Справа № 755/14023/25
"06" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження № 12025105040000545, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Кіровськ Луганської області, офіційно непрацевлаштованої, неодруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактичної проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- 02.06.2025 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України засуджена до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , будучи протягом року, а саме - 02.06.2025 року засудженою Дніпровським районним судом м. Києва за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала та належних висновків для себе не зробила та вчинила нове кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 не пізніше 11.06.2025 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, до часу фактичного виявлення працівниками поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, порушуючи вимоги Закону України «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки, маючи умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропної речовини, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбала психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
В подальшому, ОСОБА_4 , придбану нею таким чином психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP , що знаходилась в пластиковій ємності, в середині якої була кристалічна речовина світлого кольору, помістила до правої кишені куртки в яку була одягнута, та почала незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети збуту.
Так, 11.06.2025, за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця 14/3, працівником поліції було зупинено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що зберігає при собі особливо небезпечний психотропний засіб обіг якого заборонено - PVP.
В подальшому, 11.06.2025 року в період часу з 16 годин 38 хвилин до 16 години 43 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця 14/3, співробітниками поліції, було проведено обшук затриманої особи, в ході якого у громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено з правої кишені куртки пластикову ємність, в середині якої була кристалічна речовина світлого кольору - особливо небезпечна психотропна речовина обіг якої заборонено - PVP , загальною масою 0,265 г.
Згідно висновку експерта від 27.06.2025: надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.
Надана на дослідження кристалоподібна речовина, білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Маса PVP, в речовині, становить 0,265 г.
PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини - PVP, настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: від 0,15 г.
Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто вчинення незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину за ч. 2 ст. 309 КК України визнала повністю, щиро розкаялась, повідомила, що щодо неї існує декілька кримінальних проваджень, підтвердила що дійсно 11 червня 2025 року вона на ОСОБА_5 знайшла пластикову ємність із речовиною, та поклала собі до кишені куртки у яку була одягнута, коли невдовзі була затримана співробітниками поліції, та у подальшому вказану колбу було вилучено, а її затримано. Просила не позбавляти її свободи. Зазначила що скоєному щиро розкаюється.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Крім того, судом встановлено, що 02 червня 2025 року Дніпровським районним судом м. Києва ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, з покладенням на неї обов'язків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначаючи обвинуваченій міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, передбачених ст. 67 КК України, обвинувальний акт не містить.
Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; відсутність завданої шкоди; дані про його особу, а саме: має постійне місце проживання в м. Києві, задовільний стан здоров'я, спосіб життя - раніше судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; пом'якшуючу та обтяжуючі обставини; відношення обвинуваченої до вчиненого - вину визнає, кається у вчиненому, готова понести покарання відповідно до законодавства України.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, а також ст. 75 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Крім того, судом враховується, що 02 червня 2025 року Дніпровським районним судом м. Києва ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 59-1 КК України. Вирок набув законної сили 04.07.2025.
Кримінальне правопорушення, за яким ОСОБА_4 засуджується цим вироком, вчинено 11 червня 2025.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинила нове кримінальне правопорушення після постановлення попереднього вироку, суд приходить до висновку про необхідність засудження останньої із застосуванням ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва за правилами ст. 72 КК України, оскільки частина 1 ст. 71 КК України містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або частково приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає остаточне покарання за сукупністю вироків.
Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_4 не обирався. Підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373-376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Згідно ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання 2 (два) дні позбавлення волі за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року, і остаточно призначити ОСОБА_4 , покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) днів позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , в строк відбування покарання час її попереднього ув'язнення за цим кримінальним провадженням - 11 червня 2025 року.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 , обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень, 60 копійок.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази:
- психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP , загальною масою 0,265 г. (квитанція № 024445) - знищити;
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_6