Справа №:755/18755/25
Провадження №: 2/755/13838/25
"06" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про залучення співвідповідача у справі, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Водночас, до відкриття провадження у справі, відповідач ОСОБА_1 30 вересня
2025 року (вхід. від 01 жовтня 2025 року, № 58874) подала до суду клопотання про відмову у відкритті провадження у справі № 755/18755/25, у зв'язку з тим, що вона не є власником квартири АДРЕСА_1 , а власник квартири не уповноважував її сплачувати за нього витрати на утримання майна (комунальні послуги), тому вона не має правових підстав сплачувати позивачу будь-які грошові кошти. Також зазначила, що власник квартири не мав і не має ніяких правовідносин з ТОВ «Євро-Реконструкція, в квартирі більше двадцяти років відсутнє підключення до гарячого водопостачання та централізованого опалення.
До заяви ОСОБА_1 долучено Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 грудня 2018 року № 151134477.
16 жовтня 2025 року (вхід. № 62636), передано судді Хромовій О.О. 27 жовтня 2025 року) до суду від ТОВ «Євро-Реконструкція» надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі.
На обгрунтування поданого клопотання зазначили, що позивач звернувся з позовом про стягнення усієї суми заборгованості до особи, місце проживання якої у період виникнення заборгованості постійно було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . З наданого відповідачем ОСОБА_1 витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачеві стало відомо, що власником вказаної квартири з 26 грудня 2018 року на підставі договору дарування від 26 грудня 2018 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А., зареєстровано в реєстрі за № 9018, є ОСОБА_2 .
Саме на власників квартир первісно покладено тягар утримання майна та, відповідно, сплати за житлово-комунальні послуги, надані до квартири. Власник квартири володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в тому числі в питаннях користування використання помешкання для проживання інших осіб.
Оскільки дата набуття ОСОБА_2 права приватної власності на квартиру припала на період утворення заборгованості, яка є предметом розгляд справи, то останній, як одноосібний власник квартири, в силу закону, має тягар утримання власного майна та несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати наданих комунальних послуг разом із особами, які зареєстровані та/або проживали в житловому приміщенні протягом спірного періоду.
З огляду на викладене просили залучити до участі у справі, в якості солідарного співвідповідача власника квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 .
Також прохальна частина клопотання ТОВ «Євро-Реконструкція» про залучення співвідповідача у справі містить прохання встановити необхідні для розгляду справи відомості про ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків).
Необхідність встановлення такої інформації обґрунтовано встановленими Законом України «Про виконавче провадження» вимогами до виконавчого документу.
Суд, вивчивши матеріали справи та зміст поданого клопотання, дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положеннями частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Зокрема, згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви остання повинна, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті
175 ЦПК України).
Отже, визначення кола відповідачів та пред'явлення до них вимог є виключним правом позивача.
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Згідно зі статтею 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Частиною першою статті 51 ЦПК України встановлено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Таким чином, клопотання про залучення співвідповідача у справі відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства.
Судом встановлено, що ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося з позовом, у якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальних послуги, а саме послугу з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2025 року в розмірі 38 369,91 грн та послугу з гарячого водопостачання за період з 01 серпня 2017 року по 30 червня
2025 року в розмірі 31 664,34 грн, а також заборгованість за абонентською платою за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року а розмірі 2 244,28 грн, що разом складає 72 060,53 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 11 591,38 грн, 3 річних у розмірі 3 454,51 грн, щодо квартири
АДРЕСА_3 .
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач зареєстрована та постійно проживає за вказаною адресою, а тому, відповідно, в період виникнення заборгованості, дана особа була споживачем житлово-комунальних послуг, які надавалися позивачем до квартири.
У порядку досудової підготовки справи до судового розгляду, судом на підставі частини шостої статті 187 ЦПК України направлено запити щодо встановлення зареєстрованого місця проживання відповідачів.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 06 жовтня 2025 року
№ 1860385, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 24 червня 2014 року.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 грудня 2018 року № 151134477, квартира за адресою:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 261960280000, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Василенко О.А., зареєстровано в реєстрі за № 9018.
На підставі викладеного клопотання ТОВ «Євро-Реконструкція» про залучення співвідповідача у справі підлягає задоволенню.
За приписами статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, на виконання вимог даної ухвали позивачеві слід надати позовну заяву у новій редакції з урахуванням суб'єктного складу учасників справи та вимог статті 175 ЦПК України, сформулювати позовні вимоги стосовно кожного з відповідачів та надати актуальний розрахунок заборгованості відповідачів.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що частиною першою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно із частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Щодо клопотання ТОВ «Євро-Реконструкція» про встановлення необхідних для розгляду справи відомостей про ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків) суд звертає увагу позивача на таке.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Вимоги до змісту клопотання про витребування доказів визначено у частині другій статті 84 ЦПК України.
Частиною другою статті 84 ЦПК України встановлено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Заявлене позивачем клопотання про витребування інформації про відповідача ОСОБА_2 не конкретизоване: позивачем не зазначено розпорядників інформації, у яких слід витребовувати такі відомості, а також не зазначено про вжиті позивачем заходи, спрямовані на самостійне отримання такої інформації.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання ТОВ «Євро-Реконструкція» щодо встановлення необхідних для розгляду справи відомостей про ОСОБА_2 слід відмовити.
Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом направлено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання особи ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованим не значиться.
Вчинити запит до Єдиного державного демографічного реєстру з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 суд позбавлений можливості, оскільки у відповідному запиті в обов'язковому порядку підлягає зазначення інформація про прізвище та ім'я особи та її дата народження або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серії та номер документу, що посвідчує особу.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання позивача про встановлення необхідних для розгляду справи відомостей про ОСОБА_2 , слід відмовити.
Керуючись статтями 47, 48, 50, 51, 59, 175, 177, 187, 260, 274, 277, 279 ЦПК України, суд, -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про залучення співвідповідача у справі, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Залучити до складу учасників справи ОСОБА_2 , адреса належного на праві власності нерухомого майна: АДРЕСА_2 , як співвідповідача.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Направити учасникам справи копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова