Справа № 752/4882/25
Провадження № 1-кс/752/9258/25
30 жовтня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, подане у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12024100010003555 від 10.12.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стахов Луганської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання c таршого слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024100010003555 від 10.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100010003555 від 10.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, діючи з корисливих спонукань, в умовах воєнного стану, з метою незаконного особистого збагачення, всупереч врегульованих законом суспільним відносинам, у сфері власності, визначив для себе вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування.
Так, у ОСОБА_5 , а також інших невстановлених під час досудового розслідування осіб, які знаходились на території міста Києва, у невстановлений день та час, але не пізніше 19.06.2023, виник злочинний умисел направлений на заволодіння шахрайським шляхом нерухомим майном в умовах воєнного стану, а саме квартирою АДРЕСА_2 , шляхом шахрайства та шляхом підроблення та використання офіційних документів.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 та інші невстановлені під час досудового розслідування особи, розробили злочинний план, відповідно до якого невстановлена особа, таємно заволоділа заповітом померлої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , та внесла зміни до спеціального бланку нотаріального документа з серійним номером НРР 243053 зареєстрованому в реєстрі за № 1266 шляхом видалення попереднього тексту з подальшим нанесенням електрографічним способом друку видимого тексту, саме видалила текст « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » та нанесла текст « ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Після чого, невстановлена досудовим розслідування особа передала заповіт померлої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спеціальному бланку нотаріального документа з серійним номером НРР 243053 зареєстрованому в реєстрі за № 1266, у невстановлений досудовим час та місці, але не пізніше 12.07.2023, ОСОБА_5 .
Після чого, 12.07.2023 ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 , якій надав свідоцтво про смерть ОСОБА_9 та завідомо підроблений документ, а саме заповіт померлої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спеціальному бланку нотаріального документа з серійним номером НРР 243053 зареєстрованому в реєстрі за № 1266, відповідно до якого ОСОБА_9 заповіла все своє майно та майнові права ОСОБА_5 .
На підставі вище зазначених документів, 18.01.2024 приватним нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 було видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Після 18.01.2024 о 18:34 год було внесено відомості до Державного реєстру речових прав по об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 про право власності за ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_5 разом з невстановленими особами, розуміючи, що він став власником нерухомого майна на підставі заздалегідь підробленого документу, за для приховання своїх злочинних дій та отримання грошових коштів, вирішили здійснити продаж квартири АДРЕСА_2 .
Попередньо знайшовши покупця на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 в особі ОСОБА_14 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_5 та його спільників, 06.11.2024 приблизно о 15:30 год., ОСОБА_5 та ОСОБА_14 прибули до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , з метою укладення договору купівлі-продажу зазначеної квартири.
ОСОБА_5 , перебуваючи в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , вдаючи із себе власника квартири АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що не є власником вищевказаного майна, перед підписанням договору купівлі-продажу, надав свідоцтво про право на спадщину та витяг з Державного реєстру речових прав.
Продовжуючи злочинний намір щодо отримання грошових коштів, ОСОБА_5 , 06.11.2024, приблизно о 15:30 год, перебуваючи в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , підписав договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого, він за грошові кошти в сумі 1669000 гривень відчужив, а ОСОБА_14 набув право власності на квартиру.
У подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , було посвідчено вказаний договір, а відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті чого ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими особами заволоділи вищевказаним нерухомим майном, та в подальшому реалізували третім особам, завдавши законного спадкоємцю ОСОБА_16 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
28.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 3-5 ч.1 ст. 177 КПК України.
На підставі зазначеного слідчий у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до кабінету слідчого № 400 Голосіївського УП ГУНП у м. Києві до старшого слідчого ОСОБА_6 з періодичністю 1 раз на тиждень по вівторках з 14:00 години до 18:00 години; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100010003555 від 10.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.
28.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 міг вчинитизазначені вище злочини.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, щоОСОБА_5 вчинив зазначені кримінальні правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копіях: протоколу огляду, протоколів допиту свідків, висновку експерта, протоколів впізнання, інших відомостей, долучених до клопотання.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванийОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні ряду злочинів, серед яких є особливо тяжкий злочин (ч. 5 ст. 190 КК України), за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочинів у вчинені яких підозрюєтьсяОСОБА_5 , особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризиків того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, окрім формального посилання у змісті клопотання на наявність цих ризиків, будь-яких доводів в обґрунтування можливості ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, в ході розгляду клопотання прокурором наведено не було. У зв'язку з цим слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризиків, передбачених п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров'я підозрюваного; сімейний стан (неодружений, на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має); майновий стан (непрацюючий); раніше не судимий.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів та доведених стороною обвинувачення двох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
У відповідності до положень ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Під час виготовлення повного тексту ухвали від 30.10.2025 року виявлено технічну помилку, у вступній та резолютивній частині ухвали слідчого судді від 30.10.2025 року, а саме:
"застосувано відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.10.2025 року включно - замість вірного 28.12.2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 28.10.2025 року включно - замість вірного 28.12.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне виправити описку.
З огляду на викладене вище, зважаючи на те, що прокурором під час розгляду даного клопотання доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, тому вважаю за доцільне, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, до 28.12.2025 включно, та покласти на підозрюваного обов'язки з передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну. Строк дії обов'язків слід визначити до 28.12.2025 включно.
З огляду на викладене клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 132, 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.12.2025 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 28.12.2025 року включно, наступні обов'язки, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання
та роботи;
- не відлучатись з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.
Строк дії ухвали до 28.12.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1