печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45104/25-к
пр. 1-кс-38115/25
22 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчих Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у межах кримінального провадження № 42025000000000190 від 06.03.2025, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна,
12.09.2025 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , яку 17.09.2025 передано слідчому судді ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, у межах кримінального провадження № 42025000000000190 від 06.03.2025, що полягає у неповерненні майна вилученого 01.09.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 01.09.2025 проведено обшук за вказаною адресою, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2025 у справі №757/39070/25-к, в ході проведення якої вилучено майно заявника, однак дозвіл на вилучення ухвалою слідчого судді про обшук не надавався. З огляду на відсутність ухвали про накладення арешту, зазначене майно набуває статусу тимчасово вилученого та, відповідно, підлягає поверненню його законному володільцю.
Особа, що подала скаргу, в судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином. Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення відповідно до яких просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що органом досудового розслідування направлено клопотання про накладення арешту на майно, щодо повернення якого наполягає заявник, яке наразі перебуває на розгляді у слідчого судді, а питання щодо арешту майна по суті ще не вирішено.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000190, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2025 у справі №757/39070/25-к надано дозвіл на проведення обшуку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, речей та документів, а саме:
- носії інформації, на яких міститься інформація щодо перетину державного кордону України в пункті пропуску «Угринів» у період з 2024-2025 роки;
- документи та чорнові записи, в яких міститься інформація щодо перетину державного кордону України в пункті пропуску «Угринів» у період з 2024-2025 роки, щодо розподілу неправомірної вигоди отриманої від такої злочинної діяльності, а також інші відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із організацією переправлення осіб, чоловіків призовного віку через державний кордон України;
- системні блоки персональних комп'ютерів (СБПК), планшети, моноблоки, ноутбуки, (ППК), серверне обладнання та інша комп'ютерна техніка, носії електронної інформації (флеш-карти будь-якого формату, USB-носії, носії на жорстких магнітних дисках (HDD), носії на твердотільних дисках (SSD), Blu-ray Disc, зовнішні переносні пристрої зберігання інформації) із блоками живлення, до яких вносились неправдиві відомості щодо переправлення осіб, чоловіків призовного віку через державний кордон України в пункті пропуску «Угринів» у період з 2024-2025 роки, - шляхом копіювання такої інформації;
- мобільні термінали, в яких міститься інформація про листування між учасниками злочинної схеми щодо вчинених кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів скарги вбачається, що органом досудового розслідування було подано до слідчого судді клопотання про накладення арешту на майно, вилучене 01.09.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, зазначене клопотання слідчим суддею по суті не розглядалося та відповідне процесуальне рішення щодо арешту вилученого майна не ухвалювалося.
У зв'язку з цим суд зазначає, що питання про правовий статус вилученого майна залишається невирішеним у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Відтак, за відсутності ухвали слідчого судді про накладення арешту на зазначене майно, подання скарги на бездіяльність органу досудового розслідування щодо його неповернення є передчасним, оскільки на даний час не визначено процесуальний режим зазначеного майна.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1