Справа № 562/3336/25
06.11.2025 року суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Чорний І.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07.09.2025 року о 11:34 год. по АД Н 22 Городище-Рівне-Старокостянтинів 175 км поблизу с. Здовбиця водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки БМВ державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Крім того, 07.09.2025 року о 11:34 год. АД Н 22 Городище-Рівне-Старокостянтинів 175 км поблизу с. Здовбиця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки БМВ державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, не природна блідість обличчя, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.1 (а), 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Постановою Здолбунівського районного суду від 06.11.2025 року матеріали адміністративних справ відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднано в одне провадження для спільного розгляду та присвоєно об'єднаним справам №562/3336/25 (провадження № 3/562/702/25).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом був призначений на 22.10.2025 року та в подальшому відкладений на 06.11.2025 року у зв'язку з неявкою останнього.
Як слідує з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, направлених ОСОБА_1 судом за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення причиною повернення повісток є: адресат відсутній за вказаною адресою, що не дало змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень. Також судом розміщувалось оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 на веб-порталі судової влади України.
За таких обставин, приходжу до висновку, що розгляд справи слід провести за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з керуванням транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, а також, керуванням транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, які вчинено повторно протягом року.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.1(а), 2.5 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №446275, серії ЕПР1 №446280 від 07.09.2025, складеними із дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та сумнівів у їх достовірності не виникає, в яких викладені обставини вчинення правопорушень; довідкою Управління патрульної поліції в Рівненській області згідно якої слідує, що 28.07.2003 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ №744470 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн., яка відповідно до ст. 291 КУпАП набрала законної сили, автомобіль марки БМВ 420д д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за гр. ОСОБА_2 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії БАБ №744470 від 08.08.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП в сумі 3400 грн.; копією постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії ЕНА №5667855 від 07.09.2025 за ч. 4 ст. 122 КУпАП в сумі 1700 грн.; направленням на огляд до медичного закладу водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.09.2025, з якого слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду у медичному закладі; довідкою Управління патрульної поліції в Рівненській області згідно якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягався; зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446280 від 07.09.2025 про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом згідно ст. 266 КУпАП; диском із відеозаписами, з яких слідує, що на пропозицію працівника поліції, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в медичному закладі, а також іншими матеріалами справи.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння; ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений у постанові від 04.09.2023 по справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
З вищенаведеної постанови випливає, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія, її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами, адже особи, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, несуть суспільну небезпеку для оточуючих.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що оплатне вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається із протоколів про адміністративне правопорушення та наданої довідки Управлінням патрульної поліції в Рівненській області, автомобіль марки БМВ 420д державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить гр. ОСОБА_2 , відтак, ОСОБА_1 не є власником вищевказаного транспортного засобу, тому у разі застосування адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, будуть порушені майнові права інших осіб та положення чинного законодавства щодо обсягу прав власників, що є неприпустимим.
Згідно із статті 41 Конституції України (норма прямої дії), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчинених правопорушень, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень в майбутньому і необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення.
У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП сплачується судовий збір, який становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ст. 247, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130; ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу: одержувач: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл. 21081300, ЄДРПОУ: 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача IBAN: UA218999980313020149000017001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на рахунок № UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Суддя: І.А. Чорний