ф
06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 620/194/24
адміністративне провадження № К/990/32627/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
суддя-доповідач - Бевзенко В. М.,
судді: Кравчук В.М., Чиркін С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року (прийняту у складі головуючого судді Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Костюк Л.О.) у справі № 620/194/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення йому індексації пенсії у 2021-2023 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнт збільшення 1,11; 1,14; 1,197;
- зобов'язати відповідача провести індексацію його пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнт збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року; 1,11 та 1,14 з 01 березня 2022 року; 1,11 та 1,14, та 1,197 з 01 березня 2023 року.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127), пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), а також пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168) передбачено, що у 2021- 2023 роках перерахунок пенсій здійснюється згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124), із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11; 1,14; 1,197 відповідно.
Позивач наголосив на тому, що статтею 42 Закону №1058-IV передбачено, що індексація пенсії здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим та залежить від року в якому призначалась пенсія.
На думку позивача, ГУ ПФУ в Чернігівській області в 2021-2023 роках протиправно встановило йому доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, відповідно, замість здійснення індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, відповідно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не здійснив індексацію пенсії позивача, у зв'язку з чим допустив протиправну бездіяльність.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачу пенсія була призначена у 2020 році і для обчислення її розміру відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7763,17 грн, що є більшим за показники середньої заробітної плати, розраховані з метою індексації пенсії у 2021-2023 роках (5426,60 грн, 6186,32 грн, 7405,03 грн, відповідно), які визначені з урахуванням вимог пункту 5 Порядку № 124, у зв'язку з чим пенсія ОСОБА_1 не збільшиться в разі її перерахунку відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, Порядку № 124, Постанов № 127, № 118 та № 168.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення в 2021-2023 роках перерахунку пенсії позивачки згідно з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV та Порядком № 124 із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,11, 1,14, 1,197) показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки це не узгоджується з приписами Порядку № 124 й у зазначеному періоді до пенсії позивачки згідно з Постановами № 127, № 118 та № 168 встановлені фіксовані доплати.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзиву на касаційні скарги
3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Враховуючи це, суди помилково застосували абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124, натомість застосуванню підлягають положення частини другої статті 42 Закону №1058-IV та пункту 3 зазначеного Порядку.
Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі №620/194/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
ГУ ПФУ в Чернігівській області відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не подало, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду першої та апеляційної інстанцій.
Процесуальні дії у справі
4. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків з дня вручення копії цієї ухвали.
В межах встановленого Судом строку, заявник касаційної скарги усунув її недоліки.
Верховний Суд ухвалою від 02 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 у справі № 620/194/24.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та з 10 травня 2020 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Для обрахунку пенсії позивача застосовано середню заробітну плату по Україні 7763,17 грн. (2017-2019 роки).
Згідно із протоколом, станом на 30 грудня 2023 року, позивачу перерахована пенсія та з 01 березня 2022 року встановлено надбавку 135,00 грн, а з 01 березня 2023 року - 100,00 грн, що складає суму індексації відповідно до постанов КМУ № 118 та № 168.
Позивач звернувся до відповідача із заявами щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Листом від 01 червня 2023 року ГУПФУ в Чернігівській області у задоволенні заяв відмовило, оскільки здійснення перерахунку пенсії відповідно до постанов КМУ № 127, № 118, № 168, з урахуванням показника середньої заробітної плати, збільшеного на коефіцієнти 1,11, 1,14 та 1,197, не призведе до збільшення розміру пенсії.
Вважаючи вказану бездіяльність ГУПФУ в Чернігівській області протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.
6. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
7. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
9. Закон № 1058-ІV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
10. Згідно із статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
11. Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
12. Відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
13. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
14. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
15. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
16. Відповідно до пункту 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
17. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282- ХІІ).
18. Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
19. Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII).
20. Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
21. Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ), у якій визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
22. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
23. У свою чергу, у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема, частину п'яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.
24. Так, частиною п'ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
25. Отже, враховуючи положення частини п'ятої статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу 4 частини другої статті 42 Закону №1058-IV, колегія суддів констатує, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
26. На виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року затвердив Порядок № 124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
27. Відповідно до пункту 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
28. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
29. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
30. Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.
31. Отже, з 2019 року Порядком № 124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
32. Згідно із пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
33. Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
34. Пенсії, які призначені відповідно до Закону №1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
35. Відповідно до пункту 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
36. Тобто, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-ХІІ пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.
37. Разом з тим, пунктом 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку №124 суперечать статті 42 Закону № 1058-ІV з огляду на таке.
38. Як вже було зазначено вище, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
39. Так, відповідно до статті 27 Закону України № 1058-ІУ розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
40. При цьому, частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
41. Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
42. Верховний Суд повторює, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
43. При цьому, під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
44. Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
45. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, який становить 3764,40 грн) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
46. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
47. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не мають застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
48. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, колегія суддів зазначає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
49. Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення у 2021 - 2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:
у 2021 році - 1,11 згідно з постановою № 127;
у 2022 році - 1,14 згідно з постановою № 118;
у 2023 році - 1,197 згідно із постановою № 168.
50. Таким чином, індексація пенсій у 2021-2023 роках має проводитись відповідно до Постанови № 127, Постанови № 118, Постанови № 168, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, відповідно.
51. Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ в Чернігівській області, здійснюючи в 2021-2023 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши їй щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
52. Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
53. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
54. Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
55. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
56. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
57. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
58. Звернувшись до суду з цим позовом 30 грудня 2023 року позивачка заявила вимоги про зобов'язання відповідача здійснити індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01 березня 2021 року у розмірі 1,11, з 01 березня 2022 року у розмірі 1,14, з 01 березня 2023 року - 1,197.
59. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
60. При цьому, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2021-2023 роках позивачці фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком виплати пенсіонерові суми пенсії.
61. Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
62. Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 30 грудня 2023 року його права можуть бути захищені судом з 30 червня 2023 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01 березня 2021 року, як просив позивач, у зв'язку із чим оскаржуване судові рішення підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області та зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 30 червня 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197 у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії. Позовні вимоги за період з 01 березня 2021 року до 29 червня 2023 року слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.
63. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
64. Межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень попередніх інстанцій визначені статтею 341 КАС України, частина першої якої передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
65. Відповідно до частини третьої цієї норми суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
66. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав вийти за межі доводів та вимог касаційної скарги на підставі частини третьої статті 341 КАС України та змінити судові рішення суду першої інстанцій в частині періоду задоволення позовних вимог.
67. Відповідно до частин першої та другої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
68. Суд першої інстанцій, ухвалюючи рішення, правильно застосував норми матеріального права і дійшов правильного висновку щодо наявності у позивача права на індексацію, однак у резолютивній частині невірно визначили період, за який у позивача виникає право на перерахунок його пенсії, тому касаційну скаргу слід задовольнити частково та змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції.
69. Оскільки Верховний Суд не приймає нового рішення за результатами розгляду справи, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі № 620/194/24 - скасувати.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №620/194/24 змінити, виклавши резолютивну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №620/194/24 у такій редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії у 2021-2023 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнт збільшення 1,11; 1,14; 1,197;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести індексацію ОСОБА_1 пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнт збільшення 1,11; 1,14; 1,197, у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 30 червня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за період з 01 березня 2023 по 29 червня 2023 року залишити без розгляду».
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Бевзенко
Судді: В. М. Кравчук
С.М. Чиркін