ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18045/23
провадження № 2/753/1508/25
29 жовтня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Боярської Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся представник ТОВ «Євро-Реконструкція» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач належним чином виконав перед відповідачами, своє зобов'язання щодо надання послуг з постачання централізованого опалення та постачання гарячої води, проте відповідачі своєчасно з жовтня 2016 року не здійснюють оплату за отримані послуги з централізованого опалення та за послуги з постачання гарячої води в результаті чого утворилась заборгованість яка складає 46219,72 грн. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 59875,37 грн., яка складається з: 46219,72 грн., сума заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення та постачання гарячої води, 10499,70 грн. - інфляційна складова боргу, 3155,95 грн., - три відсотки річних.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Від відповідача ОСОБА_3 , надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що відповідач не погоджується з вказаними позовними вимогами, оскільки відповідачем сплачувались грошові кошти за надані послуги. Крім того, позивач просить стягнути заборгованість, яка начебто утворилась з жовтня 2016 року, а позовна заява подана лише 2023 року, що свідчить про пропуск позовної давності, при чому позивачем нараховується 3% річних та індексу інфляції помісячно і кожен раз додаючи нову заборгованість, тим самим здійснюючи подвійне нарахування вказаних сум. Зазначив, що виходячи з положень закону пропущеною є позовна давність за вимогами, що виникли до серпня 2020 року. З урахуванням викладеного просить суд застосувати строк позовної давності, та відмовити в задоволенні позову.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого зазначено, що відповідачі своєчасно та в повному обсязі з 01 жовтня 2016 року по 31 серпня 2023 року не вносили оплату за отриманні послуги за постачання теплової енергії та постачання гарячої води в результаті чого станом на 01.09.2023 року за ними утворилась заборгованість, при цьому всі платежі які були здійсненні відповідачами у вказаний період зокрема ті на які посилається відповідач у відзиві, враховані позивачем під час здійснення розрахунку заборгованості та зазначені у наданому до суду розрахунку. Щодо строку позовної давності, зазначив, що починаючи з 12.03.2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Тому пропущений може бути строк позовної давності лише за вимогами, що виникли до 12.03.2017 року. Зазначено, що борг у період з 12 березня 2017 року по 31 серпня 2023 року нарахований в межах строку позовної давності, тому з урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 44136,07 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 9362,27 грн., та 3% річних у розмірі 2804,76 грн., та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 , позовні вимоги визнав в частині стягнення боргу в межах строку позовної давності. В подальшому надав заяву про розгляд справи без його участі.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до відомостей з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» Департаменту з питань реєстрації КМДА, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.
Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі не належним чином сплачують за надані їм житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем разом з відзивом, з 12.03.2017 року за ними утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2023 року складає 44136,07 грн., за послуги з централізованого опалення та гарячої води, та станом на 23.02.2022 року інфляційна складова боргу у розмірі 9362,27 грн., та 3% річних у розмірі 2804,76 грн.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов'язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов'язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).
Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачами, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.
Аналізуючи матеріали справи, суд враховує, що позивачем належним чином надавались відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, однак відповідачі у повному обсязі не здійснювали оплату за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість. Разом з цим суд враховує, що представник позивача у відповіді на відзив просив стягнути з відповідачів заборгованість без урахування заборгованості, яка виходить за межі строку позовної давності, у межах трирічного строку, продовженого на період дії карантину відповідно до законодавства, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог у межах строку позовної давності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість, за період 12.03.2017 року 31.08.2023 року у розмірі 44136,07 грн., за послуги з централізованого опалення та гарячої води, та станом на 23.02.2022 року інфляційну складову боргу у розмірі 9362,27 грн., та 3% річних у розмірі 2804,76 грн.
Щодо посилання відповідача, що пропущеною є позовна давність за вимогами, що виникли до серпня 2020 року, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У ч. 1 ст. 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
Разом з тим, 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), відповідно до якого розділ "Прикінцеві положення" ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 року до 31.07.2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року. З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2021 р. на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що з 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. ст.ст. 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину. Тому виходячи з вищевказаних положень,пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12.03.2017 року.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 274, 279, 280-289 ЦПК України
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (код ЄДРПОУ 37739041, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20), заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 44136,07 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 9362,27 грн., та 3% річних у розмірі 2804,76 грн.
Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (код ЄДРПОУ 37739041, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2684,00 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», ЄДРПОУ 37739041, м.Київ, вул. Гната Хоткевича, 20.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя С.В.Кулик