06 листопада 2025 року
м. Київ
справа №640/25007/19
адміністративне провадження №К/990/39579/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 від 04 листопада 2019 року № 250 про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 1516ц від 15 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури з 20 листопада 2019 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України, з 20 листопада 2019 року;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 20 листопада 2019 року і до моменту фактичного поновлення на роботі;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням, у розмірі 100 000 гривень.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року (повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2025 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у задоволенні яких відмовлено, та ухвалено нове рішення про їх задоволення. Визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії № 1 від 04 листопада 2019 року № 250 про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора № 1516ц від 15 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року; Поновлено ОСОБА_1 з 20 листопада 2019 року на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 листопада 2019 року по 26 серпня 2025 року у розмірі 2 411 552, 44 грн (два мільйони чотириста одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні сорок чотири копійки). Допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 34 357, 26 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
26 вересня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
29 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду документ про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Отже, скаржник виконав вимогу ухвали Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року.
Так, предметом спору у цій справі є правомірність звільнення позивача з органу прокуратури через непроходження атестації прокурорів.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, що полягає в помилковому тлумаченні підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон№ 113-ІХ) у комплексі з пунктом 11 розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, внаслідок неврахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування до спірних правовідносин, викладених у постановах від 17 травня 2022 року у справі № 440/2802/20, від 30 вересня 2022 року у справі № 640/24470/19, від 28 грудня 2022 року у справі № 640/25013/19, від 23 березня 2023 року у справі № 640/25351/19.
Також скаржник зазначає, що судом неправильно застосовано норми частини першої статті 235 КЗпП України, безпідставно не застосовано положення пункту 7 розділу ІІ Закону № 113-ІХ та не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 серпня 2021 року у справі № 640/8497/20, від 27 жовтня 2021 року у справі № 340/3563/20 щодо порядку застосування цих положень до спірних правовідносин.
Скаржник вказує, що рішення про призначення позивача на посаду прокурора у реформованому органі прокуратури є неможливим, а тому, у випадку визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора № 1516ц від 15 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 може бути поновлено, відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України, лише на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України.
Отже, обґрунтування скаржника стосовно наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України в розрізі застосування вищевказаних норм права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
2. Витребувати справу №640/25007/19 із Запорізького окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов