Справа № 752/20458/24
Провадження № 2/752/2453/25
Іменем України
06 листопада 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Пулинець Л.Ю.,
представника позивача за первісним позовом - Богомазова П.С.,
представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача за первісним позовом адвоката Старовойтової Дарини Андріївни про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договорів позики недійсними, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
У провадженні суду перебуває на розгляді вищезазначена цивільна справа.
Представником відповідачки за первісним позовом подано до суду клопотання про призначення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що позивач за первісним позовом ОСОБА_2 стверджує, що 24 травня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено два договори позики, а саме: договір безвідсоткової позики № 01/160523 на загальну суму 69 970,00 дол. США зі строком виконання до 31 травня 2024 року та договір позики (б/н) також на суму 69 970,00 дол. США зі строком виконання до 31 травня 2024 року. На думку ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 своїх зобов'язань щодо повернення позики на загальну суму 139 940,00 дол. США не виконала, з зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
У свою чергу, відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати фіктивним та недійсним договір позики, укладений 24 травня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та визнати недійсним договір безвідсоткової позики № 01/160523, укладений 24 травня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначає про те, що договори позики, укладені 24 травня 2023 року, є недійсними у зв'язку із тим, що грошових коштів ОСОБА_3 від ОСОБА_2 не отримувала, та у сторін був інший намір - накласти обтяження на квартиру.
Зокрема, попередньо сторони домовились про те, що відповідач здійснить продаж квартири і сплатить частину грошових коштів позивачу. Це було умовою позивача розірвати шлюб між сторонами. Надалі позивач почав наполягати на нотаріальному посвідчені угоди між сторонами щодо продажу квартири та сплати йому частини грошових коштів. Адвокат позивача пояснив ОСОБА_3 , що необхідно укласти договір іпотеки, внести обтяження на квартиру та укласти формальний договір позики грошових коштів.
З метою спростування доводів позивача за первісним позовом та доводів ОСОБА_3 у зустрічному позові в частині непередачі коштів ОСОБА_2 ОСОБА_3 та в частині недійсності договорів, просить суд призначити комплексну психолого-почеркознавчої експертизу на вирішення якої поставити питання:
1.В частині дослідження підекспертної особи - ОСОБА_2 :
- Які індивідуально-психологічні особливості має особа ОСОБА_2 ?
- Яка особистісна значимість для ОСОБА_2 обставин, за яких були укладені договори позики та договір іпотеки 24 травня 2023 року?
- Чи передав ОСОБА_2 грошові кошти в якості позики в травні 2023року ОСОБА_3 .?
- Чи відповідає дійсності твердження про те, що ОСОБА_2 не передавав грошові кошти в якості позики в травні 2023 року ОСОБА_3 .?
- Чи відповідає дійсності твердження про те, що договір (договори) позики, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24 травня 2023 року, мали на меті виключно укладення договору іпотеки?
- Чи відповідає дійсності твердження про те, що реально укладення договору іпотеки в травні 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбулося виключно для накладання обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_3 .?
2. В частині дослідження підекспертної особи - ОСОБА_3 :
- Чи отримувала ОСОБА_3 грошові кошти в якості позики в травні 2023 року від ОСОБА_2 .?
- Укладаючи з ОСОБА_2 договір позики в травні 2023 року ОСОБА_3 усвідомлювала, що цей договір є фіктивним?
- Чи дійсно ОСОБА_3 розуміла, що підписує лише один договір позики виключно для укладення договору іпотеки?
- Чи здійснював ОСОБА_2 психоемоційний або інший тиск на ОСОБА_3 задля укладення договорів позики, договору іпотеки в травні 2023 року?
- Чи здійснював ОСОБА_4 психоемоційний або інший тиск на ОСОБА_3 задля укладення договору (договорів) позики, договору іпотеки в травні 2023 року?
- Чи усвідомлювала на момент підписання договору ОСОБА_3 , укладено два договори позики на дві суми позики з ОСОБА_2 24 травня 2023 року?
- Чи перебувала ОСОБА_3 у стані тривоги або іншого нестандартного для неї психологічного стану під час підписання договорів позики та договору іпотеки 24 травня 2023 року?
- Чи відповідає дійсності твердження про те, що реально укладення договору іпотеки в травні 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбулося виключно для накладання обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_3 .?
- Які індивідуально-психологічні особливості має особа ОСОБА_3 ?
- Яка особистісна значимість для ОСОБА_3 обставин, за яких були укладені договори позики та договір іпотеки 24 травня 2023 року?
- У якому емоційному стані була ОСОБА_3 під час укладання договорів позики та договору іпотеки 24 травня 2023 року?
- Чи виконано рукописний текст « ОСОБА_3 » на договорах позики від 24 травня 2023 року під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
- Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_3 договорах позики від 24 травня 2023 року під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
- Чи можна стверджувати, що ОСОБА_3 при підписанні договорів позики 24 травня 2023 року не повною мірою вільно та усвідомлено приймала рішення та реалізовувала їх своїми діями?
- Чи здатна була ОСОБА_3 , з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати - і якою мірою - фактичний зміст власних дій та їх наслідків при підписанні договорів позики та договору іпотеки 24 травня 2023 року?
Представник відповідачки за первісним позовом у судовому засіданні підтримала клопотання про призначення психолого-почеркознавчої експертизи.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи. Посилався на те, що в матеріалах справи є належні докази як про те, що ОСОБА_3 позичала кошти у позивача, так і про те, що згодом просила відстрочити їх повернення. Висновком експерта відповідач за первісним позовом намагається фактично змінити докази у справі. Питання, з яких просить провести експертизу, виходять за межі компетенції експерта, який, окрім того, не може встановлювати факти або події. Використання поліграфа є лише орієнтовним джерелом доказування. Також, заявляючи клопотання про проведення психологічної експертизи, сторона відповідача не надає медичної документації, а про стан відповідача, яка повністю розуміла значення своїх дій, зазначено у нотаріально завірених договорах позики. Щодо установи, якій можна доручити проведення експертизи, то, на думку представника, то такою установою є Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства Юстиції України, який спеціалізуються на таких експертизах.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що для всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин даної справи необхідно провести психолого-почеркознавчу експертизу.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частин 4, 5 статті 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, призначається судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Частиною першою статті 104 ЦПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, підстави проведення експертизи, питання з яких експерт має надати висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ст.112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Так, згідно п. 1 Розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1950/5 від 26 грудня 2012) (далі - Рекомендацій), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Пунктом 1.2 та п. 3.2.1 зазначених Рекомендацій визначено орієнтовний перелік вирішуваних питань, які ставляться при призначенні почеркознавчої експертизи.
Крім того, відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Рекомендацій об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.
За п. 6.4. Рекомендацій, 6.4. основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Пунктом 6.7. зазначених Рекомендацій визначено орієнтовний перелік питань до справ про визнання угоди недійсною, які ставляться при призначенні психологічної експертизи.
Зважаючи на те, що обставини укладання між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договорів позики від 24 травня 2023 рокувходить до предмету доказування у справі, вказані обставини в контексті цього спору є істотними, оскільки можуть підтвердити або спростувати наявність підстав для стягнення грошових коштів за договорами позики або визнання даних договорів недійсними, приймаючи до уваги те, що суд позбавлений можливості встановити обставини підписання відповідачем договорів, оскільки для встановлення вказаного факту необхідні спеціальні знання, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про необхідність призначення експертизи.
Встановлення обставин психоемоційного та прихофізичного стану особи під час вчинення нею правочину потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, і без них встановити ці обставини неможливо, що в свою чергу вказує на необхідність призначення у справі психолого-почеркознавчої експертизи.
З урахуванням ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України, суд вважає за необхідне поставити на вирішення призначеної комплексної експертизи визначені судом запитання, частково змінивши формулювання питань, запропонованих представником відповідача, у відповідності до положень вищезазначених Науково-методичних рекомендацій, якими встановлено перелік питань, що з'ясовуються експертами, при проведенні почеркознавчої та психологічної експертизи.
При цьому, частина питань, які виключені судом та які просить сторона відповідача поставити перед судовим експертом, може бути предметом дослідження із застосуванням поліграфа.
Зокрема, суд вважає за необхідне зауважити, що єдиного нормативно-правового акта, який би регулював сферу суспільних відносин, які складаються навколо застосування поліграфа, та який би визначав його поняття, сутність, завдання, висував вимоги до особи поліграфолога, визначав, що відноситься до поліграфологічних досліджень, надавав вичерпний перелік безпосередньо поліграфів, дозволених до використання, нині в Україні не існує.
Поліграф є різновидом психофізіологічної апаратури, та є комплексною багатоканальною апаратною методикою реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтовну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує. Поліграф це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Даний пристрій не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).
Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою Наказом № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, передбачено можливість здійснювати поліграфологічні опитування у межах проведення психологічної експертизи.
Зокрема, вказано, що опитування із застосуванням спеціального технічного засобу комп'ютерного поліграфа можуть проводитись із метою отримання орієнтувальної інформації (щодо ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій), що і є предметом такого опитування. Такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування.
Проте, в Реєстрі методик проведення судових експертиз, відсутня Методика використання комп'ютерного поліграфа при проведенні окремих видів судових психологічних експертиз.
Висновок за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа не відноситься до висновків експерта чи документів у розумінні глави 5 ЦПК України «Докази і доказування». При цьому слід врахувати відсутність нормативно-правового акта, що врегульовує питання проведення судової експертизи з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей цивільного судочинства, зокрема, визначення основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана такій перевірці. Інформація, яка отримана за наслідками опитування із застосуванням спеціального технічного засобу багатоканальної контрольно-вимірювальної системи є орієнтовною та ймовірною.
Також з огляду на те, що клопотання про призначення комплексної судової експертизи заявлено представником відповідача за первісним позовом, оплата за проведення експертизи покладається на ОСОБА_3 .
Крім того, суд доходить до висновку, що проведення призначеної комплексної психолого-почеркознавчої експертизи, слід доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичного центру МВС України, який є менш завантаженим у порівнянні із запропонованою стороною позивача за первісним позовом установою, попередивши експертів вказаної експертної установи про кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Так, оскільки суд задовольняє клопотання про призначення експертизи, провадження у справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 103, 105, 258-260 ЦПК України, суд,
Клопотання представника відповідача за первісним позовом адвоката Старовойтової Дарини Андріївни про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої експертизи - задовольнити.
Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договорів позики недійсними, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів психолого-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- Які індивідуально-психологічні особливості має особа ОСОБА_2 ?
- Яка особистісна значимість для ОСОБА_2 обставин, за яких були укладені договір позики від 24 травня 2023 року, договір безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року та договір іпотеки від 24 травня 2023 року?
- Укладаючи з ОСОБА_2 договір позики від 24 травня 2023 року та договір безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року, чи здатна була ОСОБА_3 усвідомлювати фактичний зміст договорів та їх наслідки?
- Чи здатна була ОСОБА_3 розуміти, що підписує лише один договір позики виключно для укладення договору іпотеки?
- Чи здатна була ОСОБА_3 усвідомлювати на момент підписання, що укладено два договори позики на дві суми позики з ОСОБА_2 24 травня 2023 року?
- Чи перебувала ОСОБА_3 у стані тривоги або іншого нестандартного для неї психологічного стану під час підписання договору позики від 24 травня 2023 року, договору безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року та договору іпотеки від 24 травня 2023 року?
- Які індивідуально-психологічні особливості має особа ОСОБА_3 ?
- Яка особистісна значимість для ОСОБА_3 обставин, за яких були укладені договір позики від 24 травня 2023 року, договір безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року та договір іпотеки від 24 травня 2023 року?
- У якому емоційному стані була ОСОБА_3 під час укладання договору позики від 24 травня 2023 року, договору безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року та договору іпотеки від 24 травня 2023 року?
- Чи виконано рукописний текст « ОСОБА_3 » на договорі позики від 24 травня 2023 року та договорі безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
- Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_3 на договорі позики від 24 травня 2023 року та договорі безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
- Чи можна стверджувати, що ОСОБА_3 при підписанні договору позики від 24 травня 2023 року та договору безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року не повною мірою вільно та усвідомлено приймала рішення та реалізовувала їх своїми діями?
- Чи здатна була ОСОБА_3 , з урахуванням обставин справи, усвідомлювати - і якою мірою - фактичний зміст власних дій та їх наслідків при підписанні договору позики від 24 травня 2023 року та договору безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року?
Проведення експертизи доручити судовим експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 5).
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Зобов'язати позивача за первісним позовом ОСОБА_2 надати до Голосіївського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Виставкова, буд. 14-А, каб. 23) оригінал договору позики від 24 травня 2023 року та договору безвідсоткової позики № 01/160523 від 24 травня 2023 року протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Оплату за проведення судової експертизи покласти на відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 .
На дослідження експертам направити цивільну справу № 2752/20458/24.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Слободянюк А.В.