Справа № 752/14831/21
Провадження № 2/752/811/25
Іменем України
22.10.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Мазура Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання - Бєляєвій К.Д.,
за участі сторін:
відповідача-3 - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг,-
У червні 2021 року позивач ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг.
В обґрунтування позову зазначив, що Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» 28.04.2021 на ім?я ОСОБА_2 було зареєстровано знак для товарів і послуг «ГОЛОСОВОЙ РОБОТ». Очікувана дата закінчення строку дії свідоцтва 29.09.2030. Зауважує, що здійснюється порушення прав інтелектуальної власності позивача. В мережі Інтернет розміщено інформацію про голосовий бот для продажів з елементами штучного інтелекту. На вказаному веб-сайті неодноразово зустрічаються словосполучення «голосовой бот», що схоже до ступеня змішування із знаком для товарів «Голосовой Робот», який належить позивачу по справі.
Враховуючи викладене, позивач просить заборонити ОСОБА_3 , ТОВ «Вайсві Діджитал», ОСОБА_1 незаконно використовувати знак для товарів і послуг «ГОЛОСОВОЙ РОБОТ» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 28.04.2021, володільцем якого є ОСОБА_2 , зокрема, шляхом: надання послуг, ідентичних та/або споріднених із послугами, для яких даний знак зареєстрований; виготовлення та продажу товарів, споріднених із товарами, для яких даний знак зареєстрований; застосування його в комерційному найменуванні, в рекламі, в діловій документації, в мережі Інтернет, в назві доменних імен; стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ «Вайсві Діджитал», ОСОБА_1 грошову компенсацію за незаконне використання знаку для товарів і послуг «Глосовой Робот» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 28.04.2021, володільцем якого є ОСОБА_2 у розмірі 2000000,00 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ «Вайсві Діджитал», ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди при порушенні прав інтелектуальної власності за незаконне використання знаку для товарів і послуг «ГОЛОСОВОЙ РОБОТ» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 28.04.2021, володільцем якого є ОСОБА_2 у розмірі 100000,00 грн; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати на користь позивача.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15.06.2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.11.2021закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг, до судового розгляду по суті.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.04.2023 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг - залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.11.2023 ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19.04.2023 скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.06.2024 здійснено перехід зі стадії судового розгляду по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг, в підготовче провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2024 призначено у справі № 752/14831/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг, експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
У грудні 2024 року вищевказана справа повернулася з експертної установи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з?явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідач-1, 2 в судове засідання не з?явились, про час дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідач-3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що екпертиза не проведена, а тому позовні вимоги є недоведеними.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши відповідача-3, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» 28.04.2021 на ім?я ОСОБА_2 було зареєстровано знак для товарів і послуг «ГОЛОСОВИЙ РОБОТ» для товарів 9 класу: Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків, а саме: звукопередавальні апарати; компютерне апаратне забезпечення; копмютерне апаратне забезпечення для розпізнавання та транскрибації мови, побкдови діалогу, ведення бесіди з абонентом телефонного або будь-якого іншого зв?язку, передачі голосових та текстових повідомлень, в тому числі за допомогою мережі Інтернет, компютерне програмне забзепечення записане, компютерне програмне забезпечення для розпізнавання та транскирбації мови, побудови діалогу, ведення бесіди з абонентом телефонного або будь-якого іншого звязку, передачі голосових та текстових повідомлень, в тому числі за допомогою мережі Інтернет, комп?ютерні програми оперативного обслуговування записані, компютерні програмні додатки завантажні, компютерні програмні платформи записані або завантажні, комутатори, комутаційні електричні апарати, переговорні апарати, передавачі електронних сигналів, пристрої для налаштування систем супутникового зв?язку, процесори (центральні блоки обробляння даних), радіотелефонні станції, телефонні передавачі.
Для товарів 38 класу: Забзпечування інформацією у сфері телекомунікаційних послуг; забезпечування користувачів доступом до глобальних комп?ютерних мереж; забезпечування телекомунікаційним з?єднанням із глобальною комп?ютерною мережею; зв'язок за допомогою волоконно-оптичних мереж; зв'язок за допомогою комп?ютерних терміналів, передавання повідомлень і зображень за допомогою комп?ютера; пересилання повідомелнь; послуги голосової пошти; послуги з телекомунікаційної маршрутизації та зєднування; потокове передавання даних; прокат апаратури для пересилання повідомелнь; прокат телекомунікаційного обладнання; телефонний зв'язок; траслювання засобами бездротового звязку.
Зазначене вбачається зі Свідоцтва про торгівельну марку № НОМЕР_1 від 28.04.2021, власник: ОСОБА_2 . Очікувана дата закінчення строку дії свідоцтва 29.09.2030.
У своєму рішенні від 01 грудня 2004 року у справі № 18-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти, як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути (зберегти) певні матеріальні або нематеріальні блага з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття (збереження) відповідного матеріального та/або нематеріального блага. Водночас за відсутності об'єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року № 3689-XII (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 3689-XII).
В частинах 1-3 ст. 5 цього Закону вказувалось, що правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Об'єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається. Об'єктом торговельної марки не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
Набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Згідно зі статтею 1 Закону № 3689-XII, знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Відповідно до статті 492 ЦК України та частини другої статті 5 Закону № 3689-XII торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Згідно з пунктом 4 статті 5 Закону № 3689-XII обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру («Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг»), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Відповідно до статті 25 Закону № 3689-XII при визначенні того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання торговельної марки у відповідному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання торговельної марки; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування торговельної марки, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких торговельна марка застосовується; тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію торговельної марки за умови, що торговельна марка використовується чи є визнаною; свідчення успішного відстоювання прав на торговельну марку, зокрема територія, на якій торговельну марку визнано добре відомою компетентними органами; цінність, що асоціюється з торговельною маркою.
Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до статті 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Згідно статті 493 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (стаття 494 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частини першої-четвертої статті 5 Закону № 3689-XII правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 3689-XII не можуть одержати правову охорону позначення, які зокрема, можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу.
За змістом частини третьої статті 6 Закону № 3689-XII не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, асоціювати з: торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо неспоріднених товарів і послуг, якщо використання торговельної марки іншою особою щодо таких неспоріднених товарів і послуг свідчитиме про зв'язок між ними і власником добре відомої торговельної марки та може завдати шкоди інтересам такого власника; комерційними найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до НОІВ заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку; торговельними марками, що використовуються іншою особою в іноземній державі, якщо заявка подана від свого імені агентом чи представником такої особи в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції без дозволу такої особи і відсутні докази, що обґрунтовують таке подання, за наявності заперечення такої особи.
Згідно з положеннями статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, Країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів.
Частиною першою статті 19 Закону № 3689-XII встановлено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення торговельної марки та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
В мережі Інтернет розміщено веб-ресурс: ІНФОРМАЦІЯ_1, де розміщено інформацію про голосовий бот для продажів з елементами штучного інтелекту.
Звертаючись із цим позовом до суду, позивач посилається на те, що на вказаному вище веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 неодноразово зустрічаються словосполучення «голосовой бот», що схоже до ступеня змішування із знаком для товарів «ГОЛОСОВОЙ РОБОТ», який належить позивачу по справі.
Як вбачається з матеріалів справи, «голосовий бот» використовує одночасно кілька технологій розпізнавальних мови, формування скрипта, записується аудіо, обдзвін клієнтів, розпізнавання реплік, аналіз відповідей, збереження результатів, сортування номерів у базі, підготовка аналітики, що підтверджуються роздруківкою з сайту ІНФОРМАЦІЯ_1.
Огляд веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 та посилань на веб-сторінки було оформлено Протоколом огляду адвокатом електронних доказів: інформації в мережі Інтернет від 31.05.2021 та Протоколом № 1 огляду адвокатом електронних доказів: інформації в мережі Інтернет від 31.05.2021.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2024 призначено у справі № 752/14831/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг, експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Відповідно до ухвали, оплату витрат по проведенню судової експертизи було покладено на ОСОБА_2 .
Листом Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій інтелектуальної власності № 1656/1921-4-24/5 від 29.11.2024 повернуто матеріали справи № 752/14831/21 у зв'язку з тим, що станом на 29.11.2024 оплата за проведення судової експертизи у вказаній справі не надійшла. Відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.0.98 № 53/5, надіслано до суду справу № 752/14831/21 без проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до пункту 4.3.2.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20 серпня 1997 № 72, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила № 116) та пункту 11.1.5 Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Методичні рекомендації), позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
Процедура встановлення схожостi порівнюваних словесних позначень є комплексною, триетапною процедурою, під час проведення якої окремо досліджується звукова (фонетична), графiчна (вiзуальна) та смислова (семантична) схожiсть знаків (пункт 4.3.2.6 Правил № 116).
Відповідно до пункту 11.1.5 Методичних рекомендацій встановлення схожості позначень має ґрунтуватися на комплексному, всебічному аналізі порівнюваних позначень, а саме: сприйнятті домінуючих і другорядних графічних елементів, співставленні звукового складу, асоціативного ряду, ступеню семантичної близькості. Під час встановлення схожості позначення, що порівнюються, повинні розглядатися в цілому, без поділення на окремі елементи.
Згідно пункту 11.1.6 Методичних рекомендацій під час порівняння таких позначень береться до уваги загальне враження, яке складається на основі сукупної дії звукової, графічної та смислової схожості.
Відповідно до п. 11.1.10 Методичних рекомендацій, якщо словесне позначення складається з двох і більше слів, експертиза проводиться як окремо по кожному слову, так і по всьому позначенню в цілому. Якщо одне з порівнюваних позначень має відмінну ідею або створює в свідомості окремий чітко визначений образ, навіть у разі збігу окремих слів, то такі позначення не можуть бути визнані схожими настільки, що їх можна сплутати.
Пунктом 11.1.8 Методичних рекомендацій визначено, що установлення графічної (візуальної) схожості словесних позначень здійснюється з урахуванням наступних ознак: загальне зорове сприйняття; вид шрифту; графічне написання (відтворення) з урахуванням характеру букв (наприклад, друковані чи письмові, заголовні чи рядкові); розташування літер по відношенню одна до одної; алфавіт, літерами якого написане слово; колір чи поєднання кольорів. Графічна схожість може впливати на схожість позначень, а саме, підсилити її чи, навпаки, послабити її. Виконання схожих позначень літерами однакового алфавіту підсилює схожість таких позначень. Виконання схожих словесних позначень стандартним шрифтом підсилює їхню схожість. Застосування оригінальної графіки в написанні таких словесних позначень може послабити їх схожість. Оригінальне графічне виконання словесного позначення іноді може призвести до втрати ним словесного характеру.
Відповідно до пункту 11.1.9 Методичних рекомендацій, установлення смислової (семантичної) схожості словесних позначень здійснюється на підставі наступних ознак: збіг смислового значення позначень у схожих мовах, збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення, подібність та протилежність закладених у позначеннях понять, ідей. Смислове значення позначень може виступати як самостійний критерій схожості. Різниця у смисловому значенні може сприяти визнанню порівнюваних позначень несхожими, незважаючи на їхню звукову подібність.
Згідно з пунктом 11.2.7 Методичних рекомендацій робити висновок про схожість позначень до ступеня змішування не можна без дослідження спорідненості товарів. При цьому спорідненість товарів повинна встановлюватись лише тоді, коли знаки є тотожними чи дуже схожими.
Відповідно до статті 193 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, торговельна марка не реєструється або, якщо вона зареєстрована, може бути визнана недійсною, в тому числі, якщо через свою тотожність або схожість до раніше зареєстрованої торговельної марки та тотожність або схожість товарів чи послуг, на які поширюються торговельні марки, існує імовірність, що споживач може їх сплутати, зокрема імовірність асоціації з раніше зареєстрованою торговельною маркою.
Згідно з практикою Суду Європейського союзу (11/11/1997, С-251/95, Сабель, ЕС:C:1997:528), в якості європейського прецедентного права, Суд розглянув питання щодо протилежності поглядів на визначення поняття «ймовірність плутанини» і «вірогідність асоціації». Цю проблему необхідно було вирішити, оскільки стверджувалося, що ймовірність асоціації ширше, ніж ймовірність плутанини, оскільки вона може охоплювати випадки, коли пізніша торгова марка нагадує більш ранню торгову марку, але споживач не вважає, що товари та послуги мають те ж саме комерційне походження. Суд встановив, що ймовірність асоціації не є альтернативою ймовірності плутанини, а лише визначає її сферу. Суд дійшов висновків, що ймовірність плутанини охоплює ситуації, коли: споживач безпосередньо плутає саме торгові марки, тобто помилково приймає одну за іншу, або споживач встановлює зв'язок між конфліктуючими торговими марками і передбачає, що товари або послуги належать до одних і тих же або економічно пов'язаних підприємств. Ймовірність плутанини з боку суспільства повинна оцінюватися на глобальному рівні, беручи до уваги всі фактори, які стосуються обставин справи, зокрема, взаємозалежність подібності між товарними знаками та між товарами або послугами (T - 162/01 Laboratorios RTB v OHIM - GIORGIO BEVERLY HILLS).
Крім того, в глобальній оцінці ймовірності плутанини слід брати до уваги середнього споживача даної категорії товарів, який досить добре поінформований, досить спостережливий і обачний. Слід також мати на увазі, що рівень уваги середнього споживача, ймовірно, буде варіюватися в залежності від категорії зазначених товарів або послуг (T-256/04 Mundipharma v OHIM - Altana Pharma (RESPICUR).
Однак, суд зауважує, що існує лише факт схожості звукових елементів.
Сама лише часткова фонетична схожість цих позначень не свідчить про те, що знак для товарів та послуг «ГОЛОСОВОЙ РОБОТ» за свідоцтвом № НОМЕР_1 є схожим на «голосовой бот» настільки, що їх можна сплутати, та сприйняття останнього може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Отже відсутні визначені статтею 19 Закону № 3689-XII підстави для задоволення позовної вимоги, в якій позивач просив заборонити відповідачам використовувати знак для товарів і послуг «ГОЛОСОВОЙ РОБОТ», володільцем якого є ОСОБА_2 , а відповідно й для задоволення решти вимог позивача, які є похідними від цієї вимоги.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
З огляду на викладене вище, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність позову та відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг.
Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙСВІ ДІДЖИТАЛ», ОСОБА_1 про припинення незаконного використання знаку для товарів і послуг - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Текст рішення виготовлено 05.11.2025.
Суддя: Ю.Ю. Мазур