його копії, при цьому вказуючи на те, що відносно дій окремих працівників відділення поліції, які втратили бланкову продукцію, вирішується питання про проведення службового розслідування.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 визначено головуючим суддею Вікторію Миколаївну Гевці.
У той же час в автоматизованій системі документообігу суду міститься розпорядження керівника апарату Перечинського районного суду від 22 жовтня 2025 року № 18 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», за змістом якого призначено повторний автоматизований розподіл судової справи відповідно до п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 (підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: недопустимість повторної участі судді в розгляді справи відповідно до засад використання автоматизованої системи документообігу суду), визначено нового суддю для розгляду даної справи ОСОБА_3 ; суддю Гевці В.М. вилучено (замінено).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомляв, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно із ст. 7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, надає кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Як роз'яснено в п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року, строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
У постанові від 11 липня 2018 року в справі № 308/8763/15-а (провадження №К/9901/12342/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію, згідно з якою визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Також під час розгляду даної справи суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Fedorovych VOLKOV v. Ukraine, заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
Положення ч. 2 ст. 38 КУпАП (у редакції Закону, що діяв на час вчинення правопорушення) визначають, що адміністративне стягнення може бути накладено судом (суддею) не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Оскільки дана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла у провадження судді після повторного автоматизованого розподілу судової справи 22 жовтня 2025 року, тобто далеко поза межами строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, при цьому засобами поштового зв'язку повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи не виявилося можливим, відтак на даний час з дня вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, тому суддя вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити.
Керуючись ст. 7, 9, 277, 278-280, 283, 285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.