Справа № 756/17731/25
Провадження № 2/756/9565/25
06 листопада 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Оразов А.А. звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, п. 3 цієї ж статті передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право також мають особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
До відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись із вказаною позовною заявою до Оболонського районного суду міста Києва, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Оразов А.А. зазначає, що позивачем не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Водночас, під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі судом з відкритих джерел - офіційного веб-порталу Судова влада України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/ та відомостей з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131409658, було встановлено, що у провадженні Оболонського районного суду міста Києва (головуючий суддя Шевчук А.В.) перебуває цивільна справа №756/17300/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Зазначену вище позовну заяву ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 30.10.2025 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
У той же час, суд зауважує, що повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (п.п.2, 11, ч.3 ст.2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень втілюється у неприпустимості зловживання правом, яку зазвичай виводять із конституційних положень, згідно з якими здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб; заборони обходу закону, тобто ухилення від застосування обов'язкового правила шляхом використання легального засобу, але з негативними намірами, при цьому обхід закону передбачає свідоме створення суб'єктами права певного фактичного складу (чи утримання від його створення) з метою забезпечити щодо себе дію одного правового припису та/чи не допустити дію іншого.
При цьому, складовими принципу добросовісності у цивільному судочинстві є: 1) заборона зловживання процесуальними правами; 2) вимога добросовісного виконання процесуальних обов'язків; 3) заборона суперечливої поведінки сторін або правило процесуального недопустимості зловживання правом (естопелю); 4) заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (наприклад, введення суду в оману, використання втрачених процесуальних правомочностей тощо).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Судом встановлено, що представник позивача вже звернувся з позовною заявою про розірвання шлюбу до Оболонського районного суду міста Києва аналогічного змісту, станом на день звернення з даною позовною заявою про розірвання шлюбу до Оболонського районного суду міста Києва та під час вирішення питання про відкриття провадження, у справі № 756/17300/25 Оболонським районним судом міста Києва не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення заяви без розгляду, яка має той самий предмет та однакові підстави для звернення до суду, при цьому, судом постановлена ухвала про залишення заяви без руху та наданий строк для усунення недоліків, в порядку ст. 185 ЦПК України.
При цьому, суд враховує, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.
Разом з тим, представник позивача, всупереч вимогам ст. ст. 2, 185 ЦПК України, замість того, щоб діяти відповідно до норм діючого цивільно-процесуального законодавства, подав ще одну позовну заяву аналогічного змісту до суду, що є зловживанням процесуальними правами в розумінні ст. 44 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на вищевикладені обставини, адвокат Оразов А.А., звертаючись в інтересах позивача до суду одночасно з аналогічними позовними заявами свідомо зловживає процесуальним правом і розраховує в порушення вимог закону, за будь-яких підстав отримати позитивне вирішення своєї позовної заяви, маніпулюючи кількістю заяв.
Таким чином, суд розцінює такі дії представника позивача як зловживанням процесуальними правами, а тому вважає за необхідне позовну заяву повернути представнику позивача.
Керуючись статтями 44, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - повернути представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М. М. Ткач