Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16472/25
21 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, у кримінальному провадженні № 12025100070001669 від 23.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025100070001669, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2025, про продовження строку покладених обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП, за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100070001669, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
23.07.2025 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , який перебував за адресою м. Київ, вул. Сергія Данченка, 3, приблизно о 04 год. 00 хв., на грунті раніше виниклих особистих неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Так, ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, дістав із власного транспортного засобу марки «Subaru» моделі «Legacy», д.н.з. НОМЕР_1 пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами несмертельної дії «ФОРТ12Р» № НОМЕР_2 . Після чого, ОСОБА_4 , тримаючи у руках пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами несмертельної дії «ФОРТ12Р», підійшов та зупинився перед транспортним засобом марки «Mitsubishi» моделі «Pajero», д.н.з. НОМЕР_3 , у салоні якого на водійському сидінні знаходився ОСОБА_7 , таким чином перешкоджаючи його руху уперед.
Після цього ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, а саме дворі багатоквартирного будинку, у нічний час доби, у період дії комендантської години, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а саме пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами несмертельної дії «ФОРТ12Р» № НОМЕР_2 , діючи з особливою зухвалістю, що виразилося у безпричинному пошкодженні чужого майна, здійснив 14 пострілів у напрямку транспортного засобу марки «Mitsubishi» моделі «Pajero», д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого пошкодив лобове скло вказаного автомобіля, а також порушив спокій громадян та загальноприйняті норми поведінки у суспільстві.
Після вчинення вказаних хуліганських дій ОСОБА_4 місце вчинення злочину покинув.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання до 7 років позбавлення волі.
24.07.2025, відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.09.2025. Останній звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі 60560,00 грн.
Одночасно з тим, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва (у справі № 758/11096/25), в разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурорі чи суду 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно продовжити строк дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_4 .
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 17.09.2025 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.
03.10.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування. 21.10.2025 завершено ознайомлення стороною захисту із вказаними матеріалами.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно продовжити термін дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків в межах застосування запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; можливості впливати на свідків та потерпілого з метою зміни показів в частині фактичних обставин.
У органу досудового слідства є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання до 7 років позбавлення волі. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що останній може вчинити спроби переховування від органу досудового розслідування та/або суду, що в свою чергу буде негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду. Крім цього, слід зазначити, що підозрюваний не має офіційного місця роботи.
Крім цього, на той факт, що підозрюваний чинитиме незаконний вплив на свідків та потерпілого, свідчить те, що останній особисто знайомий із потерпілим ОСОБА_7 , та з матеріалів, що є додатками до вказаного клопотання ознайомлений із місцем фактичного проживання потерпілого та свідків, які проживають у тому ж будинку, що і підозрюваний ОСОБА_4 . Показання свідків та потерпілого є важливими для доказування. Усвідомлюючи вищевказані обставини підозрюваний шляхом шантажу, умовлянь, погроз може чинити тиск на потерпілого та свідків з метою зміни чи відмови останніми від дачі показань. Показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Вплив на потерпілого та свідків матиме негативні наслідки для досудового розслідування та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності.
Також, на той факт, що підозрюваний може перешкоджати кримінальну провадженню іншим чином є процесуальна поведінка сторони захисту, а саме систематичне неприбуття захисників для проведення запланованих слідчих дій, або їх перенесення. Відсутність обов'язку підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора чи суду, істотно підвищить ризик не прибуття останнім до органу досудового розслідування для проведення слідчих чи процесуальних дій.
Також слід зазначити, що характер вчинених злочинних дій підозрюваного ОСОБА_4 свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону, а також найвищої цінності - людського життя та здоров'я, їх недоторканості.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу підозрюваного. Таким чином, орган досудового розслідування має всі підстави вважати, що відсутність обмежень у вільному пересуванні надасть можливість підозрюваному продовжувати вчиняти злочини.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав просив задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання прокурора; вказали, що підозрюваний не порушував жодного обов'язку, тому наведенні прокурором ризики є необґрунтованими.
Заслухавши сторони, дослідивши додані до клопотання матеріали, якими обґрунтовуються викладені доводи, суд дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище. Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Суд також звертає увагу на те, що термін «обґрунтована підозра», відповідно до практики Європейського суду з прав людини означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із тим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Статтею 177 КПК України визначено мету і підстави застосування запобіжних заходів:
1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність окремих ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчим суддею встановлено, що зазначені ризики зі спливом часу не зменшились та існують і на теперішній час, а обставини, якими було обґрунтоване продовження запобіжного заходу, свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам у разі непродовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки останній у такому випадку матиме змогу вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення встановлення об'єктивної істини по даному кримінальному провадженню.
Частиною 5 ст. 194 КПК України встановлено перелік обов'язків, які слідчий суддя, суд покладають на підозрюваного у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк, не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Враховуючи вік, стан здоров'я та сімейний стан підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; відсутність у підозрюваного офіційного місця роботи; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва про продовження строку покладених на підозрюваного обов'язків задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, покладених ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.07.2025 (у справі № 758/11096/25), в останнє продовжені ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19.09.2025 (у справі № 758/14715/25) на ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025100070001669 від 23.07.2025, - задовольнити.
Продовжити строком до 08.11.2025 включно стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час;
- не відлучатися з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розписку копію ухвали про продовження строку дії обов'язків.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1