Справа №:755/6318/25
Провадження №: 2/755/6146/25
"05" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яка по суті є заявою про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
В провадженні ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
15 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в якій просить залучити його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, обґрунтовуючи заяву тим, що він з 05 вересня 1993 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем у справі, спірний договір було укладено 25 травня 2025 року, тобто під час шлюбу. За таких обставин, заявник вважає, що в разі задоволення позову стягнення може бути звернено на спільне майно подружжя, що вплине на його права та обов'язки по відношенню до сторін у справі.
Учасники справи в підготовче засідання не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Щербань ДМ. подав до суду заяву про проведення підготовчого без участі позивача та його представника, в якій також просив залишити без задоволення заяву про залучення третьої особи, оскільки у цій справі питання про права та обов'язки ОСОБА_1 не вирішується.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Мазарюк С.С. тричі подавав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 ст. 53 ЦПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб'єктами права регресу.
Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Предметом судового спору в даній справі є стягнення боргу за договором позики, укладеним 25 травня 2021 року між сторонами у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Заява ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яка по суті є заявою про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, мотивована тим, що договір позики, про стягнення заборгованості за яким заявлено позовні вимоги, було укладено під час перебування відповідача із заявником у шлюбі та, в разі задоволення позову стягнення може бути звернено на спільне майно подружжя.
На підтвердження цих доводів, до заяви долучено копію свідоцтва про шлюб, згідно якого 25 вересня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Разом із тим, копія свідоцтва про шлюб (з урахуванням інших наявних у матеріалах справи доказів) підтверджує лише те, що між заявником та відповідачем було укладено шлюб, після чого між сторонами у справі було укладено договір позики, стягнення боргу за яким є предметом судового спору в цій справі.
Проте за матеріалами як заяви, так і справи в цілому не вбачається відомостей про те, що договір позики (розписка) від 25 травня 2021 року був укладений відповідачем в інтересах сім'ї та кошти за цим договором були використані в інтересах сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
А саме лише посилання заявника на те, договір позики було укладено під час його перебування у шлюбі з відповідачем, не свідчить про те, що позика отримана та використана в інтересах сім'ї, а тим більше про те, що в разі задоволення позову стягнення може бути звернено на спільне майно подружжя, що б зумовлювало визначені ч. 1 ст. 53 ЦПК України підстави для вступу у справу та/ або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У зв'язку з наведеним, у суду відсутні підстави вважати, що результат розгляду даної цивільної справи може вплинути на права та/або обов'язки ОСОБА_1 щодо однієї зі сторін у справі.
За таких обставин, враховуючи предмет та підстави поданого позову, а також доводи, викладені в заяві про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яка по суті є заявою про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, суд приходить до висновку, що правові підстави для залучення ОСОБА_1 до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відсутні, оскільки спір, що розглядається в межах даної справи стосується стягнення саме з відповідача боргу за договором позики, укладеним з відповідачем, за відсутності в матеріалах справи відомостей про те, що цей договір був укладений відповідачем в інтересах сім'ї та кошти за цим договором були використані в інтересах сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , отже підстав вважати, що рішення у справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_1 щодо однієї зі сторін, за матеріалами справи не встановлено.
Керуючись статтями 2, 53, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яка по суті є заявою про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: