СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25770/25
пр. № 1-кп/759/2030/25
06 листопада 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080002870 від 20.09.2025, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого на посаді водія в АТ «Укрпошта», з середньою освітою, одруженого, такого, що має на утриманні неповнолітню дитину з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
19.09.2025 приблизно о 20 год. 17 хв. за адресою: м. Київ, бульвар Жуля Верна, 7 в складі екіпажу патруля «Рубін-0805», інспектором взводу №1, роти №5, батальйону №3, полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 та поліцейським взводу №2, роти №5, батальйону №3, полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_6 , які є службовими особами, був зупинений транспортний засіб «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався під керуванням ОСОБА_3 , за порушення п. 2.3«в» Правил дорожнього руху у зв'язку з порушенням правил користування ременем безпеки.
Після зупинки ОСОБА_7 підійшов з боку до ОСОБА_8 , представився та роз'яснив водію причини зупинки, після чого ОСОБА_9 підійшов до багажного відділення свого транспортного засобу, відкрив його та надав документи поліцейським. В ході складання постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил користування ременем безпеки ОСОБА_6 представився та повідомив, що згідно зі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» розмова записується, після чого помітив, що мовлення ОСОБА_8 є нечітким, про що повідомив водію та попросив говорити голосніше та чіткіше. В подальшому, після огляду документів ОСОБА_6 підійшов ближче до ОСОБА_8 та задав йому питання, чи не вживав той алкогольні напої, на що останній спочатку відповів, що не вживав, а після того, як його ОСОБА_6 попросив дмухнути, заявив, що випив трішки вина, на пропозицію ОСОБА_10 пройти огляд на стан сп'яніння відмовився.
В ході спілкування ОСОБА_9 неодноразово пропонував домовитися ОСОБА_11 , щоб його не притягували до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився, після чого у ОСОБА_8 , який усвідомлював, що його буде притягнено до відповідальності за вказане адміністративне правопорушення, виник умисел, спрямований на пропозицію та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою дії в його інтересах, з використанням влади та службового становища, а саме за непритягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З метою реалізації свого умислу, спрямованого на пропозицію надати та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в його інтересах, приблизно о 20 год. 20 хв. 19.09.2025 ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що інспектор взводу №1, роти №5, батальйону №3, полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_7 є службовою особою органу Національної поліції України, оскільки той перебував в однострої, представився та мав при собі нагрудний жетон, в посадові обов'язки якого входить робота пов'язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, діючи умисно, з мотивів запобігання настання негативних правових наслідків для себе, з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, перебуваючи за адресою: м. Київ, бульвар Жуля Верна, 7, знаходячись поруч з автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , висловив словесну пропозицію надати ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 2000 гривень за непритягнення його до адміністративної відповідальності, на що останній відмовився.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись поруч з автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 за вказаною адресою, приблизно о 20 год. 21 хв. 19.09.2025 ОСОБА_9 запропонував поліцейським вимкнути нагрудні камери відеоспостереження, після чого висловив словесну пропозицію надати ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 2000 гривень за непритягнення його до адміністративної відповідальності, тим самим здійснивши пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, на що останній відмовився.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_8 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися у висловленні пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_12 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України відноситься до нетяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_8 , який працевлаштований, судимості не має, має на утриманні неповнолітню дитину з інвалідністю, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлені.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 369 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не подавався.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Речові докази:
-банківську картку «Raiffeisen Bank» № НОМЕР_2 , приєднану до матеріалів кримінального провадження - повернути власнику ОСОБА_3 ;
-DVD-R диск з відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_13