СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13031/25
пр. № 2/759/6005/25
06 листопада 2025 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши у спрощенному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, суд -
У червні 2025 року позивачка звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 жовтня 2024 року ОСОБА_2 о 12 годині 45 хвилин керуючи автомобілем «Renault Kerax» дн.з НОМЕР_1 рухався по вул Миру в м. Києві при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Мегsedes-benz» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого було пошкоджено транспортні засоби.
В подальшому відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за результатами розгляду адміністративної справи 12 грудня 2024 року постановою Святошинського районного суду відповідача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення.
Відповідно до Звіту «N208/11/24 від 07.11.2024 року вартість матеріального збитку спричиненого ДТП складає 221 295 гривень 61 коп.
Після вказаного ДТП позивач звернулась до ПАТ «Страхова компанія «УСГ» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. За результатами розгляду страхового випадку позивачу було відшкодовано граничну суму, яка складає 156 800 гривень.
Сума матеріального збитку, що не була відшкодована позивачу становить 64 595,61 грн., яка складається із 221 395,61 грн. - 156 800 грн.(страхове відшкодування) = 64 595,61 грн., 4500 грн. - оплата за проведення оцінки матеріального збитку, 1540 грн. оплата з послуг евакуатора автомобіля, яку позивачка просить суд стягнути із відповідача.
16.06.2025року ухвалою суду справу прийнято до свого провадження та прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу чиїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні правовідносини.
Судом встановлено, що 29 жовтня 2024 року ОСОБА_2 о 12 годині 45 хвилин керуючи автомобілем «Renault Kerax» дн.з НОМЕР_1 рухався по вул Миру в м. Києві при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Мегsedes-benz» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого було пошкоджено транспортні засоби.
Судом встановлено, що відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за результатами розгляду адміністративної справи 12 грудня 2024 року постановою Святошинського районного суду відповідача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення.
Судом встановлено, що відповідно до Звіту «N208/11/24 від 07.11.2024 року вартість матеріального збитку спричиненого ДТП складає 221 295 гривень 61 коп.
Судом встановлено, що позивач звернулась до ПАТ «Страхова компанія «УСГ» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. За результатами розгляду страхового випадку позивачу було відшкодовано граничну суму, яка складає 156 800 гривень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових виплат), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до ст. 6 вказаного Закону страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місяця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
Отже, судом встановлено, що позивач отримав від ПАТ «Страхова компанія «УСГ» частину страхового відшкодування на погашення завданих йому матеріальних збитків у зв'язку із пошкодженням належного їй автомобіля в розмірі 156 800 грн. та проведеною експертизою встановлено, що остаточна сума матеріального збитку, завданого позивачу у зв'язку із пошкодженням її автомобіля складає 221 395,61грн.
Таким чином, розмір недоплаченого відшкодування матеріального збитку склав 64 595,61 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальнику неустойки, розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди , підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої Страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 81, 137,174, 178, 279, 280 ЦПК України, ст. ст. 23, 979, 1167, 1194 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 8, 9, 20,25, 29, 36 Закону України «Про страхування», ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду у розмірі 70 636,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Л.М. Шум