Справа № 154/117/25 Провадження №33/802/713/25 Головуючий у 1 інстанції:Вітер І. Р.
Доповідач: Клок О. М.
05 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кібальника В.П. (в режимі відеоконференції), розглянувши подану ним апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 16 грудня 2024 року о 21 годині 54 хвилин, у с. Фалемичі на блокпосту на автодорозі Н-22, керував транспортним засобом «Peugeot 307» реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та координація рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі- ПДР), і такі його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Він же 01 січня 2025 року о 19 годині 53 хвилин, на вулиці Ковельській у м. Володимирі, керував транспортним засобом «Peugeot 307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР, і такі його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Він же 03 січня 2025 року о 13 годині 20 хвилин, на вулиці Миколаївській у м. Володимирі, керував транспортним засобом «Peugeot 307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР, і такі його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Він же 05 січня 2025 року о 00 годин 28 хвилин, на вулиці Драгоманова у м. Володимирі, керував транспортним засобом «Peugeot 307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР, і такі його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП постановами суду від 29 січня та 13 лютого 2025 року, вказані справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднані у одне провадження.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисником Кібальником В.П. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій він вказує на її незаконність через невідповідність висновків судді фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Стверджує про відсутність у матеріалах даної справи витягу з договору який, у обов'язковому порядку додається до ордера, що є порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також вказує, що суддя не допитав у якості свідка інспектора СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 , який не зафіксував факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , і така його неоднозначна та непослідовна позиція порушує принцип рівності надання доказів у суді. Звертає увагу на те, що його, як захисника, неприбуття до суду 02 жовтня 2025 року було поважним, через перебування на лікуванні, проте безпідставно не було враховано суддею. У зв'язку із цим, просить постанову судді від 02 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі стосовно нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Кібальника В.П., доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови вжиття судом заходів для її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи, і за наявності даних про таке її сповіщення, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Установлено, що розгляд даної справи у суді першої інстанції 02 жовтня 2025 року відбувся у відсутності ОСОБА_1 , який свою участь, при розгляді даної справи у суді, забезпечив присутністю захисника Кібальника В.П.
Своє рішення про розгляд даної справи у їх відсутності, суддя мотивував тим, що судові засіданні відкладались двадцять разів, і у кожного випадку, виключно за клопотанням захисника, який 02 жовтня 2025 року подав на адресу суду аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи з підстав його госпіталізації, проте жодних підтверджуючих документів суду не надав, окрім інформаційної пам'ятки про направлення на стаціонарне лікування загального профілю, яка цілком підставно була оцінена суддею, як неналежний доказ його фактичної госпіталізації або ж наявності у нього будь-якого захворювання.
Усе описане вище, підтверджується матеріалами даної справи. Водночас, апеляційний суд погоджується із доводами судді про те, що ОСОБА_1 був забезпечений можливістю у реалізації своїх процесуальних прав, у тому числі, права на захист, через адвоката Кібальника В.П., твердження якого про ненадання ним же усіх належних документів, з метою представництва інтересів першого, при розгляді даної справи у суді, очевидно свідчить не на користь особи, інтереси якої він представляє та суперечить засадам інституту захисту, як такого.
Упродовж достатньо тривалого розгляду даної справи, починаючи з грудня - січня 2025 року до жовтня 2025 року, ОСОБА_1 та його захисник, не висловили своєї позиції по суті вчиненого, тоді як останній не надав суду належних та допустимих доказів про реальне існування поважних причин неявки до суду, об'єктивному та у розумні строки розгляду даної справи не сприяв, навпаки, зловживаючи своїми процесуальними правами, вчиняв дії, спрямовані на затягування її розгляду. Не з'явився ОСОБА_1 на розгляд даної справи і в суд апеляційної інстанції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З огляду на викладене, ураховуючи положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, підстав стверджувати, що розгляд даної справи, без наявності на це вагомих процесуальних підстав, проведено у відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кібальника В.П. чим, безумовно, порушено право першого на захист, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.
Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного сп'яніння є, зокрема, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 7 Розділу ІІІ цієї Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, згідно із ознаками такого стану.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою правопорушення - відмова від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції належними та допустимими доказами.
Зокрема, протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 198128 від 16 грудня 2024 року, серії ЕПР1 № 3210537 від 01 січня 2025 року, серії ААД № 061708 від 03 січня 2025 року, серії ЕПР1 № 213055 від 05 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якими зафіксовано наявні у нього ознаки наркотичного сп'яніння, на момент зупинки транспортного засобу під його керуванням поліцейськими, а також відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у найближчому закладі охорони здоров'я.
Його вина у вчиненому також доводиться направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Володимирське ТМО», у яких також зафіксовано відмову від проходження такого огляду, письмовими розписками із зобов'язанням ОСОБА_1 не керувати будь-якими транспортними засобами до повного витверезення та/або передачі транспортного засобу тверезому водію, також даними довідки інспектора САП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Вікторії ФЕДОРУК, якими стверджується факт одержання ним посвідчення водія серії НОМЕР_2 , за місцем проживання, що цілком підставно було враховано суддею при накладенні на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів камер інспекторів поліції, які значаться як додатки до протоколів про адміністративне правопорушення таз урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належними та незалежними від будь-якого суб'єктивного сприйняття доказами вини ОСОБА_1 , за кожним із епізодів вчиненого окремо, логічно та послідовно стверджуються фактичні обставини вчиненого, зокрема керування ним транспортним засобом, виявлення поліцейськими у нього ознак наркотичного сп'яніння та доведення їх до його відома, а також, у кожному разі, його чіткі та однозначні відмови, на вимоги поліцейських, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у найближчому закладі охорони здоров'я.
По кожному із епізодів даних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, також були підтверджені допитаними в судовому засіданні поліцейськими.
За клопотанням захисника, для дачі пояснень, також викликався поліцейський Плевако В.В., явка якого до суду не була забезпечена через його переведення до Луцького РУП ГУНП у Волинській області. А після надходження такої інформації, захисник більше до суду не з'явився, через що та, зважаючи на належну доказову базу, суд розглянув справу у відсутності даного поліцейського. Окрім того, стосовно фактичних обставин вчиненого конкретно за цим епізодом, суд заслуховував пояснення іншого поліцейського - ОСОБА_3 , який безпосередньо оформляв протокол стосовно нього, а факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , за обставин місця та часу, зазначених у протоколі серії ЕПР1 № 213055 від 05 січня 2025 року, що заперечується захисником, також стверджується відеозаписами, як із відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, так і з нагрудних відеореєстраторів камер інспекторів поліції, на яких чітко видно, як транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 перебуває в русі, і така обставина не заперечується ним, після зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Ураховуючи усе вищевикладене у своїй сукупності та взаємозв'язку, вважаю висновки судді про порушення водієм пункту 2.5 ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння, правильними.
Відтак, висновки судді, викладені у оскаржуваній постанові, є цілком законними та обґрунтованими, стверджуються сукупністю зібраних доказів, які є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, установлених судом, що є підставою для залишення апеляційної скарги, поданої захисником Кібальником В.П. в інтересах ОСОБА_1 , без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Кібальника В.П., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року стосовно нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: