Справа № 761/36790/23
Провадження № 2-др/761/246/25
03 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,
при секретарі: Губенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по справі №761/36790/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,-
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20.08.2025 року у справі № 761/36790/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,- задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 54 308,65 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на проведення експертного дослідження 12 213 грн. 50 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на проведення Звіту про оцінку у сумі 5000,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
16.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича надійшла заява, відповідно до якої останній просив прийняти додаткове рішення суду, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 за прострочення виконання зобов'язань: 3% річних за період 26.07.2023 року по 09.10.2023 року в сумі 339,24 грн., та пені з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 4 844,63 грн.
Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату та час повідомлені належним чином.
Так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву, надані до неї докази та матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися от певної дії, а стягувач має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Приписи ст. 625 ЦК України застосовуються у деліктних зобов'язаннях щодо відшкодування шкоди, що підтверджується постановою Великої Палати Верховного суду України по справі №686/21962/15-п прийнятою 16.05.2018 р., постановою Верховного суду України по справі №456/3525/15 прийнятою 13.02.2019 р., постановою Верховного суду України по справі №758/9445/16-ц прийнятою 11.02.2019 р.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Така правова позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц, пр. № 14-16цс18).
Частиною першою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частин другої та третьої статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у сумі 54 308,65 грн. не виконав, суд дійшов висновку, що за порушення (прострочення) виконання грошового зобов'язання за період з 26.07.2023 року по 0910.2023 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 3% річних за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 339,24 грн. та пеня за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 4 844,63 грн.
Враховуючи вищевикладене та оскільки при ухваленні рішення не вирішено вказану вимогу, що унеможливлює належне виконання такого, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по справі №761/36790/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по справі №761/36790/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) 3% річних за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 339,24 грн. та пеню за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 4 844,63 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: